Решение № 108635478, 24.01.2023, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

24 січня 2023 рокуСправа №466/6898/22 Провадження № 2/451/61/23

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Патинок О.П.

при секретарі Ференс І.І.

Справа № 466\6898\22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

з участю представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Яцишин А.В..

в с т а н о в и в:

04.11.2022 до Радехівського районного суду Львівської області, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 03.10.2022, надійшла за підсудністю справа за позовом Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 , ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на підставі ст. ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 27, 110, 119-121 ЦПК України.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 16.04.2022 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 (відповідач), керуючи автомобілем марки WW GOLF, номерний знак НОМЕР_1 здійснив розворот по вул. Личаківська,139 в м. Львові, внаслідок чого сталось зіткнення з автомобілем марки «FORD TRANSIT», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія екстреної медичної допомоги (далі - ЕМД) ОСОБА_3 . Вина водія ОСОБА_1 підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Львова, справа № 466/2417/22, провадження №3/466/1263/22. ОСОБА_1 , як власник джерела підвищеної небезпеки автомобіля марки WW GOLF, номерний знак НОМЕР_1 , повинен відшкодувати завдані витрати для відновлення первинного стану автомобіля марки «FORD TRANSIT», номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт. Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КНП ЛОР «ЛОЦЕМД МК») має підписаний Договір про надання послуг ремонту і технічного обслуговування № 217/2021 від 03.02.2022 з ТзОВ «Велет Авто». На виконання умов Договору про надання послуг ремонту і технічного обслуговування № 217/2021 від 03.02.2022 для здійснення повного ремонту транспортного засобу після ДТП ТзОВ «Велет Авто» надіслало рахунок № 833 від 23.05.2022 у розмірі 127 575 гривень 50 копійок. Згідно заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» зазначає розмір страхового відшкодування у розмірі 39 597 грн. 15 коп. розрахованого на підставі огляду пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля марки FORD TRANSIT, номерний знак НОМЕР_2 та проведено розрахунок AUDATEX №22-0562024, висновок незалежного експерта, калькуляції СТО. У листі ТзОВ «Велет Авто» страхова компанія відповідача ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», відповідно до платіжного доручення № ЗР035799 від 19.05.2022 AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» здійснила виплату в сумі 39 597 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн.. 15 коп. на оплату відшкодування завданої шкоди, що становить різницю у розмірі 87 978 грн. 35 коп. для повного відновлення автомобіля марки FORD TRANSIT, номерний знак НОМЕР_2 . Просили суд стягнути солідарно з ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» та ОСОБА_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» суму матеріальних збитків у розмірі - 87 978 грн. (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень) 35 коп., а також судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2022 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 08.11.2022 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, дану справу призначено до судового розгляду у спрощеному позовному порядку з викликом сторін.

21.11.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

28.11.2022 судове засідання відкладено на 13.12.2022 08 год. 30 хв.

09.12.2022 від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, обгрунтований тим, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 29.04.2022 у справі № 466/2417/22, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у відповідності до Полісу №ЕР-208287939. У відзиві вказує на те, що у позові сам позивач зазначає, що відповідачем ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було здійснено страхове відшкодування в розмірі 39357,15 грн. при цьому згідно Полісу № ЕР-208287939 страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну встановлена в розмірі 130 000,00 грн. Позивач здійснював ремонтні роботи пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу у ТзОВ «Велет Авто» на підставі Договору про надання послуг ремонту і технічного обслуговування № 217/2021 від 03.03.2022, та згідно рахунку № 833 від 23.05.2022 вартість ремонтних робіт з урахуванням придбання запчастин становить 127 575,50 грн.. Вважає, що даний спір виник виключно у зв`язку з невідповідністю виплаченої суми страхового відшкодування вартості фактично проведених ремонтних робіт транспортного засобу. Крім того зазначає, що згідно Полісу № ЕР-208287939 - сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну встановлена в розмірі 130000,00 грн.. Вказує у відзиві також на те, що якщо припустити, що заявлена сума в розмірі 87978,35 грн. є обгрунтована, то обов`язок відшкодувати таку суму, в даній конкретній справі, лежить на страховику - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Разом з тим, покликаючись на матеріали справи зазначає, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» вже здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 39357,15 грн., яке було визначено та вже було погоджено позивачем, тобто такий дійшов згоди із страховиком та правильністю визначення суми страхового відшкодування. Вважає, що відповідач ОСОБА_1 у даній справі не може бути відповідачем, оскільки у такого відсутній обов`язок здійснити відшкодування в межах заявленої позивачем суми, що узгоджується з нормами чинного законодавства України та правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ряді постанов. Більше того, позивач вже отримав страхове відшкодування за пошкодження майна, що підтверджується матеріалами справи, за його ж заявою в розмірі, який узгоджений безпосередньо позивачем. Просить в задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими.

13.12.2022 судове засідання протокольно відкладено за клопотанням відповідача.

27.12.2022 від представника позивача ОСОБА_5 надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позов в даній редакції заявлений лише до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків; дану заяву мотивують тим, що у зв`язку із припиненням гарантійного обслуговування автомобіля «Ford Transit» номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК 11.03.2021, Центром було прийнято рішення про ремонт автомобіля у ФОП ОСОБА_6 . Згідно виставленого рахунку вартість ремонту автомобіля становить 55 861, 44 грн. Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Враховуючи наведене, оскільки різниця між виплатою страхового відшкодування (39 597,15 грн.) та фактично понесеними витратами на ремонт пошкодженого відповідачем автомобіля (55 861, 44 грн.) становить 16 264, 29 грн. та керуючись ст. 49 ЦПК України, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК суму матеріальних збитків в розмірі 16 264,29 грн., а також судові витрати.

Судове засідання 27.12.2022 відкладено у зв`язку із надходженням заяви про зменшення позовних вимог.

02.01.2023 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на заяву про зменшення позовних вимог, де представник вказує, що із заяви про зменшення позовних вимог, підставами подання такої не є норма Закону, окрім посилання на ст. 1194 ЦК України, а є Постанова Верховного Суду № 9 від 24.10.2003 та Постанова Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6- 691цс15. При цьому, зазначає, що зазначені позиції позивачем у вказаних документах жодним чином не спростовують наведені твердження у відзиві на позовну заяву та правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17. Вважає, що безпосередньо у даній справі, позов фактично заявлено до неналежного відповідача, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у відповідності до Полісу №ЕР-208287939. Отже, оскільки, позивач вже здійснив ремонт автомобіля, проте витратив більшу суму ніж йому була оплачена, то у такого виник спір з приводу розміру страхового відшкодування. Таким чином, даний позов необхідно було заявляти виключно до страховика так як право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди не є абсолютним. Крім того, звертає увагу суду на те, що позивачем до заяви про зменшення позовних вимог, як доказ понесення ним витрат на ремонт автомобіля долучено копії рахунку на оплату, акт виконаних робіт та платіжне доручення про перерахування коштів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 ; проте, позивачем не надано жодного доказу того, що ФОП ОСОБА_6 має право здійснювати роботи по ремонту автомобілю та/або такий здійснює діяльність у сфері купівлі/продажу автозапчастин тощо, відсутні будь-які документи, що підтверджують перебування ОСОБА_6 в статусі саме фізичної особи-підприємця тощо. Просить в задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими.

04.01.2023 судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою представника позивача.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позов і заяву про зменшення позовних вимог та надала аналогічні пояснення тим, які викладені у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог; просила суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь КНП ЛОР ЛОЦ ЕМД МК суму матеріальних збитків в розмірі 16 264,29 грн., а також судові витрати. Додатково пояснила, що нормами ЦК України передбачено право потерпілого звернутися до особи, яка винна у ДТП та є власником джерела підвищеної небезпеки за різницею між фактично сплаченою страховою сумою та сумою ремонтних робіт, які потерпілому не повернуто. Винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.04.2022. Вартість відновлено ремонту автомобіля КНПЛОР не відшкодована. Причини припинення гарантійного обслуговування у ТзОВ «Велет Авто» та звернення до ФОП ОСОБА_6 за ремонтом автомобіля пояснити не може.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у позовних вимогах повністю як безпідставно заявлених до ОСОБА_1 та дав аналогічні пояснення тим, які викладені у відзиві на позов та запереченнях; додатково пояснив, що до вказаних правовідносин слід застосувати висновки, які викладені Великою Палатою Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17. Позивач позов фактично заявив до неналежного відповідача, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Позивач вже здійснив ремонт автомобіля, проте витратив більшу суму ніж йому була оплачена, тому у такого виник спір з приводу розміру страхового відшкодування. Вважає, що даний позов необхідно було заявляти виключно до страховика так як право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди не є абсолютним. Крім того зазначив, що із правом на відшкодування витрат на правову допомогу буде звертатися згодом в порядку ст. 246 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи; враховуючи, що в судовому засіданні присутній його представник, суд із врахуванням думки учасників справи вирішив розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно рахунку на оплату № 833 від 23.05.2022 ТзОВ «Велет Авто» виставило рахунок на оплату КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини Катастроф» на суму 139 025 грн. (а.с.6).

Як видно із повідомлення в.о. генерального директора КНПЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини та медицини катастроф» відповідно до виставленого ТзОВ «Велет Авто» рахунку на оплату від 23.05.2022 № 833, вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Ford Transit» д.н.з. НОМЕР_2 становила 127575,50 грн. з ПДВ. Відповідно до платіжного доручення від 19.05.2022 №ЗР035799 страховою компанією «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ПРАТ УСК на рахунок ТзОВ «Велет Авто» здійснено відшкодування згідно страхового акту №220000562024 в розмірі 39597,15 грн. (а.с.7).

Згідно полісу №ЕР-208287939 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та страхувальник ОСОБА_1 уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.02.2022, строк дії договору з 25.02.2022 по 24.02.2023. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну 130 000 грн., розмір франшизи 2600 грн., забезпечений транспортний засіб «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_3 , 2011 р.в. (а.с.8).

Відповідно до Договору № 217/2021 КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ТзОВ «Велет Авто» уклали договір послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання», строк дії договору до 31.12.2022 (а.с.9-13).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford Transit» н.з. НОМЕР_2 2018 р.в., власником такого є КНП Львів. ОР «ЛОЦ ЕМДМК» (а.с.15-16).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 29.04.2022 у справі №466/2417/22, протоколу серії ААД №235494 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, де останній 16.04.2022 о 13 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «Фольцваген» по вул. Личаківській, 139 в м. Львів не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Форд», завдавши транспортним засобам механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.3.б., 1.5., 10.1 ПДР, про що підтвердили сторони (а.с.10-11).

Як видно із заяви щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування від 13.05.2022 між потерпілим (позивачем) і страховиком (ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») досягнуто згоди про розмір страхового відшкодування, який складає 39597,15 грн., зазначений розмір страхового відшкодування розраховано на підставі (розрахунку, калькуляції СТО) розрахунку №22-0562024 та з урахуванням передбаченого розміру франшизи 2600 грн., застосування коефіцієнту фізичного зносу (за наявності) та інших вимог, що передбачені ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Дана заява подана відповідно до п.36.2. ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.68).

Відповідно до рахунку на оплату № 225 від 20.12.2022 ФОП ОСОБА_6 , КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надано рахунок на оплату № 225 від 20.12.2022 на суму 55 861,44 грн. (а.с.111).

Згідно Акту №НФНФ-000225 від 20.12.2022 виконавцем ФОП ОСОБА_6 було надано замовнику КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» вартість робіт на суму 55 861,44 грн. (а.с.112).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах (шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі-обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3 цього Закону № 1961-IV встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

Згідно із п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року (справа № 755/18006/15-ц) сформульовано висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Закону № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року (справа № 147/66/21) навела висновки наступного змісту.

Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16). Висновок про альтернативне право потерпілого обирати особу, до якої можна звернутись із вимогою про виплату відшкодування є помилковим.

Велика Палата Верховного Суду вже висловлювалась, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (пункт 46), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54) та № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 20 березня 2019 року у справі № 486/1459/17 (пункт 54), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63), від 15 травня 2019 року у справах № 750/5785/18, № 570/2739/16-ц та № 554/9144/17, від 29 травня 2019 року у справі № 554/10303/17-ц, від 20 листопада 2019 року № 201/12877/16 (пункт 46), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 71), від 5 травня 2020 року у справі № 554/8004/16-ц (пункт 43), від 19 травня 2020 року у справі № 263/17218/18 (пункт 24).

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 54) та 13 жовтня 2020 року у справі № 640/22013/18 (пункт 31)).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 4 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59) від 3 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що іншої норми яка б визначала особливості відповідальності осіб, які застрахували свою цивільну відповідальність, у главі 82 ЦК України немає. Тому частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 29.04.2022 у справі №466/2417/22, відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, де він 16.04.2022 о 13 год. 30 хв. керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_3 , 2011 р.в. по вул. Личаківській, 139 в м. Львів не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Ford Transit» н.з. НОМЕР_2 2018 р.в., власником якого є позивач - КНП Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф».

Позивач подання позову саме до відповідача ОСОБА_1 за відшкодуванням матеріальних збитків обгрунтовує припиненням гарантійного обслуговування автомобіля «Ford Transit» у ТзОВ «Велет Авто» та ремонт автомобіля у ФОП ОСОБА_6 , оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, а різниця між виплатою страхового відшкодування 39 597,15 грн., в рахунок погодженої згоди в частині розміру та способу страхового відшкодування ТзОВ «Велет Авто» та фактично понесеними витратами на ремонт пошкодженого відповідачем автомобіля 55 861, 44 грн., який здійснював вже ФОП ОСОБА_7 становить 16 264, 29 грн.

Проте, із матеріалів справи та із наданих в судовому засіданні пояснень сторони позивача не вбачається обгрунтованих підстав до звернення із позовом до відповідача ОСОБА_1 , оскільки ліміт відповідальності страховика ПАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № ЕР-208287939 за шкоду заподіяну майну становить 130 000 грн.

Крім того, із наданих рахунків на оплату № 833 від 23.05.2022 у ТзОВ «Велет Авто» (а.с.6) та ФОП ОСОБА_6 № 225 від 20.12.2022, вбачається ремонт пошкодженого автомобіля у двох різних виконавців, після одного факту ДТП.

Так, страховик ПРАТ УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» і потерпілий КНП ЛОР ЕМД МК (позивач) досягли згоди про розмір страхового відшкодування (39597,15 грн.), про що уклали відповідну угоду без участі страхувальника (а.с.68).

Оскільки рacta non obligant nisi gentes inte quas inita (договори не зобов`язують нікого, крім осіб, які в них беруть участь), тому домовленістю між двома сторонами не може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи, яка не є стороною такого договору (страхувальника).

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, який є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Укладаючи договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа розраховує на те, що у разі настання страхового випадку її майнові інтереси будуть захищені шляхом здійснення страховою організацією виплати на користь потерпілої особи у межах страхових сум (ліміту відповідальності), визначених таким договором.

Таким чином, якщо розмір страхового відшкодування визначений за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню: загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи; розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV; чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.

Стороною позивача не наведено підстав для покладення відповідальності на страхувальника ОСОБА_1 , через відсутність різниці між завданою шкодою та лімітом відповідальності страхувальника, тому страхувальник ОСОБА_1 , не є належним відповідачем щодо вимоги про стягнення майнової шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в ДТП.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд залишає судові витрати на стороні позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 211, 263, 265 ЦПК України суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», код ЄДРПОУ:34167494, адреса: вул. І.Миколайчука,9 м. Львів, 79059;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: с. Бишів Червоноградський район Львівська область, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 27.01.2023

Головуючий суддяПатинок О. П.