Решение № 108663385, 30.01.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17502/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Косюти В.І. від 15.11.2022 р. № 62227473 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого листа № 420/7665/19 від 25.03.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду Головним управлінням 17.03.2020 було здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи із основного розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення. Розмір пенсії з 01.04.2020 становив 6019,47 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили 17.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 514 грн. зарахована на його поточний рахунок 06.04.2020 року. Сума доплати за період з 01.01.2016 по 16.03.2020 в сумі 53661,26 грн. підлягала виплаті відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, та обліковується у Головному управлінні. Водночас, державний виконавець прийняв 14.10.2022 постанову про накладання штрафу № 62227473 в сумі 5100 грн., надавши строк 10 робочих днів Головному управлінню для виконання вимог виконавчого листа по справі. Зазначену постанову було оскаржено шляхом подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду. 28.11.2022 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла Постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 15.11.2022 року ВП №62227473 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. Позивач не погоджується із даною постановою, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 28.12.2022 р. за вхід. № ЕП/38775/22), зазначаючи, що судове рішення пенсійним управлінням виконано частково, а саме в частині проведення перерахунку пенсії. Водночас, нарахована сума залишається невиплаченою, на що боржник пояснює відсутністю відповідних бюджетних призначень. Отже, боржник не виконує судове рішення в частині безпосередньої виплати пенсії без поважних причин, у зв`язку із чим на останнього правомірно накладено штраф за невиконання судового рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови, - залишено без руху, повідомлено позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути, визначені даним судовим рішенням недоліки, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн. у встановленому порядку, доказів направлення позовної заяви відповідачеві, а також відповідних доказів на підтвердження отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області оскаржуваної постанови, зокрема, 28.11.2022 року.

Ухвалою суду від 22.12.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/17502/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови. Витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) у повному обсязі належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 62227473. Зупинено провадження по справі №420/17502/22, - до отримання витребуваних судом письмових доказів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року поновлено провадження у справі №420/17502/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови. Призначено судове засідання по справі на 27.01.2023 р. о 15 год. 00 хв.

27.01.2023 року до суду від представника позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло клопотання (вхід. ЕП/2661/23) про розгляд справи № 420/17502/22 без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 р. по справі №420/7665/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання провести перерахунок пенсії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, в т.ч. донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 01.01.2018 року.

Рішення набрало законної сили 24 березня 2020 року, та на підставі вказаного рішення, 25 березня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.

02.06.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Коваленком В.О., прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62227473, з примусового виконання виконавчого листа № 420/7665/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року. Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 виплату донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 85% відповідних сум грошового забезпечення, в т.ч. донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 01.01.2018 року. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

30.06.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем прийнято Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 62227473 за виконавчим листом № 420/7665/19 виданого 25.03.2020 року.

28.01.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем прийнято Постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 62227473 за виконавчим листом № 420/7665/19 виданого 25.03.2020 року.

14.10.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем, прийнято Постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання виконавчого листа у справі № 420/7665/19 виданого 25.03.2020 року.

15.11.2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косютою Василем Ігоровичем, прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн. - за невиконання виконавчого листа № 420/7665/19, виданого 25.03.2020 року.

Листом від 30.06.2022 року № 1500-0505-5/66699 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про виконання рішення суду у справі № 420/7665/19. ГУ ПФУ в Одеській області зазначило, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по справі № 420/7665/19, яке набрало законної сили 17.03.2020, ОСОБА_1 17.03.2020 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016 у розмірі 85 % відповідних сум грошового забезпечення (копія перерахунку пенсії додасться). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2020 становив 6019,47 грн. (копія перерахунку пенсії додається). Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 17.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 514,00 грн. зарахована на його поточний рахунок 06.04.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 16.03.2020 в сумі 53661,26 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, т обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Водночас Головне управління повідомило, що бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік на сьогодні не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження. Враховуючи вищезазначене, погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2016 по 16.03.2020 в сумі 53661,26 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (копія розрахунку на доплату пенсії додається). Про виконання зазначеного рішення суду відділ примусового виконання рішень було повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 17.06.2020 № 1500-0225-8/38228 з доданими до нього копіями відповідних документів. Враховуючи викладене, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404 "Про виконавче провадження" позивач просив закінчити виконавче провадження по виконавчому листу № 420/7665/19, виданому 25.03.2020 Одеським окружним адміністративним судом.

Так, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх належність, допустимість, та достовірність, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії..

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що в разі якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з ч.2 та ч.3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду з 17.03.2020 було здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи із основного розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення. Розмір пенсії з 01.04.2020 становив 6019,47 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили 17.03.2020 по 31.03.2020 в сумі 514 грн. зарахована на його поточний рахунок 06.04.2020 року. Сума доплати за період з 01.01.2016 по 16.03.2020 в сумі 53661,26 грн. підлягала виплаті відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 та Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1, та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

На підтвердження викладених обставин представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідні протоколи перерахунку пенсії, розрахунок на доплату.

Разом з тим, Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено лише перерахунок ОСОБА_1 доплати пенсії, проте здійснення перерахунку є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.

Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 р. № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до п. 7 Положення № 280 Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Тобто, приписами чинного законодавства чітко визначено, що одним із завдань Головного управління Фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, та здійснення з цією метою перерозподілу коштів між районами (містами).

В той же час, представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду по справі 420/7665/19, починаючи з 24 березня 2020 року (дати набрання законної сили рішенням суду), зокрема, щодо відсутності фінансування, позивачем до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надавалось.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 р. № 1167 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік, однак будь-яких доказів на підтвердження того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області після прийняття вказаної постанови вживаються дії щодо виконання рішення суду по справі 420/7665/19 в частині виплати ОСОБА_1 доплати за період з 01.01.2016 по 16.03.2020 в сумі 53661,26 грн. представником позивача, суб`єкта владних повноважень, до суду не надано.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюта Василь Ігорович, приймаючи постанову від 15.11.2022 року ВП № 62227473, діяв на підставі Закону України Про виконавче провадження та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо відсутності підстав для накладення штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови, не є правомірними, а отже не підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко

У задоволені адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

30.01.23.