№ 108745441, 23.01.2023, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2109/22

Рішення

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2023 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі: судді Малярчук В.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульноїполіції вТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6117687 від 03.11.2020, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові підставою для притягнення до відповідальності вказано порушення позивачем пункту 2.3 «в» Правил дорожнього рухуУкраїни (даліПДРУкраїни), а саме: водій керуючи транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки. З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вказує на те, що викладені у постанові обставини не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 ПДРУкраїни не порушував. Враховуючи вказане, він вважає постанову від 03.11.2022 року незаконною та просить її скасувати.

16.12.2022 представником відповідача ГУНП в Тернопільській області до суду подано відзив на позовну заяву позивача, в якому викладені заперечення щодо вимог ОСОБА_1 та прохання відмовити у їх задоволенні, з посиланням на те, що позивач порушив вимоги пункту 2.3 «в`Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121, КУпАП, на думку правомірно та обґрунтовано поліцейський прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та виніс відповідну постанову серії ЕАР №6117687 від 03.11.2022 року. В обґрунтування відзиву представник відповідача просив врахувати положення ст.222, 251 КУпАП, ст.23, 35 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.ст.73, 162 КАС України. Також, на підтвердження наведених у відзиві доводів, представник відповідача долучила до відзиву диск з відеозаписом із нагрудної камери працівників поліції.

У судове засідання, призначене на 17.09.2020 позивач не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Позивач позовні вимоги просив задоволити, посилаючись на мотиви викладенні в позовній заяві.

Відповідно до частини шостоїстатті 162 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України)у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

03.11.2022 поліцейським Управління патрульноїполіції вТернопільській областіДепартаменту патрульноїполіції Петриком ДБ. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6117687 від 03.11.2022, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. ОСОБА_1 від підпису оскаржуваної постанови та отримання її копії відмовився, про що зроблено відповідний запис.

У вказаній постанові зазначено, що 03.11.2022 о 15 год 33 хв. в місті Тернопіль по вулиці Руська водій керуючи транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 вПДРУкраїни за що відповідальність передбачена ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Не погоджуючись із винесеною постановою серії АЕР №6117687 від 03.11.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Підпунктом 2.3 вПДРУкраїни визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Частиною 5ст. 121 КУпАПпередбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами , а саме накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульованийстаттею 288 КУпАП. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульованоГлавою 22 КУпАП.

Згідно з вимогамистатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту пункту 1статті 247 КУпАПслідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті»роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно достатті 283 КУпАПпостанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Стаття 252 КУпАПпередбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями частини другоїстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до вимогстатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогамистатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимогстатті 62 Конституції Українивина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, для підтвердження порушення позивачемПДРУкраїни відповідач, відповідно до вимогстатті 251 КУпАПзобов`язаний був надати відповідні докази, зокрема, належний відеозапис події.

Проте, відповідач не надав жодних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а з відеозапису та пояснень позивача слідує, що він був пристебнутий ременем безпеки та вказана обставина не спростована іншими доказами наданими суду.

Як встановлено частинами першою, третьоюстатті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідностатті 74 КАС Українисуд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, єдиним наданим доказом є сама оскаржувана постанова по справі проадміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водіємправил дорожнього руху. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така позиція суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на спростування доводів позивача, наявні у справі докази, зокрема постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив вказані у ній правопорушення, а будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, тому, з огляду на вищевказане, з врахуванням з`ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями72-77,90,241-246,255,268,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху- задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6117687 від 03.11.2022, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, відповідно до частини 4статті 286 КАС України.

Суддя В.В. Малярчук