Постановление суда № 108645281, 26.01.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/715/23

Провадження № 2/357/853/23

У Х В А Л А

26.01.2023 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення успадкованого майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2023 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов вищезазначений позов, який підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України).

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В позовній заяві зазначено відповідачем - Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМРУЮ (м. Київ), однак відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 зазначено, що відповідачем у справах за позовом про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях.

Позивачем не зазначено обставин, якими ОСОБА_2 обгрунттовує свої вимоги саме до Білоцерківського ВДВС. Позивачем не зазначено доказів порушення прав позивача саме Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМРУЮ (м. Київ).

Крім того, позивачем не викладені в позовній заяві обставини щодо незалучення в якості відповідачів стягувачів, або ж докази відсутності претензій у стягувачів до спадкодавця чи його спадкоємців.

Дійсно, диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України) та звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

У відповідності до ст. 11, 12 ЦПК України, суд враховуючи завдання цивільного судочинства, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний роз`яснити наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема, щодо визначення суб`єктивного складу в даному спорі.

Позивач, в порушення норм ст. 175 ЦПК України, не виклав обставин щодо осіб, в інтересах яких накладено арешт на майно, оскільки зняття арешту без відома особи, в інтересах якої застосовано арешт, може порушити майнові права такої особи.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакціїЗакону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08. 2019 року у справі № 519/77/18, від 15.04.2020 року у справі № 474/106/18 .

Крім того, згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір складає 1073,60 коп.

Отже, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі, обґрунтувати підставу звернення до суду, спосіб захисту та зміст позовних вимог, та сплати судовий збір, надавши суду платіжний докумен на підтвердження такої сплати.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. позивачу необхідно визначитись з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення успадкованого майна з-під арешту - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Я. Ярмола