Постановление суда № 108797198, 03.02.2023, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7222/21 2-з/335/8/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення годин спілкування,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення годин спілкування.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з 08.07.2021 знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення годин спілкування, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про визначення місця проживання дитини та порядку участі батька у її вихованні.

З квітня 2021 р. відповідач скоротила та значно обмежила спілкування батька з дитиною. З червня 2021 р. всі зустрічі батька з дитиною проходили виключно у присутності третіх осіб у вкрай напруженій та конфліктній атмосфері. З 24.02.2022 після введення в Україні режиму воєнного стану, ОСОБА_4 взагалі повністю обмежила спілкування ОСОБА_1 з донькою. ОСОБА_1 не мав змоги дізнатись, де саме знаходиться його дитина. За місцем проживання дитини немає. Не можливо додзвонитися до ОСОБА_4 . Поштові відправлення повертаються як не вручені. Вже більше року батько не бачив доньку. ОСОБА_4 та її представник не з`являються до суду, подаючи заяви про відкладення розгляду справи, що затягує судовий процес. На думку позивачів, тривала перерва у спілкування дівчинки з родичами не сприяє налагодженню психоемоційного контакту між сторонами, дитина має зростати у добрій, гармонійній атмосфері, має знати родичів як з боку матері, так і збору батька. Подальше обмеження позивачів у спілкуванні з дитиною призведе до того, що дитина зростатиме у хибних уявленнях про батька та бабусю з дідусем, призведе до розриву відносин між ними, а після винесення рішення суду про встановлення порядку зустрічей з дитиною буде важче відновити та налагодити контакт через тривалу відсутність спілкування.

На теперішній час дитина разом з матір`ю перебуває в Україні, але ОСОБА_1 не має можливості побачити дитину або поспілкуватись з нею по телефону чи месенджеру, він не знає, де проживає його дитина, які дошкільні заклади відвідує, який стан її здоров`я.

Просили вжити заходів забезпечення позову до ухвалення судом рішення у справі шляхом зобов`язання ОСОБА_4 забезпечувати спілкування малолітньої ОСОБА_5 за допомогою відеодзвінків у месенджерах на вибір Viber, Telegram, WhatsApp по номеру телефону НОМЕР_1 , чи за допомогою програм Skype, Zoom з батьком ОСОБА_1 , дідусем ОСОБА_2 , бабусею ОСОБА_3 два рази на тиждень, кожного вівторка або середи з 17:00 год. до 18:00 год., та кожної суботи або неділі з 16:00 год. до 17:00 год., починаючи з дати постановлення ухвали і до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, надані на її обґрунтування, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи випливає, що між сторонами виник спір щодо участі батька ОСОБА_1 , дідуся ОСОБА_2 , бабусі ОСОБА_3 у вихованні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого позивачі у первісному позові просять суд зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною, а також визначити способи та порядок участі у спілкуванні та вихованні дитини за запропонованим позивачами графіком.

Позивачі у заяві про забезпечення позову вказують, що з 24.02.2022 з дитиною не спілкуються, місцезнаходження дитини їм не відомо, відповідач не надає інформації про стан здоров`я дитини та ін.

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України, у період з 04.04.2022 по 09.05.2022 дитина перебувала в Україні, та 09.05.2022 виїхала через пункт пропуску Порубне, та 05.09.2022 через цей самий пункт повернулась в Україну. Позивач ОСОБА_1 звернувся із повідомленням про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 126-1, 146 Кримінального кодексу України до Відділу поліції № 1 ГУНП в Запорізькій області, в якій також просить негайно встановити місцезнаходження дитини. Інформації щодо результатів розгляду цієї заяви матеріали справи не містять.

Також до заяви про забезпечення позову додано копію листа на адресу ОСОБА_4 з боку позивача ОСОБА_1 , в якому просить повідомити місцезнаходження доньки та стан її здоров`я, проте, лист не був повернутий позивачу з відміткою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, позивач ОСОБА_1 звертався до відділу по Вознесенівському району Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради із заявою про з`ясування місця знаходження дитини, на яку отримав відповідь, що до компетенції Відділу вирішення зазначеного питання не відноситься.

У той же час, метою забезпечення позову за змістом ч. 2 ст. 149 ЦПК України є саме запобігання такому ускладненню чи унеможливленню виконання майбутнього рішення суду за наслідками розгляду справи, якщо є достатні підстави вважати, що у разі не вжиття відповідних заходів ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся буде ускладненим або неможливим.

Заява про забезпечення позову та додані до неї документи не містять доказів на підтвердження наявності вищезазначених обставин, оскільки усі надані позивачами докази стосуються вжиття батьком дитини ОСОБА_1 заходів щодо встановлення місцезнаходження дитини. Також заява про забезпечення позову не містить мотивів з приводу того, яким чином не покладення на відповідача ОСОБА_4 вказаних у заяві обов`язків до ухвалення рішення унеможливить його виконання щодо встановлення графіку участі у виховання дитини.

Матеріали цивільної справи також не містять відомостей щодо місцезнаходження дитини, адже після запровадження воєнного стану 24.02.2022 справа по суті не розглядалась. До суду постійно надходять електронною поштою заяви від відповідача ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи.

Також матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_4 наразі має змогу забезпечити спілкування дитини з позивачами у спосіб, зазначений у заяві про забезпечення позову, зважаючи на те, що суду на даний час не відомо, у яких умовах проживає наразі дитина із матір`ю, чи є у них доступ до мережі Інтернет та до можливості забезпечити зв`язок у дні, які зазначено у заяві про забезпечення позову.

За таких обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154, 260, 261, 247, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення годин спілкування відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.В. Шалагінова