Решение № 108937110, 13.02.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/7/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі позивач, ОСОБА_1 / звернувся через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві /далі відповідач-1, ГУ ПФУ в місті Києві/ та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначені пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 шляхом зарахування довідки від 14 грудня 2006 року № 42, починаючи з моменту настання інвалідності, а саме: з 26 жовтня 2022 року /а.с. 1-3/.

Позов обґрунтований тим, що 29 листопада 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №263040010164 від 02 грудня 2022 року відмовлено позивачу у призначені пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки вважає, що має загального стажу 18 років 10 місяців 27 днів, якого відповідно до статті 32 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування достатньо для призначення пенсії по інвалідності та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області безпідставно не врахувало до стажу роботи стаж його роботи в ТОВ «Євросінтез» на підставі довідки про заробітну плату для обчислення довідки № 42 від 14 грудня 2006 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач-1 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-38/ зазначив, що 29 листопада 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії по інвалідності, надавши документи. З наданих документів слідує, що страховий стаж позивача становить 09 років 03 місяці 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії по інвалідності, у зв`язку із чим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №263040010164 від 02 грудня 2022 року про відмову позивачу у призначенні пенсії по інвалідності.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними його паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 26 березня 1996 року /а.с. 5/.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26 жовтня 2022 року до довідки серії 12 ААВ №309551 /а.с. 57/ ОСОБА_1 на період з 17 жовтня 2022 року до 01 листопада 2023 року встановлено ІІІ групу інвалідності по причині: загальне захворювання; дата чергового переогляду: 17 жовтня 2023 року.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (Оболонський район) із заявою про призначення/перерахунок пенсії від 29 листопада 2022 року, в якій просив призначити йому пенсію по інвалідності з огляду на те, що визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи з 17 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2023 року /а.с. 55-56/.

До вказаної заяви додав копії: виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 26 жовтня 2022 року до довідки серії 12 ААВ №309551 /а.с. 57/; військового квитка серії НОМЕР_2 від 27 червня 1987 року /а.с.58-59/; паспорту серії НОМЕР_1 /а.с. 60-62/; диплому про навчання серії НОМЕР_3 від 23 червня 1992 року /а.с. 63/; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року /а.с.64/.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року /а.с. 69/ відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що пенсійне забезпечення громадян реалізується відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV(далі Закон 1058). Статтею 30 Закону № 1058 визначено умови призначення пенсії по інвалідності, а саме: передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченою статтею 32 цього Закону. Особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності залежно від групи інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років. Відповідно до статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній основним документом, що підтверджує стаж роботи до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок 22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного внеску або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування. Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до управління 29 листопада 2022 року із заявою про призначення пенсії по інвалідності, надавши наступні документи: паспорт, код, військовий квиток, диплом, виписку з акту огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 09 років 03 місяці 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії по інвалідності. До уваги не взято диплом про навчання, оскільки період навчання перетинається з військовою службою. Період ведення підприємницької діяльності з 1997 року не враховано, оскільки відсутня довідка про систему оподаткування та сплату страхових внесків.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №2600-0208-8/163558 від 09 грудня 2022 року /а.с. 70/ ОСОБА_1 на його заяву від 29 листопада 2022 року щодо призначення пенсії по інвалідності повідомлено, що його страховий стаж становить 09 років 03 місяці 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії по інвалідності. До уваги не взято диплом, оскільки період навчання перетинається з військовою службою. Період ведення підприємницької діяльності з 1997 року не враховано, оскільки відсутня довідка про систему оподаткування та сплату страхових внесків. Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову йому в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

При цьому, як слідує із змісту та матеріалів позовної заяви, позивач своїх доводів на спростування доводів органу ПФУ, що зазначені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року, не наводить та відповідних доказів не надає, зокрема, доказів на підтвердження періоду зайняття підприємницькою діяльністю. Позивач надав до матеріалів позовної заяви довідку про заробітну плату для обчислення пенсії № 42 від 14 грудня 2006 року, що складена ТОВ «Євросінтез», з чого можна зробити висновок, що позивач не погодився з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року в частині незарахування до стажу періоду його роботи в ТОВ «Євросінтез» у період з 1994 року по 1998 рік (включно) на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 42 від 14 грудня 2006 року.

Отже, спір у цій справі фактично стосується правомірності/неправомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №263040010164 від 02 грудня 2022 року про відмову в призначенні пенсії з підстави непідтвердження позивачем періоду його роботи в ТОВ «Євросінтез» з 1994 року по 1998 рік (включно).

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV/.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частинами першою-другою статті 30 «Умови призначення пенсії по інвалідності» Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Частиною першою статті 32 Закону № 1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 52 років до досягнення особою 55 років включно - 13 років.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону/частина перша статті 33 Закону № 1058-IV /.

Згідно з частиною першою статті 34 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Зі змісту наведених норм слідує, що умовами призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є: 1) встановлення особі інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності; 2) наявність у особи страхового стажу - не менше 13 років (у осіб, яким установлено інвалідність у віці від 52 років до 55 років включно).

Згідно з частиною першою статті 44 «Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За змістом частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 №22-1, /далі - Порядок №22-1 (у відповідній редакції) /, зокрема, встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку №22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1 - 4 пункту 2.1 цього розділу. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.

За змістом підпунктів 1 - 4 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).... Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування…;

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам...;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

За приписами пунктів 4.1, 4.2 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З тексту оскаржуваного рішення №263040010164 від 02 грудня 2022 року слідує, що аналіз наданих документів показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 становить 09 років 03 місяці 11 днів, якого недостатньо для призначення пенсії по інвалідності.

Відповідно до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 /а.с. 67-зворот/ до страхового стажу позивача зараховано періоди: з 03 липня 1987 року по 22 серпня 1989 року (військова служба строкова 02 роки 01 місяць 20 днів); з 01 травня 2005 року по 31 липня 2005 року (3 місяці); з 02 жовтня 2007 року по 30 травня 2008 року (8 місяців); з 24 листопада 2009 року по 02 червня 2010 року (07 місяців 21 день); з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2018 року (1 рік 04 місяці); з 01 травня 2018 року по 28 лютого 2022 року (3 роки 10 місяців); з 01 травня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (5 місяців); всього страховий стаж становить 09 років 03 місяці 11 днів.

Таким чином, до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи з січня 1994 року по грудень 1998 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року, з чим позивач не погоджується та вважає, що за відсутності трудової книжки для підтвердження стажу роботи враховуються довідки про заробітну плату, зокрема має бути врахована його довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 14 грудня 2006 року № 42.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частин першої четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 /далі - Порядок № 637/, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема довідок, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати.

У довідці про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року /а.с. 64/ наведена заробітна плата ОСОБА_1 за період з січня 1994 року по грудень 1998 року, а також зазначено, що на всі види виплат нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України та довідка видана на підставі особових рахунків за 1994-1998 роки.

Із наявної в матеріалах судової справи розписки-повідомлення /а.с. 56/ слідує, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року надавалася позивачем до заяви про призначення/перерахунок пенсії від 29 листопада 2022 року, що не заперечується відповідачем-2.

Водночас оскаржуване рішення не містить мотивів неврахування відповідачем-2 періоду роботи позивача з січня 1994 року по грудень 1998 року в ТОВ Євросінтез згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року.

Відсутність в оскаржуваному рішенні аналізу довідки ТОВ Євросінтез №42 від 14 грудня 2006 року та обставин, які підтверджує така довідка, вказує на недотримання відповідачем-2 вимог пункту 4.7 Порядку №22-1 щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих йому документів для призначення пенсії.

Контроль за реалізацією суб`єктом владних повноважень його дискреційних повноважень здійснюється судом за визначеними частиною другої статті 2 КАС України критеріями, зокрема, чи діяв суб`єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що будь-яке рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими (вчиненими, допущеними) в межах наданих повноважень, ґрунтуватися на конкретних об`єктивних фактах, на підставі яких рішення ухвалено (дії вчинено, а бездіяльність допущено), та правових нормах, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішення (вчиненні дій чи допущенні бездіяльності).

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

З огляду на те, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року не відповідає наведеним вимогам та є необґрунтованим, суд доходить висновку про наявність підстав для його скасування як протиправного та задоволення відповідної позовної вимоги.

Вирішуючи позов у частині вимог, що стосуються зобов`язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію по інвалідності, суд виходить з того, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до виключної компетенції якого входить розгляд відповідних документів.

Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше б порушувався принцип розподілу влади. Тож завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень (вчинення дій, допущення бездіяльності).

Питання про наявність/відсутність підстав для зарахування до стажу позивача періоду його роботи в ТОВ Євросінтез та для призначення/відмови у призначенні пенсії по інвалідності з урахуванням зарахованого/незарахованого періоду роботи позивача відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду (у спірних правовідносинах уповноваженим органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, то саме цей орган і має продовжити процедуру розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 29 листопада 2022 року).

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії від 29 листопада 2022 року з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.

У зв`язку з цим не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 шляхом зарахування довідки від 14 грудня 2006 року № 42, починаючи з моменту настання інвалідності, а саме: з 26 жовтня 2022 року.

Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Таксомбанк" №6948-5984-7365-5305 від 30 грудня 2022 року /а.с. 3-зворот/, та в сумі 999,40 грн, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" за платежем №1085372043 від 11 січня 2023 року /а.с. 24/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, частиною другою цієї статті передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481,00 грн.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем подано позовну заяву через систему "Електронний суд" 30 грудня 2022 року та в такій позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (основну та похідну), то розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову, становив - 992,40 грн /2481,00 грн. х 0,4/.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 496,20 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої та частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Підстави для повернення позивачу надміру сплаченого судового збору у сумі 999,40 грн наразі відсутні, оскільки така сума підлягає поверненню за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 42098368) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії №263040010164 від 02 грудня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 29 листопада 2022 року з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк