Решение № 108799233, 06.02.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року м. Житомир справа № 240/31339/22

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 98 323,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов`язку по сплаті орендної плати з фізичних осіб та єдиного податку з фізичних осіб.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позов ну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Через відділ документального забезпечення відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

05.01.2023 на електронну адресу суду позивачем подано відповідь на відзив.

У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платник податків перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Житомирській області.

За Відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 98 323,81 грн., з яких 98 232,81 грн. - основного платежу за наступними податковими зобов`язаннями:

- Орендна плата з фізичних осіб на загальну суму 93 893,19 грн., з яких 93 893,19 грн. - основний платіж;

- Єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму 4 430,62 грн.. з яких 4 430,62 - основний платіж.

Дані зобов`язання не сплачено в строки, а тому вони набули статус податкового боргу.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Основного Закону закріплено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації про майновий стан і доходи подаються до контролюючого органу за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Пунктом 179.7 статті 179 ПК України визначено, що фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Відповідно до ст. 86 Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Щодо орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 93 893,19 грн. основного платежу.

Відповідачу надсилались податкові повідомлення-рішення, якими нараховано грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 93 893,19 грн. - основного платежу, а саме:

1. Податкове повідомлення-рішення №100612-2407-0609 від 06.06.2022 з терміном сплати 14.10.2022 на суму 23 169,51 грн;

2. Податкове повідомлення-рішення №100168-2407-0609 від 06.06.2022 з терміном сплати 14.10.2022 на суму 51 135,58 грн;

3. Податкове повідомлення-рішення №100613-2407-0609 від 06.06.2022 з терміном сплати 14.10.2022 на суму 8 453,74 грн;

4. Податкове повідомлення-рішення №100268-2407-0609 від 06.06.2022 з терміном сплати 14.10.2022 на суму 11 134,36 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, а тому податковий борг (грошове зобов`язання) відповідача в сумі 93 893,19 грн. вважається узгодженим.

За приписами ч. 1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 ст.269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

З урахуванням приписів пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання набуло статусу податкового боргу, є узгодженим, вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась.

Згідно з пп.20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання в загальному розмірі 93 893,19 грн залишається не сплаченою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 4 430,62 грн. із яких: 4 430,62 грн. - основний платіж, суд зазначає наступне.

Відповідно до 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих Податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням Спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 4 групи платників єдиного податку

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку.

Згідно п. 293.2. ст. 293 фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені Згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, в тому числі, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 295 ПКУ платники єдиного податку другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідачем подано податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, самостійно визначено грошове зобов`язання в загальній сумі 4 430,62 грн. (задекларовано) та не сплачено в строки, визначені Податковим кодексом України, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу, а саме:

1. Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9312085372 від 21.10.2021 з терміном сплати 19.11.2021 на суму 2 036,05 грн., з яких 2 036,05 грн. - основний платіж (задекларовано та не сплачено);

2. Податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9428957170 від 07.02.2022 з терміном сплати 21.02.2022 на суму 2 394,57 грн., з яких 2 394,57 грн. - основний платіж (задекларовано та не сплачено)

Підпунктом 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV Кодексу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що контролюючим органом винесена податкова вимога "Ф" №2139-13 від 02.11.2020 та направлена відповідачу.

Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З урахуванням викладеного, податкова вимога вважається врученою відповідачу у належний спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкової заборгованості в розмірі 39 446,39 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) податкову заборгованість в сумі 98 323 (дев`яносто вісім тисяч триста двадцять три) гривні 81 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

06 лютого 2023 р.