Решение № 108909134, 03.01.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58231/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Остапчук Т.В.,

при секретарі - Луста В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Держави України в особі Державної казначейської служби України, згідно вимог якого позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката. Мотивуючи позовні вимоги вказує, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду (далі - ВОАС) від 31.05.2021 у справі № 120/2304/21-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2021, ухвалено: Визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа №127/17085/20, що виданий 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області. Зобов`язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист №127/17085/20, що виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 07 грудня 2020 року. Серед інших обставин цим рішенням встановлено таке. 29 жовтня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/17085/20 прийнято рішення про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в сумі 3000 гривень за відшкодування моральної шкоди та 2142,86 гривень витрат на професійну правничу допомогу. 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист № 127/17085/20. 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заяву, у якій просила на підставі статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 2, 6, 35, 36 Порядку №845 здійснити безспірне списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в сумі 3000 гривень за0 відшкодування моральної шкоди та 2142,86 гривень витрат на професійну правничу допомогу, долучивши до такої виконавчий лист №127/17085/20, що виданий 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі №127/17085/20 задоволено клопотання Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та поновлено строк апеляційного оскарження на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року, а також відкрито апеляційне провадження. 18 лютого 2021 року колегією суддів Вінницького апеляційного суду ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року - без змін. 19 лютого 2021 року позивач звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області із заявою, у якій просила повідомити її про результат розгляду раніше поданої заяви щодо виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року у справі №127/17085/20. Листом вих. №04.2-15/1446 від 26 лютого 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області повідомило заявницю, що заява від 18 грудня 2020 року разом із виконавчим листом № 127/17085/20, що виданий Вінницьким міським судом Вінницької області, надійшла до управління 21 грудня 2020 року. Відповідно до Порядку №845 пакет документів щодо стягнення на її користь коштів на підставі вказаного виконавчого документу направлено до Державної казначейської служби України. 19 лютого 2021 року Державна казначейська служба України листом вих. №5-06- 06/3889 повідомила позивачку про те, що за результатами розгляду її заяви від 18 грудня 2020 року щодо безспірного списання коштів державного бюджету виконавчий лист №127/17085/20, що виданий 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області, повернено на підставі підпункту 1 пункту 9-1 Порядку №845, оскільки рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року у справі №127/17085/20 не набрало законної сили. Тобто, на момент повернення відповідачем виконавчого документу (станом на 19 лютого 2021 року) судом апеляційної інстанції вже завершено розгляд апеляційної скарги Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року та з моменту ухвалення постанови Вінницьким апеляційним судом апеляційне провадження вважається завершеним. За наведених обставин після ухвалення Вінницьким апеляційним судом постанови від 18 лютого 2021 року виконавчий документ не міг бути повернений до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, з підстави, що визначена підпунктом 1 пункту 9-1 Порядку №845..., що свідчить про допущення ним протиправних дій. Таким чином, рішенням ВОАС від 31.05.2021 визнано протиправними дії ДКСУ щодо повернення без виконання виконавчого листа у справі №127/17085/20. Обставини, встановлені цим судовим рішенням не доказуються при розгляді даного позову(ч.4 ст.82 ЦПК України). Такими протиправними діями ДКСУ і її посадових осіб порушено права позивача як стягувача, що викликало негативні емоції, які досягли рівня страждання та приниження, що заподіяло моральну шкоду, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, переживаннях, приниженнях, психологічному напруженні, розчаруванні та незручностях, яких вона зазнала у зв`язку з порушенням її прав на виконання остаточного рішення суду, яким їй присуджено грошові кошти з держави, необхідності інваліду, пенсіонеру, особі у похилому віці вступати у тривалу переписку з Казначейством, його територіальним управлінням, відстоюючи таким чином свої права на примусове виконання остаточного рішення суду, а також необхідності відстоювати у судах ці ж права у зв`язку із неправомірними діями органу державної влади, на який законом покладено обов`язок по примусовому виконанню рішень суду. Позивач вбачає у цьому глузування над нею посадових осіб відповідача, які замість того щоб виконати свої обов`язки, зокрема здійснити дії щодо виконання остаточного рішення суду, цього не зробили, уникнувши таким чином виконання покладених на них обов`язків, а замість цього повернули їй виконавчий лист без наявності на те законних підстав, чим порушиш її права стягувана, що встановлено рішенням ВОАС від 31.05.2021.

Тому, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, враховуючи характер, обсяг, глибину та тривалість її моральних страждань, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, позивач вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 10000 грн.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2021 відкрито провадження у справі.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів. 26.11.2021 до суду надійшов відзив Державної казначейської служби України на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, просить відмовити у позові.Послався на те, що виконавчий лист перебуває в Казначействі на виконанні за бюджетною програмою Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб". Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» КПКВК 3504030 передбачено 50,00 млн грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн грн., з яких станом на 22.11.2021 використано 131,00 млн гривень. Враховуючи те, що виконавчий лист №127/17085/20 надійшов до Казначейства на виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 28.12.2020, Казначейством в порядку черговості планується перерахувати кошти на користь позивача у січні-лютому 2022 року за умови належного фінансування бюджетної програми. Таким чином, питання щодо перерахування коштів позивачу розглянеться Казначейством після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа №127/17085/20. Отже, Казначейством виконано вимоги рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.05.2021 по справі №127/2304/21.

24.01.2022 року надійшла відповідь на відзив, позовні вимоги позивача просить задовольнити.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Представники відповідачв в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, просив розглянути справу у відсутність, проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та у відсутність не з`явившихся осіб.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Судовим розглядом встановлено, що 29 жовтня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі №127/17085/20 прийнято рішення про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в сумі 3000 гривень за відшкодування моральної шкоди та 2142,86 гривень витрат на професійну правничу допомогу. 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області видано виконавчий лист № 127/17085/20. 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області заяву, у якій просила на підставі статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та пунктів 2, 6, 35, 36 Порядку №845 здійснити безспірне списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в сумі 3000 гривень за0 відшкодування моральної шкоди та 2142,86 гривень витрат на професійну правничу допомогу, долучивши до такої виконавчий лист №127/17085/20, що виданий 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2020 року у справі №127/17085/20 задоволено клопотання Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області та поновлено строк апеляційного оскарження на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року, а також відкрито апеляційне провадження. 18 лютого 2021 року колегією суддів Вінницького апеляційного суду ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року - без змін.

19 лютого 2021 року позивач звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області із заявою, у якій просила повідомити її про результат розгляду раніше поданої заяви щодо виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2020 року у справі №127/17085/20.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845)

Так, згідно з п. 35 Порядку №845 Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Відповідно до п.п. 38-39 Порядку №845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

У разі, коли для здійснення безспірного списання коштів з державного бюджету, згідно з пунктом 35 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Відповідно до абз. 1, 2 п. 36 Порядку № 845 у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження. 31.05.2021 Вінницьким окружним адміністративним судом по справі №120/2304/21-а позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо повернення без виконання виконавчого листа №127/17085/20, що виданий 07 грудня 2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області. Зобов`язано Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист №127/17085/20, що виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 07 грудня 2020 року. На виконання вказаного рішення суду, Казначейство на підставі заяви ОСОБА_1 від 19.08.2021, яка надійшла до Казначейства 26.08.2021, прийняло виконавчий лист Вінницького міського суду Вінницької області по справі №127/17085/20, який зареєстрований 28.12.2020 тобто з першої дати надходження до органу Казначейства, про що листом від 23.09.2021 №5-11-11/19827 (копія листа додається) повідомлено позивача. Виконавчий лист перебуває в Казначействі на виконанні за бюджетною програмою Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб". Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» КПКВК 3504030 передбачено 50,00 млн грн.. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504030 передбачено 150,00 млн грн., з яких станом на 22.11.2021 використано 131,00 млн гривень.

Враховуючи те, що виконавчий лист №127/17085/20 надійшов до Казначейства на виконання за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 28.12.2020, Казначейством в порядку черговості планується перерахувати кошти на користь позивача у січні-лютому 2022 року за умови належного фінансування бюджетної програми. Враховуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що Головним управлінням Казначейства дотримано вимоги та строки, встановлені Порядком № 845, щодо опрацювання документів, поданих позивачем до Головного управління Казначейства разом з заявою від 19.08.2019, та подальшого направлення Виконавчого листа з доданим документами до Державної казначейської служби України для виконання.

Таким чином, посилання позивача на порушення Головним управлінням Казначейства права позивача на отримання коштів присуджених рішенням суду є безпідставним та не обґрунтованим.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи. Наведена правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 у справі №826/17656/16, та колегія суддів Верховного Суду не знаходить підстав для відступлення від вказаної позиції.

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, так як під час судового розгляду не вставлено факту несвоєчасного виконання судового рішення, що як наслідок вказує на безпідставність та недоведеність вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ст. 56 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1173, 1174, Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Суддя Остапчук Т.В.