Постановление суда № 108615974, 26.01.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6312/22

Провадження № 1-і/203/1/2023

УХВАЛА

іменем України

26 січня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22022040000000192 від 19.08.2022 року, обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави з підстав наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи особливу тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що він може виїхати за межі території України поза пунктами пропуску державного кордону або на тимчасово окуповану територію та переховуватися від суду. Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний про факт свідчення проти нього інших громадян, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, може впливати позапроцесуальним шляхом на свідків, з частиною яких він знайомий особисто, шляхом застосування до останніх методів залякування, умовляння, підкупу або фізичного впливу. Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 має стійкі антиукраїнські погляди, вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, фактично не визнає своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений, його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказали, що ризики, на які вказує прокурор, зі спливом часу перестали існувати, а тяжкість кримінального правопорушення не може слугувати єдиною підставою для застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження щодо нього, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити обрану міру запобіжного заходу з наступних підстав.

За змістом положень абзацу 5 пункту 20-5 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 грудня 2022 року на 60 днів, по 03 лютого 2023 року включно.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12КК України є особливо тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений, усвідомлюючи особливу тяжкість та реальність покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.

Крім того, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, запровадження якого суд враховує як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.

При наданніоцінки ступенюризику,передбаченого п.3ч.1ст.177КПК України,суд враховує,що згідноп.43рішення Європейськогосуду зправ людиниу справі«Яжинський протиПольщі» ризикнезаконного впливуобвинувачених особистона свідківможе бутивизнано напочаткових стадіяхпроцесу.

У зв`язку з тим, що кримінальне провадження знаходиться на початковій стадії підготовчого судового розгляду, серйозність пред`явленого обвинувачення, існує висока вірогідність, що перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на свідків шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час прокурором доведений.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що метою вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину є надання іноземній державі - Російській Федерації допомоги в збройному конфлікті та збройній агресії проти України та проведенні підривної діяльності проти України, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 розуміючи, що представники іноземної держави можуть забезпечити його переховування на території Російської Федерації, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, на користь іноземної держави, з якою Україна перебуває в стані збройного конфлікту.

При вирішенні клопотання прокурора суд також враховує особу обвинуваченого, який є особою працездатного віку, однак офіційно не працює, законних джерел існування не має, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, при цьому наявність останньої обставини не може зменшувати встановлені судом ризики.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні ризики виправдовують продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що наразі немає підстав для обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому необхідно продовжити останньому тримання під вартою строком на 60 днів.

У відповідності до ч.4 ст.183КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 111 КК України.

Суд враховуючи перелічені вище підстави вважає, що альтернативний запобіжний захід у виді застави не зможе гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому не визначає розмір застави у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 369-372 КПК України, п. 20-5 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 26березня 2023 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1