Решение № 108920193, 30.07.2020, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/834/18

2/368/30/20

Рішення

Іменем України

"30" липня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Гембар В.В.

За участі сторін:

Представник позивача - Качалов С.В.

Відповідач - ОСОБА_1 .

Представник відповідача - адвокат Матюшенков Д.В.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, суд, -

В С Т А Н О В И В :

18.06.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, в прохальній частині якого позивач проситьь суд винести рішення, на підставі якого:

1. Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»:

- заборггованість у розмірі 32344,02 грн. за кредитним договорром № б/н від 05.01.2011 року;

- судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача Качалов С.В. позовні вимоги підтримав, та просив їх задовольнити, свою правову позицію обгрунтовував обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви.

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заперечувала прота задоволення позову частково, а саме, - визнала до стягнення тіло кредиту, в решті позову, - заперечувала.

В судовому засіданні представник відповідачки - адвокат Матюшенков Д.В. заперечував проти задоволення позову частково, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені у письмовому відзиві на позовну зяву.

Суд, вислухавши представника позивача, який позов підтримав, вислухавши сторону відповідача (відповідачка та її представник), дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

- Так, Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій вказує на ту обставину, що:

- 05 січня 2011 року Відповідач ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала заяву № б/н, згідно якої отримав кредит у розмірі 4200,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 24.05.2018 року має заборгованість-32 344,02 грн., з яких:

- 3144,75 грн. - тіло кредиту;

- 955,88 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом;

- 26227,01 грн. - нараховано пені;

- штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).

- 1516,38 грн. - штраф (процентна складова).

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до всновку щодо часткового задоволення позову, та відовідно, вважа слушною позицію сторони відповідача у даному спорі, з огляду на наступне:

- Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

- Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

- Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з анкети - заяви від 05 січня 2011 року, - в даному документі містяться лише персональні дані Відповідача, дата та її підпис. При цьому, у вказаній анкеті-заяві від 05.01.2011 року відсутні дані про істотні умови кредитного договору, а саме: розмір кредитного ліміту, процентна ставка, номер кредитної картки, рахунок та строк її дії, цільове призначення кредиту, обов`язковість яких передбачено Умовами та правилами надання банківських послуг.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем не доведено укладення з Відповідачем договору про надання банківських послуг від 05.01.2011 року, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення.

Згідно ч. 1 ст.77 ЦПК України анкета-заява не є належним доказом, який підтверджував би факт укладення між сторонами кредитного договору, в якому чітко визначено умови надання кредиту та його погашення, а також відповідальність за несвоєчасну сплату заборгованості.

Суд наголошує на тому, що в анкеті-заяві від 05.01.2011 року, Відповідач лише виявила бажання оформити на своє ім`я кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка "Універсальна" та погодила, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомилася і погоджується з Умовами та .правилами надання банківських послуг.

Суд наголошує на тій обставині, що вищезазначені Умови надлання банківського кредиту не містять підпису Відповідача, при цьому Позивачем на надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є персональними та є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі Відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брала на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Відсутність підпису Відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем, що суд розцінює як недобросовісну підприємницьку діяльність

Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача не може бути належним доказолі ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу.

Що ж до позиції сторони позивача, яка висловлена у вівдповіді на відзив, то суд зазначає наступне:

- так, у своїй відповіді на відзив, Позивач зазначає, що Правила та Умови публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Таким чином, на думку позивача, - клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

На думку позивача, - оскільки Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та прави надання банківських послуг, тому Відповідач ознайомився та згодний з Умовами і Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилам обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua;https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цієї заявою складають Договір банківського обслуговування.

Проте, суд ще разх наголошує на тій обставині, що зазначені Умови не містять підпису Відповідача.

При цьому, суд зазначає, що Позивачем на надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що сам ці Умови е персональними та є складовою частиною укладеного між сторонам кредитного договору і що саме ці Умови мала на увазі Відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брала на себе зобов`язання зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.

Суд ще раз наголошує на тій обставину, що відсутність підпису Відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, к таких, що погоджені підписом відповідача, на думку суду, - не може бути належним дказо на ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк (позивач по справі).

Таким чином Позивачем не доведено, шо між сторонами досягнуто згоди щодо розміру відсотків за користування кредитом, пені, комісії та штрафу.

Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного су України від 14 грудня 2014 року (справа №6-24б2цс16), від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320ЦС16).

Щодо відмови у стягненні штрафних санкцій, то за загальним правилом теорії держави і права, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків, як заходу цивільно- правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

- Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме ж правопорушення.

Згідно ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

В порушення вищевказаних норм права відповідач у своїй позовній заяві просить стягнути із Відповідача: - 26227,01 грн. - нарахованої пені; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1516,38 грн. - штраф (процентна складова), що, звісно, - не підлягає до задоволення.

Правовий висновок в аналогічних справах викладено у рішеннях суду касаційної інстанції, зокрема, - у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003ЦСІ5 та постановах Верховного Суду від 05.09.2018 року у справі № 755/11168/15-ц, від 06.09.2018 року у справі № 0417/10430/2012, від 12.09.2018 року у справі № 647/1133/15-ц, від 20.09.2018 року у справі № 712/12031/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 711/8798/2012, від 03.10.2018 року у справі № 366/1358/16-ц, від 10.10.2018 року у справі № 278/2615/15-ц.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову, - шляхом стягнення з відповідача тіла кредиту, в задоволенні решти ж позовних вимог, - слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись у постановами Верховного су України від 14 грудня 2014 року (справа №6-24б2цс16), від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320ЦС16), від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003ЦСІ5 та постановах Верховного Суду від 05.09.2018 року у справі № 755/11168/15-ц, від 06.09.2018 року у справі № 0417/10430/2012, від 12.09.2018 року у справі № 647/1133/15-ц, від 20.09.2018 року у справі № 712/12031/15-ц, від 26.09.2018 року у справі № 711/8798/2012, від 03.10.2018 року у справі № 366/1358/16-ц, від 10.10.2018 року у справі № 278/2615/15-ц, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки місто Кагарлик Київської області, Україна, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 24 червня 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), кошти в сумі 3144 (три тисячі сто сорок чотири) грн. 75 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.01.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки місто Кагарлик Київської області, Україна, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 24 червня 1997 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат), кошти в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя: Закаблук О.В.