Постановление суда № 108978258, 14.02.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1217/23 2/335/988/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

14 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

10.02.2023 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі представника адвоката Насонової М.С., звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Зазначену справу 10.02.2023 року було розподілено судді Макарову В.О.

Разом з цим, ознайомившись з формою та змістом позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а саме: позивачем при зверненні до суду з даним позовом не дотримано вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України - не сплачено судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

При цьому суддя вважає, що за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач не звільнена від сплати судового збору, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позову про позбавлення батьківських прав.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві посилається на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», як на підстави звільнення її від сплати судового збору, оскільки вважає, що позов про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосується захисту прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Проте суддя відхиляє позицію позивача в цій частині з наступних підстав.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної, касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Посилання позивача на п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставним, оскільки дана норма закону передбачає несплату судового збору за подання заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Позов про позбавлення батьківських прав відповідача не вирішує питання прав та обов`язків малолітньої дитини, а стосується лише прав та обов`язків відповідача, як матері дитини, щодо якої остання може бути позбавлені у разі ухвалення рішення про задоволення позову. Правові наслідки позбавлення батьківських прав визначені у статті 166 Сімейного кодексу України.

Таким чином, позивач на підставі п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав, тому повинна додати до позовної заяви документ про сплату судового збору за подання даного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року становить 2 684,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити суму судового збору за подання вищевказаного позову за вимогу немайнового характеру про позбавлення батьківських прав в розмірі 1 073,60 грн. за реквізитами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, та надати відповідний документи про сплату судового збору до суду, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення вищевказаних недоліків, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Служба (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, про позбавлення батьківських прав -залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Макаров