Решение № 108952982, 14.02.2023, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/869/22

Провадження № 2/732/15/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого -судді Карпинської Н.М., секретар- Воропаєва К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія "Дія Актив», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів за скасованим виконавчим написом,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, адвокат Переверзєв О.О., діючи на підставі договору про надання правничої допомоги від 18.11.2021 року та в інтересах позивача, звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимира Олександровича № 27177 від 15.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія Актив» коштів в розмірі 18698,00 грн. Просив про стягнення безпідставно отриманих коштів за скасованим виконавчим написом в сумі 2885,41, витрат на правову допомогу в сумі 6000 гривень та сум сплаченого судового збору.

По справі відкрито спрощене позовне провадження та справа призначена до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Сторони повторно до суду не з`явились. Відповідач через представника був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, на а.с.49 долучена розписка про вручення судового виклику, однак участі свого представника у судовому розгляді відповідачем не забезпечено, відзиву не подано. Представником позивача подана заява (а.с.31-32) про розгляд справи без участі сторони позивача за наявними у справі документами, також надано згоду на заочний розгляд справи та ухвалення по справі заочного рішення.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що відповідач по справі у судове засідання не з`явився, а сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

08.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем відкрито виконавче провадження (ВП № 67087788) за виконавчим написом № 27177 від 15.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія Актив» коштів в розмірі 18698,00 грн.

Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем № 27177 від 15.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія Актив» коштів в розмірі 18698,00 грн

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат`та у Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (підпункт 3.1 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпорядку на підставі виконавчих написів нотаріусів; нормативно-правовий акт№ 1172 від 29.06.1999" постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повиненперевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені уПереліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Вказана заборгованість не може бути визнана безспірною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 у справі № 750/1627/18.

Крім того, згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012року №296/5(далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Не доводиться, що Договір, покладений в основу виконавчого напису, був посвідчений нотаріально.

З урахуванням вище вказаного у сукупності наявні достатні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок відповідає постановам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі №172/1652/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 №158/2157/17.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами,

Доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

Розв`язуючи другу позовну вимогу, заявлену до того ж відповідача про стягнення безпідставно набутих відповідачем коштів за таким виконавчим написом , суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем суми у розмірі 2259,46 грн було стягнення з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису, який судовим рішенням визнаний такими, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню, оскільки правова підстава її набуття відповідачем згодом відпала.

Суму, яка була стягнута безпосередньо на користь відповідача, суд встановив за матеріалами виконавчого провадження № 67087788 (а.с.40-46), які надійшли у розпорядження суду від приватного виконавця. А тому вимоги позивача про стягнення 2885,41 грн є такими, що не грунтуються на розглянутих доказах. Так, 225,95 грн та 400 грн були стягнуті як витрати виконавчого провадження, тобто не були набуті відповідачем. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розв`язуючи питання розподілу процесуальних витрат, суд керується наступним. Клопотань в порядку ч.6 ст. 137 ЦПК України від протилежної сторони не надходило. Витрати понесені на правову допомогу цілком доведені.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, позивачем сплачено 1984,80 грн, тобто за вимогою майнового і немайнового характеру по 992,40 грн, тому за першою вимогою судовий збір повертається повністю, а за другою вимогою судовий збір повертається пропорційно задоволеній частині, а саме на суму 777 гривень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальнісию "Юридична компанія "Дія Актив" (03035, м. Київ, вул. Сурикова,буд. 3а, код ЄДРПОУ: 43024915) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів за скасованим виконавчим написом.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконачий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем № 27177 від 15.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Дія Актив» коштів в розмірі 18698,00 грн

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальнісию "Юридична компанія "Дія Актив" (03035, м. Київ, вул. Сурикова,буд. 3а, код ЄДРПОУ: 43024915) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , 2259,46 грн (дві тисячі двісті п"ятдесят дев"ять гривень сорок шість копійок) в рахунок повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів, та 6000 грн (шість тисяч гривень) в рахунок компенсації витрат на правову допомогу.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальнісию "Юридична компанія "Дія Актив" (03035, м. Київ, вул. Сурикова,буд. 3а, код ЄДРПОУ: 43024915) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , в рахунок компенсації судового збору 1769,40 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дев"ять гривень сорок копійок).

Направити Товариству з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „ОНЛАЙН ФІНАНС" рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення на протязі двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що відповідач має право на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складення повного тексту судового рішення є 14 лютого 2023 року

Суддя Карпинська Н.М.