Приговор № 108667475, 30.01.2023, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1808/19

Провадження № 1-кп/192/2/23

В И Р О К

Іменем України

"30" січня 2023 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, кримінальні провадження №№12019040570000598, 12020040570000052, 12020040570000141, 12020040570000345, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 вересня 2019 року, 28 січня 2020 року, 10 березня 2020 року, 20 червня 2020 року відповідно, відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, який до затримання був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» має середню освіту, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, раніше судимий:

-13 вересня 2002 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-09 березня 2010 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. 07 лютого 2012 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 11 місяців 11 днів;

-12 липня 2017 року вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт;

-19 лютого 2018 року вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 389, ст. 71 КК України до 3 місяців 10 днів арешту;

-11 грудня 2018 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-30 квітня 2020 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

-24 лютого 2022 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-03 травня 2022 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 246 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 будучи засудженим 11 грудня 2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за вчинення корисливого кримінального правопорушення, перебуваючи на випробувальному терміні за вказаним вироком, 23 вересня 2019 року приблизно о 16 год. 02 хв., перебуваючи поблизу магазину «Продукти», що розташований за адресою: с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Малого, буд. 1, де спілкувався з раніше знайомим йому ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, скориставшись відсутністю ОСОБА_7 , таємно викрав грошові кошти в сумі 300 грн. 00 коп. разом з гаманцем, що належать ОСОБА_7 , після чого з викраденим з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на суму 300 грн. 00 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 , 28 січня 2020 року приблизно о 01 год. 35 хв., маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, поєднане з проникненням в інше приміщення, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу через хвіртку зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , де через незачинені на замикаючий пристрій двері проник до господарської будівлі звідки таємно, повторно викрав 1 кг сала свинини, вартістю 86 грн. 67 коп., 2 кг курятини, вартістю 180 грн. 00 коп., 2 кг коров`ячого сиру, вартістю 63 грн. 33 коп., а всього продукти харчування на загальну суму 330 грн. 00 коп., що належать ОСОБА_5 . Після чого з викраденим з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 330 грн. 00 коп.

10 березня 2020 року, в період часу з 06 год. 00 хв. до 10 год. 40 хв. ОСОБА_3 , не маючи спеціального дозволу, не маючи лісорубного квитка і без законних на те підстав, із корисливих мотивів, з метою особистою наживи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи в кварталі 69 виділі 1 лісу розташованого на території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські Пороги», який відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», відноситься до природно-заповідного фонду, знаходиться в державній власності та належить Державному підприємству «Дніпровське лісове господарство» і відноситься до лісу природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, розташованого поблизу с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, за допомогою бензопили «Бригадир», яку заздалегідь приготував для вчинення злочину, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконну порубку дерев, діючи умисно з корисливих мотивів здійснив порубку 16 дерев породи акація біла до припинення їх зросту, а саме:

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 11 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 304 грн. 75 коп.;

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 23 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 2821 грн. 03 коп.;

-незаконно вирубав 2 дерева зі стовбуром діаметром зрізу 25 см до ступеню припинення їх росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду 2821 грн. 03 коп. за кожне дерево, а загалом на суму 5642 грн. 06 коп.;

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 24 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 2821 грн. 03 коп.;

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 13 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 304 грн. 75 коп.;

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 16 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 782 грн. 48 коп.;

-незаконно вирубав 3 дерева зі стовбуром діаметром зрізу 19 см до ступеню припинення їх росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 1606 грн. 13 коп. за кожне дерево, а загалом на суму 4818 грн. 39 коп.;

-незаконно вирубав 2 дерева зі стовбуром діаметром зрізу 17 см до ступеню припинення їх росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 782 грн. 48 коп. за кожне дерево, а загалом на суму 1564 грн. 96 коп.;

-незаконно вирубав 3 дерева зі стовбуром діаметром зрізу 20 см до ступеню припинення їх росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 1606 грн. 13 коп. за кожне дерево, а загалом на суму на суму 4818 грн. 39 коп.;

-незаконно вирубав 1 дерево зі стовбуром діаметром зрізу 21 см до ступеню припинення його росту, заподіявши тим самим ДП «Дніпровське лісове господарство» шкоду на суму 1606 грн. 13 коп.,

а всього заподіяв ДП «Дніпровське лісове господарство» матеріальну шкоду на загальну суму 25483 грн. 97 коп., яка є істотною, оскільки відповідно до примітки до ст. 246 КК України, більше ніж в двадцять разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

01 квітня 2020 року приблизно о 02 год. 35 хв. ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, поєднане з проникненням у житло, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу через ворота зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , де шляхом розбиття віконного скла, невстановленим предметом, проник до будинку звідки таємно, повторно викрав автомобільну магнітолу КSХ-719, вартістю 120 грн. 00 коп., йогуртницю «Creamy Elbee 24801», вартістю 259 грн. 00 коп., цифрову камеру для комп`ютера ІС-650, вартістю 150 грн. 00 коп., на загальну суму 529 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_8 , після чого з викраденим з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 529 грн. 00 коп.

16 червня 2020 року приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне, повторне викрадення чужого майна із корисливих мотивів, з метою особистої наживи, поєднане з проникненням у житло, реалізуючи свій злочинний умисел, шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_3 що належить ОСОБА_9 , де через незачинені дверіпроник до будинку звідки таємно, повторно викрав грошові кошти у розмірі 900 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_9 , після чого з викраденим з місця кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 900 грн. 00 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в пред`явленому обвинуваченні по епізоду викрадення майна ОСОБА_7 визнав повністю та не оспорював фактичних обставин вчинення ним кримінального правопорушення, по епізодам викрадення майна ОСОБА_5 , незаконної порубки дерев, викрадення майна у ОСОБА_8 та викрадення майна у ОСОБА_9 свою вину в пред`явлених йому обвинуваченнях не визнав.

По епізоду викрадення майна у ОСОБА_7 , ОСОБА_3 показав, що 23 вересня 2019 року приблизно о 16 год. перебуваючи поруч з магазином «Продукти» за адресою: с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Малого, буд. 1, вживав алкогольні напої разом з ОСОБА_7 , який залишив йому свою сумку та відлучився, а він в цей час з вказаної сумки взяв гаманець, коричневого кольору, який поклав собі за кофту, розуміючи, що в ньому перебувають кошти потерпілого.

По епізоду викрадення майна у ОСОБА_5 , ОСОБА_3 показав, що жодного разу його на території домоволодіння ОСОБА_5 не було, майно потерпілої не викрадав. 28 січня 2020 року він знаходився в себе вдома разом з дружиною.

По епізодам незаконної порубки дерев, викрадення майна у ОСОБА_8 та викрадення майна у ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину не визнав повністю, надавати суду будь-які показання відмовився.

Дії ОСОБА_3 по епізоду викрадення майна ОСОБА_7 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії ОСОБА_3 по епізоду викрадення майна ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно.

Дії ОСОБА_3 по епізоду незаконної порубки дерев кваліфікуються за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у лісах, вчинена на територіях природно-заповідного фонду, що заподіяло істотну шкоду.

Дії ОСОБА_3 по епізодам викрадення майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтверджується такими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

По епізоду викрадення майна ОСОБА_7 .

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 даними під час судового розгляду в судовому засіданні, який показав, що у вересні місяці 2019 року, точну дату він не пам`ятає, починаючи з 11 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. він знаходився поблизу магазину «Продукти», який розташований в с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, де разом з ОСОБА_3 розпивали алкогольні напої, а саме горілку. В період зазначеного часу, потерпілий відлучався, а коли повернувся то помітив, що в нього зник гаманець в якому були грошові кошти в розмірі 300 грн. 00 коп., який знаходився в сумці, гаманець йому повернули.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що у вересні місяці 2019 року, точної дати він не пам`ятає, він йшов до магазину, який знаходиться по АДРЕСА_1 , де зустрів обвинуваченого. Вони стали вживати алкогольні напої, та під час розмови ОСОБА_3 повідомив, що він викрав у ОСОБА_7 грошові кошти. Алкогольні напої, а саме горілку, що вони вживали, купляв обвинувачений та витратив на це приблизно від 250 грн. 00 коп. до 300 грн. 00 коп.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 24 вересня 2019 року, згідно якого потерпілий повідомив працівникам поліції про викрадення в нього майна (Т. 1 а.с. 160).

Протоколом огляду місця події від 24 вересня 2019 року з фототаблицями до нього, згідно якого об`єктом огляду є ділянка біля магазину «Продукти», розташованого за адресою: с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Малого, буд. 1, тобто місця кримінального правопорушення (Т. 1 а.с. 161-163).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 вересня 2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 заявив, що на фото № 1 він впізнає ОСОБА_3 , який 23 вересня 2019 року перебував разом з ним поблизу магазина «Продукти» в с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Малого, буд. 1 (Т. 1 а.с. 164-167).

Протоколом огляду місця події від 25 вересня 2019 року,з фототаблицею до нього, згідно якого об`єктом огляду є гаманець коричневого кольору (Т. 1 а.с. 168, 169).

Заявою ОСОБА_3 від 25 вересня 2022 року, згідно якої обвинувачений добровільно видав гаманець коричневого кольору, який напередодні викрав у ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 170).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 вересня 2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 заявив, що на фото № 1 він впізнає ОСОБА_3 , який повідомив йому, що 23 вересня 2019 року приблизно о 16 год. 00 хв. він викрав гаманець з грошовими коштами в розмірі 300 грн. 00 коп. у ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 173-176).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 27 вересня 2019 року з фототаблицями до нього, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_1 , показав де саме він знаходився з потерпілим та де знаходилося майно, яке він викрав та яке належить потерпілому ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 177-179).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 185 КК України.

По епізоду викрадення майна ОСОБА_5 .

Показаннями потерпілої ОСОБА_5 даними під час судового розгляду в судовому засіданні, яка показала, що два роки тому вона виявили за місцем свого мешкання в домоволодінні АДРЕСА_1 , що з літньої кухні з холодильника невідома особа викрала продукти харчування. Вона повідомила сільраду, а сусіди викликали поліцію.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 січня 2020 року, згідно якого потерпіла повідомила працівникам поліції про викрадення в неї майна (Т. 7 а.с. 80).

Протоколом огляду місця події від 28 січня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого об`єктом огляду є приміщення кухні на території домоволодіння АДРЕСА_1 , тобто місце кримінального правопорушення. Під час якого було виявлено відбитки папілярних візерунків пальців рук на поверхні холодильника в якому зберігались викрадені продукти харчування (Т. 7 а.с. 82-86).

Висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №611 від 27 лютого 2020 року, згідно якого ринкова вартість сала свинини 1 кг, складає 86 грн. 67 коп., курки 2 кг, складає 180 грн. 00 коп., сиру коров`ячого 1 кг, складає 63 грн. 33 коп. (Т. 7 а.с. 87-91).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 березня 2020 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 заявив, що на фото № 2 він впізнає ОСОБА_3 , який продав йому продукти харчування в АДРЕСА_1 (Т. 7 а.с. 92-94).

Допит свідка ОСОБА_11 не проводився у зв`язку зі смертю даної особи.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10 квітня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_1 , показав де саме знаходилося майно, яке він викрав та яке належить потерпілій ОСОБА_5 (Т. 7 а.с. 96-99).

Висновком експерта №19/104-7/3/366 від 23 березня 2020 рокуз фототаблицями до нього, згідно якого слід папілярного узору розміром 16х28 мм, вилучений з поверхні холодильника 28 січня 2020 року при огляді приміщення кухні по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , залишений великим пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т. 7 а.с. 101-109).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим по епізоду викрадення майна у ОСОБА_5 , як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт таємного викрадення продуктів харчування потерпілої саме обвинуваченим, який проник у господарську будівлю, яка є іншим приміщенням, при цьому дані обставини підтверджуються, як показаннями потерпілої, яка повідомила, про крадіжку в неї майна, а також виявленим відбитком пальця руки обвинуваченого на холодильнику потерпілої та іншими доказами в їх сукупності.

По епізоду незаконної порубки дерев.

Показаннями представника потерпілого ОСОБА_12 , даними під час судового розгляду в судовому засіданні, який показав, що ліс, в якому були зрубані дерева розташований на території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські Пороги». Даний ландшафтний парк знаходиться в державній власності та належить Державному підприємству «Дніпровське лісове господарство», відноситься до лісу природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення та розташований поблизу с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області. Саме там була здійснена порубка дерев, породи білої акації, без спеціального дозволу та лісорубного квитка.

Показаннями свідків: ОСОБА_7 , який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що в березні місяці 2020 року ОСОБА_3 взяв у нього бензопилу «Бригадир», чорно - помаранчевого кольору та пояснив, що йому необхідно спиляти дерева, вказану бензопилу йому повернули через тиждень працівники поліції.

ОСОБА_13 , який будучи допитаним в судовому засідання показав, що він є працівником поліції, так на початку березня місяця 2020 року приблизно о 10-11 год. 00 хв. він патрулюючи територію за с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області в лісосмузі побачив, як обвинувачений спилював дерева бензопилою, при цьому повідомивши, що відповідного дозволу у нього немає.

ОСОБА_14 , який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що він є працівником поліції, так на початку березня місяця 2020 року приблизно о 10 год. 00 хв. він патрулюючи за с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області в лісосмузі побачив, як обвинувачений спилював дерева породи акація, більше 10 фрагментів бензопилою, помаранчевого кольору.

ОСОБА_15 , яка будучи допитаною в судовому засіданні показала, що вона була присутня під час здійснення огляду працівниками поліції території за с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області 10 березня 2020 року, в присутності обвинуваченого. Під час огляду працівники поліції оглядали ділянку місцевості на якій знаходились спиляні стовбури дерев, пеньки від цих дерев та бензопилу.

ОСОБА_16 , який будучи допитаним в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_15 .

Письмовими доказами:

Рапортом звернення начальника СП Солонянського ВП ОСОБА_13 , згідно якого під час патрулювання в с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, в лісосмузі було виявлено факт незаконної порубки 16 дерев (Т. 5 а.с. 74).

Протоколом огляду місця події від 10 березня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого об`єктом огляду є лісосмуга, розташована з західної сторони поблизу с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, тобто місця кримінального правопорушення. Під час огляду здійснено заміри виявлених пеньків від дерев, а також здійснено огляд та заміри виявленої деревини в кількості 16 од. (Т. 5 а.с. 61-73).

Проектом організації і розвитку лісового господарства Микільського лісництва Державного підприємства «Дніпровське лісове господарство» Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України Українське Державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ДП «Харківська Державна лісовпорядна експедиція», відповідно до якого на виділі 1, ярус 1 елемент лісу - акація біла (Т. 5 а.с. 76-81).

Планом лісонасаджень Микільського лісництва ДП «Дніпропетровський лісгосп» Дніпропетровської області, загальна площа 3622.7 га, лісовпорядкування 2013 року, масштаб 1:25000 та картою-схемою, згідно яких вбачається поділ територій на лісництва (Т. 5 а.с. 82-84).

Проектом організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Дніпропетровське лісове господарство» Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, підтверджується статус регіонального ландшафтного парку (Т. 5 а.с. 85, 86).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року з фототаблицями, згідно якого обвинувачений в лісосмузі поблизу с. Калинівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, показав де саме він здійснив спилювання дерев породи акація біла (Т. 5 а.с. 95-100).

Розрахунком шкоди заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту здійсненим на території Микільського лісництва ДП «Дніпровський лісгосп» 10 березня 2020 року в кварталі 69, виділ 1, відповідно до якого загальна сума заподіяної шкоди складає 25483 грн. 97 коп. (Т. 5 а.с. 87).

Висновком експерта № 19/104-10/3-98 від 08 травня 2020 року, згідно якого в обсязі наданих на дослідження документів документально підтверджується розрахунок шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, здійсненим на території Микільського лісництва ДП «Дніпровський лісгосп» в кварталі 69, виділ 1, на загальну суму 25483 грн. 97 коп. (Т. 5 а.с. 89-94).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України і зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 246 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим по епізоду незаконної порубки дерев, як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт незаконної порубки дерев здійснений обвинуваченим саме на території природно-заповідного фонду і те, що вказаними діями обвинуваченого потерпілому заподіяно істотну шкоду. При цьому дані обставини підтверджуються, як показаннями представника потерпілого, свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_7 так і висновком експерта в частині розміру заподіяної шкоди та іншими доказами в їх сукупності.

Суд не приймає посилання обвинуваченого викладені в клопотанні від 18 серпня 2021 року, про те, що він не перебував в день вчинення кримінального правопорушення на місці вчинення кримінального правопорушення, оскільки вказані посилання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (Т. 5 а.с. 101). Також суд не приймає посилання обвинуваченого на те, що під час слідчого експерименту проведеного за його участю був відсутній захисник, оскільки допитані в судовому засіданні поняті ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтвердили, що під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим, будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого не було і він добровільно приймав в ньому участь, а також те, що під час слідчого експерименту приймав участь захисник обвинуваченого.

По епізоду викрадення майна ОСОБА_8 .

Показаннями потерпілого ОСОБА_8 даними під час судового розгляду в судовому засіданні, який показав, що в квітні місяці 2020 року він прийшов до буд. АДРЕСА_2 , в якому він проживав та який належить матері його дружини, де побачив, що вікно у вказаний будинок було вибите, а в самому приміщенні будинку розкидані речі та було викрадено автомобільну магнітолу, йогуртницю, цифрову камеру для комп`ютера, вказане майно не повернули.

Показаннями свідків: ОСОБА_19 , який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що в квітні місяці 2020 року, ОСОБА_3 запропонував придбати у нього йогуртницю та цифрову камеру за 200 грн. 00 коп., які він придбав, а потім продав на ринку.

ОСОБА_20 , яка будучи допитаною в судовому засіданні показала, що в 2020 році, точної дати вона не пам`ятає, приблизно о 16 год. 00 хв., вона бачила як в с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, на території подвір`я домоволодіння, яке розташоване через дорогу від магазину, ходив ОСОБА_3 , а після цього приблизно через тиждень, приїхали працівники поліції та повідомили, що в зазначеному будинку здійснили крадіжку.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 02 квітня 2020 року, згідно якого потерпілий повідомив працівникам поліції про викрадення в нього майна (Т. 5 а.с. 113).

Протоколом огляду місця події від 02 квітня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого об`єктом огляду є територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , тобто місця кримінального правопорушення (Т. 5 а.с. 115-119).

Висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №2355 від 22 липня 2020 року, згідно якого ринкова вартість автомобільної магнітоли КSХ-719, складає 120 грн. 00 коп., йогуртниці «Creamy Elbee 24801», складає 259 грн. 00 коп., цифрової камери для комп`ютера ІС-650, складає 150 грн. 00 коп. Загальна вартість майна складає 529 грн. 00 коп. (Т. 5 а.с. 120-124).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_2 , показав де саме знаходилося майно, яке він викрав та яке належить потерпілому ОСОБА_8 (Т. 5 а.с. 126-130).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим по епізоду викрадення майна у ОСОБА_8 , як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт таємного викрадення майна потерпілого саме обвинуваченим, який проник у житло потерпілого, при цьому дані обставини підтверджуються, як показаннями потерпілого, який виявив крадіжку свого майна, свідків, а саме ОСОБА_19 , який придбав у обвинуваченого викрадене майно потерпілого та ОСОБА_20 , яка бачила обвинуваченого, а також іншими доказами в їх сукупності.

Суд не приймає посилання обвинуваченого на те, що під час слідчого експерименту проведеного за його участю був відсутній захисник, оскільки допитані в судовому засіданні поняті ОСОБА_21 та ОСОБА_22 підтвердили, що під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого не було і він добровільно приймав в ньому участь. При цьому ОСОБА_22 також підтвердив, що під час слідчого експерименту приймав участь захисник обвинуваченого. Що стосується того, що ОСОБА_21 не повідомила про участь захисника під час слідчого експерименту, то суд, враховуючи те, що допит свідка відбувався більш ніж через два роки з моменту проведення слідчого експерименту, а також те, що свідок підтвердила свій підпис в протоколі проведення слідчого експерименту від 23 липня 2020 року, вважає, що свідок забула про вказану обставину за плином часу.

По епізоду викрадення грошових коштів ОСОБА_9 .

Показаннями потерпілої ОСОБА_9 даними під час судового розгляду в судовому засіданні, яка показала, що влітку 2020 року їй повідомила знайома жінка про те, що бачила як з її будинку виходив ОСОБА_3 , а саме з буд. АДРЕСА_3 , після чого вона зайшла в будинок та побачила, що зникли грошові кошти в розмірі 900 грн. 00 коп., про що вона повідомила працівників поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_23 , який будучи допитаним в судовому засіданні показав, що влітку 2020 року, він бачив, як ОСОБА_3 виходив з території домоволодіння, яке розташоване в с. Василівка, Солонянського району, Дніпропетровської області.

Письмовими доказами:

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 19 червня 2020 року, згідно якого потерпіла повідомила працівникам поліції про викрадення в неї майна (Т. 5 а.с. 102).

Протоколом огляду місця події від 26 червня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого об`єктом огляду є територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , тобто місця кримінального правопорушення (Т. 5 а.с. 104-109).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 30 червня 2020 року з фототаблицями до нього, згідно якого обвинувачений в АДРЕСА_3 , показав де саме знаходилися грошові кошти, які він викрав та які належать потерпілій ОСОБА_9 (Т. 5 а.с. 126-130).

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено в судовому засіданні обставини кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і зазначені судом, є належними, допустимими та достовірними, і в своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про вину обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення за пред`явленим обвинуваченням за ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд розцінює невизнання вини обвинуваченим по епізоду викрадення грошових коштів у ОСОБА_9 , як намагання ухилитись від покарання за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки під час судового розгляду достовірно встановлено факт таємного викрадення грошових коштів потерпілої саме обвинуваченим, який проник у житло потерпілої, при цьому дані обставини підтверджуються, як показаннями потерпілої, яка виявила крадіжку свого майна, свідка ОСОБА_23 , який бачив обвинуваченого, а також іншими доказами в їх сукупності.

Суд не приймає посилання обвинуваченого на те, що під час слідчого експерименту проведеного за його участю був відсутній захисник, оскільки допитані в судовому засіданні поняті ОСОБА_24 , дошлюбне прізвище ОСОБА_25 та ОСОБА_26 підтвердили, що під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим будь-якого тиску з боку працівників поліції на обвинуваченого не було і він добровільно приймав в ньому участь, а також підтвердили, що під час слідчого експерименту приймав участь захисник обвинуваченого.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів та тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який не працевлаштований, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні немає, раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку, перебуває на обліку в реєстрі наркологічних хворих, в реєстрі психіатричних хворих не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Стороною обвинувачення в обвинувальному акті, обставин, які пом`якшують покарання не зазначено, обставиною, яка обтяжує покарання стороною обвинувачення зазначено рецидив злочинів.

Суд, оцінивши позицію обвинуваченого до скоєного, а також встановлені обставини справи вважає, що в даній справі відсутні обставини, які пом`якшують покарання.

Суд вважає, що в даній справі відсутня обставина, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, оскільки вказана обставина врахована в якості кваліфікуючої ознаки - повторність.

Керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням відсутності обставин справи, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 3 ст. 246 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, оскільки призначенням більш м`якого виду та меншого строку покарання не буде досягнено виховної мети покарання, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Суд також не вбачає підстав для призначення більш суворішого покарання.

З врахуванням положень ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбування покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення до постановлення вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2022 року, тому суд вважає, що при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, у відповідність до положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, слід поглинути покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2022 року, у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, покаранням за цим вироком і остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Оскільки до обвинуваченого на підставі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року, було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а згідно ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2020 року в задоволенні усного клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 відмовлено, і обвинувачений був звільнений з під варти 17 січня 2020 року, тому в строк покарання, у відповідність до положень ст. 72 КК України, обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення, а саме з 22 листопада 2019 року по 17 січня 2020 року включно (Т. 1 а.с. 38-39, ).

При визначені початку строку відбування покарання обвинуваченому, враховуючи, що обвинувачений на даний час відбуває покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2022 року, яким йому встановлено початок строку відбування покарання 23 липня 2020 року, тому суд вважає, що обрахування початку строку відбування покарання обвинуваченому слід встановити з 23 липня 2020 року.

При вирішенні долі речових доказів, суд враховує положення ч. 9 ст. 100 КПК України, згідно якої питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Постановою слідчого Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 25 вересня 2019 року гаманець потерпілого ОСОБА_7 вилучений у обвинуваченого, визнаний речовим доказом по кримінальному провадженні №12019040570000598 (Т. 1 а.с. 172). Враховуючи, що даний речовий доказ повернутий потерпілому, згідно його розписки від 25 вересня 2019 року, тому даний речовий доказ слід залишити власнику (Т. 1 а.с. 171).

Постановою слідчого Солонянського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08 квітня 2020 року два паперових конверта, які є додатками до висновку експерта від 23 березня 2020 року №19/104-7/3/366 приєднані до матеріалів кримінального провадження №12020040570000052, як речовий доказ. Оскільки в даних конвертах зберігаються відбитки папілярних візерунків пальців рук вилучені під час огляду будинку потерпілої, тому вказані речові докази підлягають знищенню.

Довідкою про витрати на проведення експертизи №19/104-10/3-98 від 08 травня 2020 року по кримінальному провадженню №12020040570000141, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 березня 2020 року, встановлено, що вартість експертизи складає 1307 грн. 60 коп. (Т. 5 а.с. 88). Довідкою про витрати на проведення експертизи №19/104-7/366 від 23 травня 2020 року по кримінальному провадженню №12020040570000052, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2020 року, встановлено, що вартість експертизи складає 1099 грн. 07 коп. (Т. 7 а.с. 100).

Таким чином, суд вважає, що у відповідність до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, зазначені підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в загальній сумі 2406 грн. 67 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по даним кримінальним провадженням не заявлявся, запобіжний захід на час ухвалення вироку відносно обвинуваченого не застосований.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , винуватим у пред`явленому обвинувачені у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді п`яти років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 246 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2022 року поглинути покаранням за цим вироком і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком п`ять років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 23 липня 2020 року.

Зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 22 листопада 2019 року по 17 січня 2020 року включно.

Речові докази: гаманець потерпілого ОСОБА_7 залишити власнику, два паперових конверта, які є додатками до висновку експерта від 23 березня 2020 року №19/104-7/3/366 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків, серія та номер паспорту суду не відомі, на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз в розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 67 (шістдесят сім) коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій ОСОБА_5 та направити іншим потерпілим.

Головуючий: суддя ОСОБА_1