Постановление суда № 108754068, 01.02.2023, Франківський районний суд м. Львова

465/1434/19

2/465/1648/23

УХВАЛА

01.02.2023 року місто Львів

Франківський районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Власюк Д.Я.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди,

встановив:

Ухвалою судувід 16січня 2023року прийнятодо свогопровадження цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди та призначено у справі підготовче судове засідання на 03 лютого 2023 року.

27 січня 2023 року представник відповідача Комунального некомерційногопідприємства Львівськоїобласної ради«Львівська обласнаклінічна психіатричналікарня» адвокат СокальськийД.А.подав заяву про відвід головуючої судді.

Обґрунтовуючи заявлений відвід вказує на наявність у сторони відповідача сумніву в об`єктивності та безсторонності суду, зважаючи, що судове засідання у справі призначено судом саме на п`ятницю, тобто саме в цей день тижня, в який може з`являтись до суду позивач. Зазначає, що про зазначені обставини було відомо тільки попередньому складу суду, та сторонам по справі. Вважає, що судді було заздалегідь відомо про ці обставини, а отже у нього виникають сумніви у неупередженості. Відтак, посилаючись на положення ст. 36 ЦПК України, просить задовольнити подану заяву.

Статтею 40 ЦПК України визначено, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленомучастиною першоюстатті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Дослідивши заяву, суд доходить таких висновків.

Згіднозі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).

Стаття 36 ЦПК Українивизначає підстави для відводу (самовідводу) судді, зокрема у разі, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однак, з поданої заяви вбачається, що доводи заявника ґрунтуються виключно на його припущеннях та суб`єктивній думці, не підтверджені жодними доказами, а відтак є надуманими.

Враховуючи наведене, суд вважає подану заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

При цьому, з огляду на основні засади судочинства і практику Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду, відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб`єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання і поведінка судді та об`єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, Європейський суд з прав людини вказує, що такий визначається на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Подана заява свідчить про те, що у сторони відповідача є сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Таким чином, враховуючи наведене, а також специфіку обстави справи, що можуть зумовити виникнення в учасників справи сумнівів у безсторонності та неупередженості головуючої судді, беручи до уваги, те, що відповідач висловив доводи щодо наявності підстав стосовно неупередженості суду, що в свою чергу може викликати сумнів у стороннього спостерігача в неупередженості суду, доходжу висновку про неможливість в даному випадку збереження ознаки безсторонності та неупередженості суду, а відтак з метою уникнення будь-яких можливих сумнівів щодо об`єктивності розгляду справи та ухвалення кінцевого процесуального рішення у сторін у справі, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Відповідно ч.8,11ст.40ЦПК Українисуд вирішуєпитання провідвід суддібез повідомленняучасників справи.За результатамивирішення заявипро відвідсуд постановляєухвалу.

Керуючись ст.ст.36,40,260 ЦПК України, -

постановив:

У задоволенні заяви представника відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» адвоката Сокальського Д.А. про відвід головуючої судді відмовити.

Заяву судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Галини Петрівни про самовідвід задовольнити.

Відвести головуючого суддю Мигаль Галину Петрівну від розгляду цивільної справи №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про стягнення моральної і матеріальної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.