Решение № 108775997, 14.12.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/1000/22

В справі 760/1126/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

І . Вступна частина

14 грудня 2022 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завдатку та штрафних санкцій.

ІI. Описова частина

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про стягнення з неї грошових коштів.

Обгрунтовуючи свій позов, Позивач зазначив, що 28 березня 2017 року між ним та ОСОБА_2 був укладений усний договір підряду, відповідно до умов якого Відповідачка зобов`язалася здійснити для Позивача пошук земельних ділянок за відповідно оплату.

На підтвердження виникнення вказаного зобов`язання та з метою його забезпечення Позивач передав Відповідачці завдаток у розмірі 50000 гривень, що підтверджується двома розписками ОСОБА_2 на 10000 гривень (від 28.03.2017) та на 40000 гривень (від 07.04.2017).

Проте Відповідачка, як зазначив Позивач, ухилилася від виконання взятих на себе зобов`язань, а вимогу від 17.10.2018 про повернення завдатку в подвійному розмірі в строк до 24.10.2018, проте залишила без уваги.

Враховуючи порушення Відповідачкою своїх зобов`язань Позивач просить, з посиланням на ч. 1 ст. 571 ЦК України стягнути з неї завдаток в подвійному розмірі в сумі 100000 гривень.

Крім того, з посиланням на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» Позивач просить стягнути з Відповідачки також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.07.2017 по 24.10.2018 в розмірі 23289,04 гривень, а з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України - 3% річних (3000 гривень) та втрати від інфляції за період прострочення в розмірі 7797,39 гривень.

Загальний розмір позовних вимог, заявлених Позивачем до ОСОБА_2 становить 134086,43 гривень.

Позивач також стверджує, що у зв`язку з порушенням Відповідачкою своїх зобов`язань з метою відновлення своїх прав ним понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 40000 гривень, а тому вказану суму в якості компенсації він просить стягнути з ОСОБА_2 .

У судове засідання представник Позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка відзиву не подала, до суду не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином.

Суд визнав за можливе розглянути справу відсутність Сторін із постановленням заочного рішення на підставі наявних матеріалів справи.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 28 березня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений усний договір підряду, згідно з умовами якого Відповідачка взяла на себе зобов`язання щодо підбору земельної ділянки.

Факт укладення вказаного договору підтверджується письмовою розпискою ОСОБА_2 від 28.03.2017 про отримання нею суми в розмірі 10000 гривень «за рахунок подальшої оплати авансового платежу для початку роботи щодо підбору земельної ділянки».

Розпискою від 07.04.2017 ОСОБА_2 підтвердила отримання нею від ОСОБА_1 суми в розмірі 40000 гривень, «що є остаточним розрахунком авансового платежу згідно домовленостей щодо пошуку земельної ділянки». (а.с. 8)

Зі пояснень Позивача вбачається, що ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань з пошуку земельної ділянки не виконала, а письмову вимогу від 17.10.2018 про повернення завдатку в подвійному розмірі в строк до 24.10.2018 залишила без уваги.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач стверджує, що між ним та Відповідачкою існувала усна домовленість про здійснення пошукових робіт протягом чотирьох місяців з моменту укладення договору підряду, тобто в строк до 28.07.2017. Разом з тим, жодних доказів у підтвердження такої домовленості Позивачем не надано.

Згідно з вимогою ОСОБА_1 від 17.10.2018 про повернення завдатку (а.с. 10) було встановлено строк з виконання даного грошового зобов`язання до 24.10.2018. Саме з 25.10.2018 розпочалося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Що стосується суми, яка підлягала поверненню Позивачу Відповідачкою, то в даному випадку суд звертає увагу на наступне.

Згідно зі ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Так, у письмових розписках ОСОБА_2 від 28.03.2017 та від 07.04.2017 йдеться про те, що кошти були отримані нею саме в якості авансових платежів. Будь-яких доказів, які б підтверджували, що 50000 гривень були передані Відповідачці саме в якості завдатку в справі немає.

Таким чином, суд позбавлений підстав вважати, що сума в розмірі 50000 гривень була передана Відповідачці саме в якості завдатку для забезпечення виконання Позивачем своїх зобов`язань, у зв`язку з чим виходитиме при вирішенні справи з тієї позиції, що передана сума була саме авансом.

Тому, у зв`язку з невиконанням Відповідачкою зобов`язань ОСОБА_1 має право лише на повернення авансу в розмірі 50000 гривень, і саме в цій частині вимоги є обгрунтованими.

Що стосується вимог про стягнення з Відповідача неустойки (пені) на підставі положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», то суд звертає увагу Позивача на те, що у відповідності до преамбули вказаного Закону, він регулює відносини, суб`єктами у яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Відтак, дія цього Закону не поширюється на відносини між Сторонами справи, а тому у задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як встановлено судом вище, прострочення виконання Відповідачкою грошового зобов`язання з повернення авансу розпочалося 25.10.2018, а тому саме з цієї дати Позивач має право вимоги відшкодування йому 3% річних та інфляційних втрат.

Станом на 14.01.2019 (межі позовних вимог) штрафні санкції у вигляді 3% річних за прострочення Відповідачем виконання своїх зобов`язань в період з 25.10.2018 складають :

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5000025.10.2018 - 14.01.2019823 %336,99

Штрафні санкції у вигляді інфляційних втрат розраховані наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКоефіцієнт інфляційних втратЗагальна сума процентів5000025.10.2018 - 14.01.20191.022112001105,60

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги про стягнення з Відповідача штрафних санкцій у вигляді 3% річних в сумі 336,99 гривень та у вигляді інфляційних втрат в сумі 1105,60 гривень.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 51442,59 гривень.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію Угоди про надання адвокатської допомоги від 17.10.2018, укладеного з адвокатом Голубничим О.І. та розрахунок витрат на правничу допомогу.

Згідно з умовами вказаної Угоди сторонами було обумовлено суму гонорару за послуги на рівні 40000 гривень.

Відповідачка заперечень щодо вказаної суми витрат на правничу допомогу не подала.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають лише частковому задоволенню, компенсація витрат Позивача на оплату правничої допомоги підлягає пропорційному зменшенню і становитиме: 15346,10 гривень (51442,59 * 40000 / 134086,43).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позову в сумі 514,42грн. (51442,59 * 1340,86 / 134086,43).

ІV. Резолютивна частина

Керуючись статтями 161, 525, 526, 530, 553, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму авансу в розмірі 50000 гривень, штрафні санкції у вигляді 3% річних в сумі 336,99 гривень та інфляційні втрати в сумі 1105,60 гривень, а всього - 51442,59 гривень.

В іншій частині вимог відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з розглядом справи в розмірі 15860,52 гривень.

3.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

4.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: