Решение № 108700880, 01.02.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4438/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого суддіГандзій Д.М.

при секретаріЗадеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Овідіополі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -

ВСТАНОВИВ :

20 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищеназваним позовом, в якому просили суд, визначити їм додатковий строк, тривалістю 3 місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання ними заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті їхньої бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишила нотаріально посвідчений заповіт від 10.05.2019 р. (реєстр. № 439), згідно з яким, на випадок своєї смерті, заповідач зробила розпорядження, яким все належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках кожній, мотивуючи пропуск звернення до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини за заповітом пандемією коронавірусної хвороби впродовж осені зими 2021 2022 р.р. та запровадженими державою карантинні обмеження, під час яких не працювали нотаріуси, а в подальшому загарбницькою неспровокованою війною, розпочатою рф проти України 24.02.2022 р., внаслідок чого, задля збереження життя та здоров?я своїх родин та дітей, вони були змушені переїхати в безпечне місце у с. Старі Трояни Кілійського району, де переховувались до липня 2022 р., коли повернулися додому, пропустивши строк звернення до нотаріальної контори, які в більшості також не працювали у зв?язку з війною. Звернувшись до нотаріуса з відповідними заявами, вони отримали письмову відмову нотаріуса у прийнятті заяв про прийняття спадщини за заповітом від 30.09.2022 р. № 152/01-16 у зв`язку з пропуском строків на прийняття спадщини та рекомендацією звернення до суду.

Позивачки в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, надіславши до суду письмове клопотання, в якому повністю підтримали свій позов, який просили задовольнити та слухати справу за їх відсутністю (а.с. 43).

Представниця відповідачів в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надіславши до суду письмовий відзив, в якому позов визнала повністю та з проханням про слухання справи за її відсутності (а.с. 28-33).

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1217 ЦК України передбачено спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

У відповідності з ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Умови статті 1268 ЦК України передбачають, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається в часу відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкодавця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець, після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після цього вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд з`ясував і це підтверджується матеріалами цивільної справи, що спадкодавець ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2021 р., залишивши на ім`я позивачок нотаріально посвідчений заповіт від 10.05.2019 р. (реєстр. № 439), згідно з яким, на випадок своєї смерті, заповідач зробила розпорядження, яким все належне їй майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках кожній, до якого входить житловий будинок та земельна ділянка за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 12,21).

Як встановив суд, і це вбачається зі змісту позовної заяви, що позивачки фактично прийняли спадщину після смерті бабусі, користуючись спадщиною, здійснюючи благоустрій будинку та землі, не відмовляючись від спадщини, беручи до уваги відсутність інших спадкоємців.

З позову вбачається, що позивачками був пропущений, встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини, який сплинув 20.07.2022 р. з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємців за заповітом на вчинення ним дій, пов`язаних з прийняттям спадщини, а саме у зв?язку пандемією коронавірусної хвороби впродовж осені зими 2021 2022 р.р. та запровадженими державою карантинні обмеження, під час яких не працювали нотаріуси, а в подальшому загарбницькою неспровокованою війною, розпочатою рф проти України 24.02.2022 р., внаслідок чого, задля збереження життя та здоров?я своїх родин та дітей, вони були змушені переїхати в безпечне місце у с. Старі Трояни Кілійського району, де переховувались до липня 2022 р., коли повернулися додому, пропустивши строк звернення до нотаріальної контори, які в більшості також не працювали у зв?язку з війною. Звернувшись до нотаріуса з відповідними заявами, вони отримали письмову відмову нотаріуса у прийнятті заяв про прийняття спадщини за заповітом від 30.09.2022 р. № 152/01-16 у зв`язку з пропуском строків на прийняття спадщини та рекомендацією звернення до суду (а.с. 22).

Таким чином, суд враховує, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права (Постанови ВС № 484/3221/17 від 12.09.2018 р. (провадження № 61-22510св18), № 263/1221/17 від 10.01.2019 р. (провадження № 61-18261св18).

З урахуванням викладеного, суд вважає причини пропуску позивачок для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, після смерті заповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - об`єктивними і поважними, а тому вважає за можливе, визначити позивачкам додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю 3 місяці з дня набранням рішення законної сили, враховуючи визнання позову відповідачами.

Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,11,76-83,95,133,174,200,213,228,229,241-246,258,259,263-268,272,273 ЦПК України, ст.ст. 1270,1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом- задовольнити ;

2. Визначити ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (ІПН : НОМЕР_3 ) додатковий строк для подання ними заяв нотаріусу про прийняття спадщини за нотаріально посвідченим заповітом від 10.05.2019 р. (реєстр. № 439), що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 тривалістю 3 (три) місяці з дня набранням рішення суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.02.2023 р.

Cуддя Д.М. Гандзій