Решение № 108909328, 08.02.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10853/22

2/760/4668/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Кушнір С.І.,

секретар судового засідання Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестХаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження і вилучення відповідного запису з Державного реєстру, -

встановив:

24 серпня 2022 року позивач звернулася до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження і вилучення відповідного запису з Державного реєстру, у якому просила усунути перешкоди у користуванні власністю на автомобіль легковий, VolkswagenT4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення напису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна: зареєстровано 30.09.2020 реєстратором Львівської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» 0 17:08:53 за №28152992, підстава обтяження: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 02.03.2020 року, ПАТ «Комерційний банк «Надра», звернення стягнення лист від 29.09.2020, об`єкт обтяження автомобіль легковий, VolkswagenT4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , обтяжувач ТОВ «ФК «ІнвестХаус», боржник ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 на підставі довідки-розрахунку №ДПІ382794 придбав автомобіль марки VolkswagenT4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 та отримав свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 04.07.2012 року та реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_4 . Після смерті ОСОБА_4 , позивачка та ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.10.2019 року успадкували по частці автомобіля. У сервісному центрі МВС України у м. Кривий Ріг позивачці відмовили у реєстрації автомобіля у зв`язку з тим, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження спадкового автомобіля - застава майна. На момент набуття права власності на автомобіль ОСОБА_4 та його спадкоємицями були відсутні відомості про обтяження автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому в силу положень ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» право власності на автомобіль вважається набутим без обтяжень. На момент реєстрації відповідачем обтяження 30.09.2020 року автомобіль не належав боржнику за договором, право вимоги за яким придбав відповідач, а також були відсутні інші зареєстровані обмеження на автомобіль. Станом на дату звернення до суду відповідач не здійснив дії з припинення обтяження і вилучення відповідного запису про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Витребувано у ТОВ «ФК «ІнвестХаус» копію договору відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, укладеного 02.03.2020 року з ПАТ «Комерційний банк «НАДРА».

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Третім особам роз`яснено право подати пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

24 жовтня 2022 року третя особа - ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

21 листопада 2022 року до суду надійшли пояснення від представника третьої особи -Львівської регіональної філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи», яка зазначає, що у разі проведення державної реєстрації приватних обтяжень рухомого майна адміністратором Реєстру та його філіями, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви, поданої обтяжувачем. При цьому, згідно частини 1 статті 43 Закону, держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.ДП «НАІС», як Реєстратор Реєстру виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. Закон покладає відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві на обтяжувача.Як вбачається із матеріалів справи та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи, обтяжувачем за реєстраційним записом №28152992 від 30.09.2020 року є ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС». Таким чином, саме відповідач повинен подати заяву про внесення змін до обтяження рухомого майна нотаріусу у паперовій формі, або до ДП «НАІС» в електронній формі, так як у Відповідача наявна технічна можливість подати заяву в електронній формі. Додатково зазначено, що Львівська регіональна філія ДП «НАІС» є відокремленим структурним підрозділом ДП «НАІС» та не є юридичною особою, здійснює свою діяльність виключно від імені та в інтересах Підприємства, в межах повноважень, встановлених положенням та, відповідно, не може бути самостійним учасником процесу.

07 грудня 2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів до справи, у якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог, а чинне обтяження у вигляді застави автомобіля марки VolkswagenT4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , є законним. Скасування обтяження вважає передчасним та безпідставним з огляду на дійсність невиконаного зобов`язання боржника ОСОБА_3 за кредитним договором №404/П/2005-840.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Так, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 23 серпня 2005 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №404/П/2005-840, виконання якого відповідно до п. 2.1. Договору забезпечено автотранспортним засобом марки Volkswagen, моделі T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип Т3 - вантажний.

На виконання означеної умови сторонами 23.08.2005 року укладено договір застави, який посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовим Я.Д.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 04.07.2012 року на підставі довідки-розрахунку №ДПІ382794 від 3.07.2012 року набув у власність автомобіль марки Volkswagen, модель T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що 26.12.2018 року Тернівським районним у м. Кривому Розі ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3396, виданого 17.10.2019 року приватним нотаріусом Криворізького МНО Дніпропетровської області, ОСОБА_1 набула у власність, у т.ч. частину автомобіля марки Volkswagen T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого 04.07.2012 року Криворізьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3398, виданого 17.10.2019 року приватним нотаріусом Криворізького МНО Дніпропетровської області, ОСОБА_2 набула у власність, у т.ч. частину автомобіля марки Volkswagen T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого 04.07.2012 року Криворізьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Дніпропетровській області.

За договором №GL2N79275_266ПВ про відступлення прав вимоги, посвідченим 02.03.2020 року приватним нотаріусом Київського МНО Чайкою І.Г., ПАТ «КБ «НАДРА» відступило ТОВ «ФК «ІНВЕСТ ХАУС» право вимоги до боржника ОСОБА_3 за договором №404/П/2005-840 від 23.08.2005 року та договором застави, посвідченим 23.08.2005 року приватним нотаріусом Київського МНО Шевельовим Я.Д.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №77065534, сформованого 21.12.2021 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Дніпропетровській області, 30 вересня 2020 року зареєстроване приватне обтяження - застава рухомого майна автомобіль легковий,Volkswagen T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі договору відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданого 02.03.2020 року ТОВ «ФК «ІнвестХаус», боржник - ОСОБА_3

17 травня 2022 року ОСОБА_1 направила до ТОВ «ФК «ІнвестХаус» лист-вимогу про подання заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України, визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що, транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», реєстрація, перереєстрація зняття з обліку транспортних засобів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типі, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень (п. 2 Порядку).

У п. 3 Порядку зазначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до пункту 16 Порядку на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України.

Судом встановлено, що позивач набула право власності на автомобіль на законних підставах, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом №3396, видане 17.10.2019 року приватним нотаріусом Криворізького МНО Дніпропетровської області.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

З матеріалів справи вбачається, що на належний позивачу на праві власності автомобіль 30 вересня 2020 року було зареєстроване обтяження у виді застави рухомого майна, чим порушується його право власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 3 цього Закону, заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Право застави виникає з моменту укладання договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та впливає на чинність договору застави (ст. 16 Закону України «Про заставу»).

Згідно вимог ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Відповідно до ч.1-2 ст. 12 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі №6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, від 18 грудня 2019 року у справі №619/4033/18 та від 18 березня 2020 року у справі №202/5584/18 (провадження №61-18857св19).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Враховуючи, що наявність або відсутність обтяження рухомого майна встановлюється витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що обтяження у виді застави автомобіля легкового, Volkswagen T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , було зареєстровано 30.09.2020 року, тобто після набуття позивачем у власність спірного транспортного засобу, а боржником вказано ОСОБА_3 .

Тобто на момент успадкування позивачкою автомобіля (17.10.2019 року) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження.

Таким чином позивач є добросовісним набувачем транспортного засобу Volkswagen T4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 .

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що з наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом не встановлено факту наявності обтяження рухомого майна на час реєстрації права власності на автомобільза позивачем, встановлено відсутність обтяжень за ОСОБА_1 , а також ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування наведених доводів позивача, а тому вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачемтранспортного засобу.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем не заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача.

Керуючись статтями ст. 41 Конституції України, ст. ст.15, 16, 18 319, 391 ЦК України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестХаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження і вилучення відповідного запису з Державного реєстру -задовольнити.

Скасувати (припинити) приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.09.2020 року за №28152992, реєстратором Климець Тетяною Леонідівною, Львівська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», об`єкт обтяження: автомобіль легковий, VolkswagenT4, 2000 р.в., номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 , обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІнвестХаус», код 41661563, 79005, Львівська обл.., м. Львів, вул. Миколи Вороного, буд. 2, боржник - ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 , документ-підстава: договір відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий: 02.03.2020 року, ПАТ «Комерційний банк «Надра», звернення стягнення лист від 29.09.2020.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Кушнір