Решение № 108964314, 14.02.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18418/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 25.08.2021 №1894 Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ГУНП в Одеській області в частині звільненні капітана поліції ОСОБА_1 з посади начальника ізолятора тимчасового тримання №5 ГУНП в Одеській області.

(2). Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника ізолятора тимчасового тримання №5 ГУНП В Одеській області з 25.08.2021.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач вважає, що дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади застосовано до нього безпідставно із порушенням встановленого порядку, що потягнуло порушення його прав як службовця і громадянина.

Так, заперечуючи проти наказу про звільнення, позивач посилається на відсутність прийняття наказу по особовому складу, так як це передбачено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що є порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення у формі звільнення.

Також позивач скаржиться на те, що відповідач не ознайомив його ні з наказом про призначення службового розслідування, ні з будь-яким іншими документами, на підставі яких його було притягнуто до відповідальності. Дана обставина вплинула на об`єктивність прийнятого рішення, оскільки не були враховані усі обставини, що мають значення для його прийняття.

Так, позивач вважає, що висновок службового розслідування містить неповну та недостовірну інформацію про обставини щодо його звинувачення у заміні вилученої забороненої речовини у заарештованого, невжиття ним заходів негайного і належного реагування на ситуацію з передачею працівником поліції ОСОБА_2 заарештованому наркотичної речовини та відповідного інформування про неї. Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося на підставі припущень відповідача, без дотримання принципу презумпції невинуватості. Зокрема, позивач стверджує, що він оперативно (у день виявлення інциденту) проінформував керівництво про події в ІТТ №5, склав акт та вилучив виявлені у підозрюваного предмети, провів всі необхідні дії у присутності інших працівників, сприяв проведенню слідчих дій, чому дисципліанрна комісія не надала належної оцінки.

(б) Позиція відповідача, Одеської обласної прокуратури

24.12.2021 відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що позивач не вжив заходи негайного усунення причин та умов , які ускладнюють виконання обов`язків поліцейських. Зокрема, негайного не проінформував безпосереднього керівника в ІТТ №5 про передачу заборонених речовин заарештованому ОСОБА_3 капітаном поліції ОСОБА_2 , не повідомив про факт виявлення у заарештованого заборонених речовин за скороченим номером екстреного виклику поліції 102, склав акт про вилучення речей, заборонених для зберігання в камерах, що не належить до його повноважень, не помістив вилучені речі до поліетиленового пакету для зберігання вилучених речей та здійснив заміну речовини рослинного походження з метою усунення наслідків виниклої ситуації.

Відповідач стверджував, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження, що свідчить про порушення позивачем правил службової дисципліни, етичної поведінки, присяги поліцейського. Тому рішення прийняте за результатами розслідування є обґрунтованим, застосоване дисциплінарне покарання, враховуючи характер дисциплінарного проступку, є пропорційним.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

01.11.2021 суд ухвалою відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

31.12.2021 суд ухвалив здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

18.01.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

17.10.2022, на судовому засіданні суд, заслухавши усні пояснення представника відповідача, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, через оголошення повітряної тривоги та за відсутності заперечень з боку представника відповідача ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач, капітан поліції, з 25.08.2020 працював начальником ізолятору тимчасового тримання №5 Головного управління Національної поліції в Одеській області (ІТТ №5) .

24.07.2021 до ГУ з ВОЗДМТТО ГУНП надійшла інформація про те, що посадовими особами ІТТ №5 ГУНП зареєстровано у єдиному обліку Роздільнянського РВП ГУНП факт передачі забороненої речовини арештованому ОСОБА_3 заступником начальника СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_2

26.07.2021 на підставі отриманої інформації відповідач призначив службове розслідування наказом №1664 та затвердив склад дисциплінарної комісії.

За результатами проведення службового розслідування 20.08.2021 начальник ГУНП в Одеській області затвердив висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни посадовими особами ГУНП в Одеській області, який відповідає вимогам Дисциплінарного статуту НПУ.

У вказаному висновку зазначено, що позивач не вжив заходів до негайного усунення причин та умов, які ускладнюють виконання обов`язків поліцейських та негайного інформування про це безпосереднього керівника, а саме щодо ускладнення умов перебування затриманих і взятих під варту осіб в ІТТ № 5, у зв`язку із передачею заборонених речовин заарештованому ОСОБА_3 капітаном поліції ОСОБА_2 . Позивач не повідомив про факт виявлення у вказаного заарештованого заборонених речовин за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», склав акт про вилучення речей, заборонених для зберігання в камерах, що не належить до його повноважень, не помістив вилучені речі до поліетиленового пакету для зберігання вилучених речей та здійснив заміну речовин рослинного походження, виявленої у ОСОБА_3 з метою уникнення наслідків виниклої ситуації.

25.08.2021 відповідач видав наказ №1894 Про застосування дисциплінарних стягнень до працівників ГУНП в Одеській області відповідно до якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразилося у порушення вимог абз.1, 2 пункту І розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 06.12.2016 №1179, п.п.1,2,4,5,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.6 розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, Присяги поліцейського, п.п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ Про Національну поліцію, п.п. 2.70, 2.72 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 №60дск, начальника ІТТ №5 ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Наказ ГУНП в Одеській області від 25.08.2021 №1894 відповідно до вимог ч.3 ст.22 дисциплінарного статуту Національної поліції України реалізовано наказом ГУНП в Одеській області №1522 о/с від 23.09.2021.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Позивач, стверджуючи про протиправність спірного наказу, посилається на два головних аспекти: з точки зору порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування (неповідомлення про його призначення, відсутність можливості надавати пояснення), та з точки зору щодо суті самого висновку та прийнятого на його підставі наказу, зокрема недоведеності обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Таким чином, зміст даних спірних правовідносин становить вирішення питання щодо дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування, з огляду на те, чи була у позивача об`єктивна можливість реалізувати своє право на захист. Також суду необхідно вирішити чи були обґрунтованими висновки дисциплінарної комісії з урахуванням усіх необхідних обставин про порушення позивачем службової дисципліни, що за своїм характером становило порушення законодавства для поліцейських та вчинення дій, що підривають авторитет поліції.

Щодо посилань позивача стосовно порушення процедури його звільнення, зокрема, відсутності видання наказу по особовому складу про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

На підставі встановлених обставин, суд вважає, що вказані позивачем факти не знайшли свого підтвердження.

Так, відповідно до матеріалів справи наказом ГУНП в Одеській області № 1522 о/с від 23.09.2021 був реалізований наказ ГУНП в Одеській області № 1894 (у відповідності до положень частини 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та призначено капітана поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за ініціативою поліцейського, встановивши посадовий оклад 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, звільнивши з посади начальника ізолятору тимчасового тримання № 5 цього Головного управління, з 24 вересня 2021 року.

Підставою видання вказаного наказу слугували рапорт позивача від 21.09.2021 та наказ ГУНП в Одеській області від 25.08.2021 № 1894.

З вказаним наказом позивач ознайомився 24.09.2021 про що свідчить його підпис на витягу з наказу.

Таким чином, твердження Позивача про необізнаність щодо видавання наказу ГУНП в Одеській області по особовому складу у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення спростовуються.

Щодо доводів Позивача про те, що його не було ознайомлено та не надано копій наказу про призначення службового розслідування, матеріалів та висновку службового розслідування на підставі яких до нього було застосовано дисциплінарне стягнення суд зазначає наступне.

Порядок проведення службових розслідувань відносно поліцейських, визначений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893).

Відповідно п.п. 7-8 ч.6 ст.1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов`язків поліцейський має право: ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами.

Стаття 18 Дисциплінарного статуту забезпечує поліцейському право на захист. Зокрема відповідно до частин 1, 2 цієї статті: 1. Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

2. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

З огляду на матеріали службового розслідування, у позивача були відібрані пояснення, що дає підстави вважати про обізнаність останнього у призначенні та проведенні службового розслідування, зокрема, відносно нього.

Також з аналізу зазначених норм Дисциплінарного статуту ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування та отримувати копії з них є правом поліцейського, стосовно якого проводиться таке розслідування, а не обов`язком дисциплінарної комісії.

Вказане право повністю кореспондується з положеннями Порядку № 893. Так, відповідно до п.5 вказаного Порядку письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Таким чином, подання клопотань та ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи. В даному випадку позивач не надав докази вчинення ним будь-яких дій, направлених на реалізацію відповідних прав, в тому числі, доказів подання ним у встановленому порядку відповідних клопотань та доказів відмови відповідача у прийнятті клопотань позивача або відмови у наданні йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування.

Крім того, суд звертає увагу, що ні Дисциплінарний статут, ні Порядок № 893 не встановлює обов`язку для дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, відносно якої проводиться службове розслідування, з наказом про призначення службового розслідування та його висновоком.

Щодо посилань позивача на те, що спірний наказ містить неповну та недостовірну інформацію про обставини, що стали підставою для негативного висновку службового розслідування.

Зокрема позивач посилається на те, що він своєчасно ( в день виникнення події) повідомляв про це свого безпосереднього керівника підполковника ОСОБА_4 та керівника РВП полковника ОСОБА_5 шляхом використання месенджера WhatsApp.

Проте з огляду на матеріали службового розслідування, вказані позивачем обставини спростовуються поясненням зазначених ним осіб, а його повідомлення в месенжері не підтверджені жодним чином. Посилання позивача, як на підтвердження його аргументів, на пояснення сержанта ОСОБА_6 , який був присутній при інформуванні 23.07.2021 керівника про інцидент по месенджеру, суд відхиляє, вважає їх неналежним доказом.

Так, відповідно до п. 6. розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 (далі - Порядок №100) поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку №100 поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки.

За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов`язки, відомості про виявлене кримінальне правопорушення уповноважена службова особа реєструє в ІТС ІПНП (журналі ЄО в разі тимчасової відсутності технічних можливостей унесення таких відомостей до ІТС ІПНП) та невідкладно, але не пізніше 24 годин реєстрації передаються:

до органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) або передання цих відомостей до органів (підрозділів) поліції нижчого рівня та їх внесення до ЄРДР;

у міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах - до органів (підрозділів) поліції, на території обслуговування яких сталася така подія, для прийняття відповідних рішень та внесення до ЄРДР.

Датою подання заяви (повідомлення) до органу (підрозділу) поліції вважається дата реєстрації такої заяви (повідомлення) в ІТС ІПНП (журналі ЄО).

Отже повідомлення про обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення доповідаються вищому керівництву поліції і тільки рапортом та не пізніше 24 годин. Факт неподання рапорту до органу поліції протягом 24 годин не заперечує і сам позивач та підтверджується матеріалами службового розслідування.

Відповідно до ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов`язаний вживати заходів негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Таким чином, суд погоджується з висновоками відповідача, що позивач порушив ст.3 Дисциплінарного статуту та порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.

Крім того, як стверджує позивач у своїх поясненнях в межах проведеного службового розслідування, прозорий пакет з вилученими предметами та актом він сховав у своєму кабінеті серед папок з паперами і тільки наступного дня, 24.07.2021 помістив до сейфу, який знаходиться в коридорі біля вхідних дверей. Також визнавав власну помилку, що не запакував вказану прозору плівку (упакування) з предметами схожими на наркотичну речовину, зберігав їх на своєму робочому столі. Зазначав, що не знає, де знаходиться упакування, можливо, на його думку, під час прибирання хтось з чергових добової зміни міг його викинути, подумавши, що це сміття.

Відповідно до Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005 № бОдск:

п. 2.70. Для огляду камер та допоміжних приміщень ІТТ чергові частини міськрайлінорганів забезпечуються спеціальними валізами з набором приладів та інструментів (металошукач, магніт, електричний ліхтар, металевий щуп, дерев`яний молоток, набір дзеркал, збільшувальне скло, шило, ножиці, ніж, гребінець, гумові рукавиці, поліетиленові пакети для зберігання вилучених речей, бланки актів про вилучення речей, заборонених для зберігання в камерах);

п. 2.72. У разі виявлення в камерах заборонених для зберігання речей черговим, а при контрольному огляді - перевіряючим, складається акт, в якому вказується: дата, час, назва органу внутрішніх справ, хто і в присутності кого проводив огляд, що вилучено, з якої камери, за можливості кому належить і кому передано для зберігання. Акт (копія акта) передається керівництву міськрайліноргану для вжиття відповідних заходів.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 20.01.2005.

Проаналізувавши матеріали службового розслідування: усі пояснення службових осіб у їх сукупності, фототаблиці в т.ч., зроблені на підставі даних відеофіксації камерами хронометражу подій, що мали місце в ІТТ №5 23.07. та 24.07.2021, суд вважає, розслідування об`єктивним, а відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, такими, що знайшли своє підтвердження.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 11, 13 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, службова дисципліна зобов`язує останніх мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський складає Присягу на вірність Українському народові, відповідно до тексту якої особа, яка вступає на службу в поліції, усвідомлюючи свою високу відповідальність, присягає служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати права людини та з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до вимог абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні, чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Таким чином, суд вважає що відповідач дотримався встановленої законом процедури проведення службового розслідування. Також, враховуючи висновок суду про порушення позивачем службової дисципліни, неналежному виконанні обов`язків поліцейського, суд вважає висновок відповідача про вчинення дій позивача такими, що підривають авторитет поліції є обґрунтованими.

При цьому щодо тверджень позивача про порушення відповдіачем презумпції невинуватості суд вважає його безпідставним. Адже у висновку службового розслідування йдеться про порушення позивачем Правил етичної поведінки поліцейських, ЗУ Про Національну поліцію, ЗУ Про Дисциплінарний статут України, Присягу поліцейського, Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України в контексті вчинення ним дисциплінарного проступку. Жодних посилань та висновків щодо вини позивача у скоєнні кримінального злочину висновок не містить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО

.