Решение № 108634273, 19.01.2023, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3817/21

Провадження № 2/216/497/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

19 травня 2021 року та уточнено 19 жовтня 2022 року позивач звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що донька позивача ОСОБА_3 не тривалий час проживала в цивільному шлюбі з відповідачем, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після чого її донька почала проживати разом з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків по вихованню, навчанню, розвитку та утриманню дитини, не здійснює за нею контроль, не піклується про її фізичний та духовний розвиток. Державну матеріальну допомогу на утримання дитини витрачає на власні потреби, не працює, вживає наркотичні засоби. Посилаючись на вищевказані обставини позивач просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Позивач надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 являється батьком, а ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.16).

Відповідно до акту сусідів від 15.12.2020, посвідченого головою квартального комітету № 8, ОСОБА_1 разом з чоловіком та внукою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

ОСОБА_4 навчається у КЗШ № 75, та в Центрі іноземних мов «English Focus», характеризується позитивно, фізично розвинена, з високим інтелектуальним потенціалом, бере активну участь у житті школи. Бабуся ОСОБА_1 завжди відвідує батьківській збори, підтримує тісні зв`язки зі школою та класним керівником. Батьки жодного разу не відвідували школи, не цікавилися навчальним процесом, що підтверджується характеристикою КЗШ № 75 від 11.01.2021, та довідкою ФОП ОСОБА_6 (а.с.9, 10).

Згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого в КП «БТІ» 18.06.1996, ОСОБА_1 належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.21-22).

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Верховний Суд України у своїх роз`ясненнях, викладених в п. 16 постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість, вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Позивачем заявлену вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини, та на думку суду вказаний розмір аліментів відповідатиме гармонійному розвитку дитини.

Згідно висновку виконкому районної у місті ради, як органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 21.10.2022 № 10/39-3303, виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні беззаперечні та достатні докази, які свідчать, що відповідач у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов`язки щодо виховання та розвитку дитини, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав, та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ,аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 травня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платіж за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради,код ЄДРПОУ: 05410872, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд. 32.

Суддя Ю.В.Онопченко