Решение № 108999501, 07.02.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4923/22

Провадження № 2/545/413/23

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2023 року

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Багно Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника позивачів адвоката Касьян Віри Василівни до Територіальної громади м. Полтава в особі Полтавської міської ради, третя особа Полтавська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Касьян В.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із вказаним позовом до відповідача, в якому прохає: визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право власності по частці об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який являвся двоюрідним братом для позивача ОСОБА_2 та племінником для позивачки ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина на вказаний вище об`єкт нерухомого майна. Єдиними спадкоємцями померлого є позивачі, які звернулися до державного нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, нотаріус не зміг визначити дійсний склад спадкового майна і у видачі свідоцтва позивачам було відмовлено. Будь-які інші спадкоємці окрім позивачів відсутні, проте, враховуючи перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, виникла необхідність у зверненні до суду.

Ухвалою судді від17.10.2022 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачам строку для усунення недоліків.

25.10.2022 року від представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , адвоката Касьян В.В. на виконання вимог, викладених в ухвалі від 17.10.2022 року, до суду надійшла заява про усунення недоліків разом з додатками.

Провадження у справі відкрито за ухвалою суду від 31.10.2022 року, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження у справі закрито за ухвалою суду від 28.11.2022 року з призначенням справи до судового розгляду по суті.

Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони та третя особа до суду не з`явились.

Від представника позивача надійшло письмове клопотання з проханням справу розглядати за її відсутності та відсутності позивачів, в якому представник позивача заявлені вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення заперечень не мала.

Третьою особоюПолтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. подано до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано.

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку із не прибуття в судове засідання всіх учасників справи.

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 17.02.2021 р. Полтавським районним відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.6).

Спадкову справу за №226/2021 до майна померлого ОСОБА_3 заведено за заявами про прийняття спадщини за законом, які надійшли від ОСОБА_2 та ОСОБА_1

ОСОБА_1 є тіткою спадкодавця та відповідно до ст. 1263 Цивільного кодексу є спадкоємцем третьої черги.

ОСОБА_2 є двоюрідним братом померлого. Мати ОСОБА_2 , яка є тіткою ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином ОСОБА_2 відповідно ч.4 ст.1266 Цивільного кодексу України є спадкоємцем за правом представлення та спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом його матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини.

У зв`язку з наявністю розбіжностей у документах на підтвердження факту родинних відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 13.09.2022 (справа № 545/3317/22) встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є тіткою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 є двоюрідним братом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

До складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок належав ОСОБА_4 , спадкоємцями на підставі заповіту якої були її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а потім залишився спадкоємцем ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією з Полтавської районної державної нотаріальної контори від 25.10.2022 року з № 471/02-14 (а.с.25-26) ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Викладене підтверджується Інформацією Полтавської районної державної нотаріальної контори від 12.10.2022 №02-14/832 (а.с.8) та Довідкою Гожулівської сільської ради від 24.03.2021 р. №69 (а.с.9).

Оформити право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 позивачі не можуть у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27.09.2022 за №449/02-31 державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У документах, що підтверджують належність будинку ОСОБА_4 , датованих до 1980 року зазначена адреса: « АДРЕСА_2 », а в інших документах - « АДРЕСА_1 » .

Згідно Свідоцтва № НОМЕР_2 на право особистої власності на домоволодіння від 10.12.1979 р., домоволодіння розташоване в АДРЕСА_2 дійсно належить гр. ОСОБА_4 (а.с.11). У поетажному плані житлового будинку гр. ОСОБА_4 , затвердженому районним архітектором зазначена адреса будинку: АДРЕСА_2 (а.с.12).

Згідно Інформації Гожулівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади №0116-034-03/34 від 07.10.2022 ОСОБА_4 належить будинок за адресою АДРЕСА_1 . Інформація про зміну адреси будинку в АДРЕСА_2 » на АДРЕСА_1 » в Гожулівському старостинському окрузі відсутня. Крім того, в с. Гожули немає вулиці з назвою «Механізаторів» (а.с.10).

Належність будинку ОСОБА_4 також підтверджується рішенням виконавчого комітету Гожулівської сільської ради народних депутатів від 09.10.1991 р., згідно якого дозволено газифікувати житловий будинок гр. ОСОБА_4 жительці АДРЕСА_1 (а.с.13).

Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,22 га., що належить ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ПЛ №004069 від 05.01.1995 р. (а.с.14).

Згідно довідки ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 19.10.2021 №12445 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,8 м?, житловою площею 29,1 м?;житловий будинок літ. «Б-1» загальною площею 75,1 м?, житловою площею 42,1 м?; сарай літ. «В»;погріб літ. «в»;сарай літ. «Г»; сарай літ. «г»; огорожа №1; ворота огорожі №2; колодязь питний №3. Відповідно до матеріалів Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» та проведеного обстеження нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, реставрація відсутні (а.с.15).

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зміст зазначених у ст.4 ЦПК України підстав для захисту відображений у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин. Порушення цивільних прав має проявлятись в активних діях відповідача, невизнання цивільного права, у свою чергу, полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб`єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб`єктивного права, оспорювання суб`єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб`єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як встановлено судом, єдиними спадкоємцями, ОСОБА_3 є двоюрідний брат ОСОБА_2 та тітка ОСОБА_1 за заявами яких була відрита спадкова справа. Відомостей про посвідчення від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповітів або спадкових договорів, приєднані до спадкової справи Інформаційні довідки не містять.

Звернувшись до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, а від так ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з метою захисту свого спадкового права.

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши досліджені докази та всебічно встановивши фактичні обставини справи, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно із ст.1218 ЦК України,до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.1, ч.3 ст.1268 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, без яких нотаріус не може визначити дійсний склад спадкового майна

При цьому, згідно із матеріалами справи померлий ОСОБА_3 до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно померлого зареєстровано у встановленому порядку, посвідчених від ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповітів або спадкових договорів у спадковому реєстрі не виявлено, єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину та за заявами яких була відкрита спадкова справа є позивачі, відомості про надходження заяв від інших осіб відсутні.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у нього відсутній.

Аналізуючи викладене, виходячи з фактичних обставин справи та норм законодавства, що регулюють виниклі правовідносини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємців при оформленні своїх спадкових прав, так як інший правовий механізм оформлення таких прав у них відсутній, тому відповідно до ст.16 ЦК України цивільне право останніх підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 392, 1216-1218,1263, 1268-1270 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради, третя особа: Полтавська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) право власності в порядку спадкування за законом на частку об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,8 м?, житловою площею 29,1 м?; житловий будинок літ. «Б-1» загальною площею 75,1 м?, житловою площею 42,1 м?; сарай літ. «В»; погріб літ. «в»; сарай літ. «Г»; сарай літ. «г»; огорожа №1; ворота огорожі №2; колодязь питний №3.

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом на частку об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 58,8 м?, житловою площею 29,1 м?; житловий будинок літ. «Б-1» загальною площею 75,1 м?, житловою площею 42,1 м?; сарай літ. «В»; погріб літ. «в»; сарай літ. «Г»; сарай літ. «г»; огорожа №1; ворота огорожі №2; колодязь питний №3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О. Г. Путря