Решение № 108961315, 14.02.2023, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/18/23

Провадження № 2/601/141/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2023 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Шульгач Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Бонюкевич І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Позов мотивує тим, що у січні 2022 році вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67436550 з примусового виконання виконавчого напису №5850, виданного 10 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» 36419,97 грн. боргу. В обгрунтування вказаного виконавчого напису приватний нотаріус зазначив, що 26 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк» був укладений кредитний договір з можливістю перенесення платежу (рахунок) №2219/5015DCLRKPT. Правонаступником ПАТ «Платинум Банк» на підставі Договору факторингу стало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яка у свою чергу на підставі Договору факторингу відступила право вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами». Нотаріус пропонував стягнути з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» невиплачені в строк грошові кошти за період з 20 липня 2015 року по 31 травня 2019 року включно у розмірі 36419,97 грн., в тому числі: 32222,92 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1376,68 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, 2670,37 грн. заборгованість за нарахованою і несплаченою пенею; 150 грн. плату за вчинення виконавчого напису. Даний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. неправомірно і він не підлягає виконанню оскільки нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми законодавства. Кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса, таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вона отримує дохід у вигляді заробітної плати у центрі культури і дозвілля Кременецької міської ради і станом на 12 грудня 2022 року по даному виконавчому провадженню стягнуто з неї на користь відповідача 5087,06 грн. Вважає, що визнання судом виконавчого напису, на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення з неї на користь відповідача грошових коштів, таким, що не підлягає виконанню та є підставою для повернення їй стягнутих коштів.

Просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. від 10.07.2019 року, зареєстрований в реєстрі № 5850 таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на її користь 5087,06 грн., які стягнуто з неї на користь відповідача під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, що складаються із витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 05.01.2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та зупинено примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 10 липня 2019 року, що зареєстрований в реєстрі за №5850, який перебуває на примусовому виконанні у Кременецькому відділі державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), виконавче провадження №67436550.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 05.01.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (із викликом сторін) та призначено судове засідання.

09.02.2023 представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» подав до суду відзив на позовну заяву в частині вимоги щодо стягнення грошових коштів, заяву про визнання позовних вимог, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та клопотання про врегулювання спору за участю судді.

Згідно поданих заяв представник відповідача визнає позовні вимоги відносно визнання виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. зареєстрованого за №5850 від 10 липня 2019 року таким що не підлягає виконанню та у зв`язку із цим просить суд стягнути з них судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 537 грн. та 268 грн. 40 коп. за подання заяви про забезпечення позову (50% судового збору згідно ч. 1ст. 142 ЦПК України). У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Фінансова компанія управляння активами» грошових коштів в розмірі 5087,06 грн. просить відмовити, оскільки це не є безпідставно набуті кошти. З приводу заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., заперечує відносно її задоволення, оскільки вказана сума не є співмірною із ціною позову та/або значенням справи для сторін, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 5000 грн. до 3000 грн.

Клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про врегулювання спору за участю судді не підлягає задоволенню, оскільки відсутня згода позивача, а згідно з ч. 1 ст. 201 ЦПК України , врегулювання спору за участю судді проводиться до початку розгляду справи по суті за згодою сторін .

Представник позивача адвокат Сідорова І.А. в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій просить справу розглядати у їх відсутності, заявленні позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» в судове засідання не з`явився, однак надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив справу слухати у його відсутності.

Третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Представник Кременецького відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи:

26 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «»Платинум Банк» був укладено кредитний договір №2219/5015DCLRKPT.

10липня 2019 рокуприватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуГуревічов О.М.вчинено виконавчийнапис№5850 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №2018407-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу ПАТ «Платинум Банк» на підставі договору факторингу 20150721-Г від 21 липня 2015 року, відступлено право вимоги за кредитним договором з можливістю перенесення платежу № 2219/5015DCLRKPT від 26 серпня 2014 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 за період з 20.07.2015 року по 31.05.2019 року включно, суму у розмірі: 32222,92 грн. заборгованість за тілом кредиту; 1376,68 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 2670,37 - заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 36419,97 грн.

11 листопада 2021 року державним виконавцем Кременецького відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Кулиною Г.І., на підставі виконавчого напису № 5850 від 10.07.219 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67436550.

11 листопада 2021 року державним виконавцем Кременецького відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Кулиною Г.І., на підставі виконавчого напису № 5850 від 10.07.219 року винесено постанову про арешт коштів боржника №67436550.

29 листопада 2021 року державним виконавцем Кременецького відділу ДВС у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Кулиною Г.І., на підставі виконавчого напису № 5850 від 10.07.219 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №67436550 та звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у центрі культури і дозвілля Кременецької міської ради, здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 40211,96 грн.

Згідно повідомлення Кременецького відділу ДВС №40360 від 12.12.2022 року, на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №67436550 щодо примусового виконання виконавчого напису Київського міського нотаріального округу №5850 від 10.07.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в сумі 36419,97 грн. Станом на 12.12.2022 по даному виконавчому провадженню на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» стягнуто 5087,06 грн.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Однак пунктом 2 Розділу Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 Про судове рішення в адміністративній справі, дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання, а також встановлення моменту виникнення права вимоги. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З матеріалів справи не вбачається, оскільки відповідачем не надано суду будь-яких доказів, про те, які документи були підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису в тому числі і доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від заявника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним. Безспірність боргу позивача нотарісом не перевірена.

Також приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі, визнані нечинними з дня їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, відсутністю оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Крім того, аналогічна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника .

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України.

Відповідачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б переконливо доводили наявність підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення суми заборгованості з позивача.

За таких обставини, суд встановив, що під час вчинення спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури його винесення та перевірки безспірності вимог відповідача, а отже, вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відосно позовної вимоги про стягнення коштів, стягнутих за спірним виконавчим написом, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змістустатті 1212 ЦК Україниможна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положенняглави 83 ЦК Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізустатті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкціястатті 1212 ЦК України, як і загалом нормглави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставістатті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно достатті 1212 ЦК Україниу такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно достатті 1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18.

Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).

Судом встановлено, що відповідно до листа Кременецького відділу ДВС від 12.12.2022 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на підставі виконавчого напису нотаріуса за №5850 від 10.07.2019 року було стягнуто 5087,06 грн.

За таких обставин, суд вважає, що враховуючи факт визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, кошти отримані відповідачем в розмірі 5087,06 грн. є безпідставно набутими, а тому підлягають поверненню позивачу. За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення 5087,06 грн. з відповідача підлягають до задоволення.

Відносно судових витрат, то слід зазначити наступне:

У відповідності дост.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, з відповідача на користь держави слід стягути судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (536, 80 грн. (50% за позовну вимогу немайнового характеру) +1073,60 грн. (позовна вимога майнового характеру) + 536, 80 грн. (судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову) = 2147,20 грн.)

Відносно стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень. слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, до матеріалів справи додано: договір про надання правової допомоги №111 від 30.11.2022; додаткову угоду №1 до Договору №111 про надання правничої допомоги від 30.11.2022, розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу зі складання позовної заяви та представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід послатися на висновки Великої Палати Верхового Суду у справі № 755/9215/15ц, викладені у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ч.5 ст.137 ЦК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу,що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивностіта змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу,з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі 757/36628/16-ц.

З огляду на викладене, враховуючи клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, тривалість судового розгляду, понесені зусилля представника позивача, керуючись принципами розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягають 3000 грн., витрачених на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича від 10 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі № 5850 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором з можливістю перенесення платежу (рахунок) № 2219/5015DCLRKPT, що укладений 26 серпня 2015 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 в розмірі 36419 (тридцять шість тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 97 (дев`яносто сім) копійок, в тому числі: 32222 (тридцять дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки заборгованості за тілом кредиту, 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 37 (тридцять сім) копійок - заборгованості за нарахованою і несплаченою пенею, 150 (сто п`ятдесят) гривень плата за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає до виконання.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 5087 (п`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 06 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судові витрати за правову допомогу в розмірі 3000 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь держави судовий збір 2147 гривні 20 копійок.

В задоволенні решту позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи,а такожособи,які небрали участіу справі,якщо судвирішив питанняпро їхніправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки,мають правооскаржити вапеляційному порядкурішення судупершої інстанціїповністю абочастково.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження: м.Ірпінь вул.Стельмаха,9А, офіс 203, ЄДРПОУ:35017877.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження: м.Київ вул.Мала Житомирська,6/5.

Третя особа: Кременецький відділ державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), місцезнаходження: вул.Козубського,4 м.Кременець Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 14.02.2023.

Головуючий: