Постановление суда № 108922659, 09.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4192/23

Провадження № 1-кс/761/2998/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенанта БЕБ ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уроженця м.Комсомольськ, Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, працюючого головним бухгалтером ПрАТ «Полтавський ГЗК», -

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2022 року за № 42022000000001415, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 р. старший детектив другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенант БЕБ ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2022 року за № 42022000000001415/

Клопотання обґрунтовується тим, що головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом умисного заниження службовими особами суб`єктами господарської діяльності у період 2018-2021 рр. податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах та службового підроблення.

01 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З урахуванням розміру спричиненої шкоди державі, яка становить 1 976 038 623,33 грн. тяжкості вчиненого злочину, наявності ризиків, передбачених

ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі завданих збитків, що складає 1 976 038 623,33 гривень. У випадку внесення застави, на виконання вимог ст. 194 КПК України, просить покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва та Київської області, де він проживає (перебуває), без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказане стало підставою для звернення до суду з клопотанням.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, подали письмові заперечення, вважають підозру необґрунтованою, докази, які на думку органу досудового розслідування підтверджують підозру, недопустимі, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Крім цього, вважають розмір застави необґрунтовано завищений, виключного випадку для її застосування стороною обвинувачення не доведено.

Особи, які мають намір взяти на поруку, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Заслухавши думки учасників судового процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи матеріали клопотання слідчим суддею встановлено, що головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001415 від 18.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом умисного заниження службовими особами суб`єктами господарської діяльності у період 2018-2021 рр. податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах та службового підроблення.

01 лютого 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 182 ч.1 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 з урахуванням вищенаведеного слідчий суддя вважає, що обставини, викладені у ч.1 ст. 194 КПК України, на даний час є частково доведені, існують достатні підстави вважати, що існує вказаний у клопотанні ризик, передбачений ст.177 КПК України, переховуватися від органів досудового розслідування, а доказів зворотного в судовому засіданні сторонами не надано. Беззаперечних даних, які б виключали вказаний ризик, слідчим суддею на даний час не встановлено.

Судом враховано, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а за вчинення злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, встановлено відповідальність у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

У той же час, не залишається поза увагою слідчого судді, що Указом Президента України №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також, згідно з роз`ясненнями, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

При вирішенні питання обґрунтованості підозри суд приймає до уваги практику Європейського Суду з прав людини, зокрема на п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», за яким обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу. На досудовому розслідуванні визнання доказів недопустимими можливе лише у разі очевидної і явної їх недопустимості, а висновок про очевидну і явну недопустимість певних доказів має бути категоричним, тобто він не може бути спростований матеріалами, які зібрані або можуть бути зібрані в процесі досудового розслідування.

Достатніх підстав вважати, що підозра ОСОБА_6 є необгрунтованою, суд не вбачає і стороною захисту такої необґрунтованості не доведено.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про порушення вимог КПК з боку органів слідства щодо невручення підозри ОСОБА_6 , оскільки з аналізу змісту ст.ст. 278, ч.2 ст. 135, ч.3 ст. 111 КПК України передбачено вручення дружині підозрюваного такого повідомлення у разі відсутності відповідної особи.

Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів, та клопотання осіб, які мають намір взяти на поруку ОСОБА_6 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , варто зазначити наступне.

ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України .

Згідно з ч. 8 ст. 194 КПК до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

У п. 62 у справі «Боротюк проти України» (Borotyuk v. Ukraine) Європейський Суд з прав людини вказав, що «У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів».

Оскільки санкціями ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.212 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до ОСОБА_6 не може бути застосовано інший запобіжний захід, аніж застава чи тримання під вартою, в тому числі особиста порука, в силу прямої заборони на це, передбаченої в ч. 8 ст. 194 КПК України.

При визначені розміру застави, суд враховує наступне.

Згідно ст. 182 ч.4,5 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, так як законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні "Istomina v. Ukraine" від 13.01.2022 (заява № 23312/15), «гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок підозрюваного злочину, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку… Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні надзвичайно обережно встановити відповідний розмір застави, і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави» (§25 рішення).

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний (справа «Мангурас проти Іспанії», рішення від 28 вересня 2010 року).

Враховуючи майновий стан підозрюваного, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, беручи до уваги розмір завданої шкоди (збитків), який за версією обвинувачення становить 1 976 038 623,33 гривень, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України та існування підстав для призначення суми застави більшої ніж передбачає максимальна межа п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Такий виключний випадок у даному провадженні обґрунтовується наявними доказами вчинення правопорушення, пов`язаного із спричиненням збитків державі протягом тривалого часу визначеним підприємством як платником податків. Судом враховано, що визначена сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою за нього.

З урахуванням характеру та обставин кримінального правопорушення, майнового стану та зв`язків підозрюваного, слідчий суддя вважає, що достатнім для гарантування виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків буде розмір застави в розмірі - 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень 00 коп.

Такий розмір застави, хоча не відповідає розміру збитків, проте є помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_6 , тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється останній, ймовірність настання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень 00 коп.,, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). На підставі ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави потрібно покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання, оскільки надання можливості ОСОБА_6 відлучатися з міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду пов`язане з введенням в Україні воєнного стану та зумовлене забезпеченням останнього права на працю, оскільки ПрАТ «Полтавський ГЗК» знаходиться в Полтавській області і є необхідність пересуватись по Україні. За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Порушень процесуального законодавства, які б зумовили прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 154-156, 182, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

клопотання старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у фіскальній сфері Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України лейтенанта БЕБ ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_6 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі - 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень 00 коп.,, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

На підставі ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються на строк по 03.04.2023 р.

Підозрюваному ОСОБА_6 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1