Решение № 108607018, 26.01.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2023 р. справа № 300/5081/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 16842,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 16842,32 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 16842,32 грн., внаслідок несплати орендної плати з фізичних осіб, нарахованого відповідно податкового повідомлення - рішення № 15448-0415-0915 від 20.01.2021.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

12.01.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що згідно пункту 52-4 Податкового кодексу України підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв"язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)" не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними господарській діяльності. Просить відхили позов та затребувати у відповідача скасувати податкове повідомлення - рішення № 15448-0415-0915 від 20.01.2021 та скласти нове, відкориговане відповідно до норм Законодавства України.

19.01.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, згідно якого заперечує проти відзиву на позов та зазначає, що норма вимоги п. 52.4 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв"язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)" не поширюється на відповідача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши позовну заяву за правилами визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

Позивач є фізичною-особою підприємцем на єдиному податку.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та Івано-Франківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2018, відповідно до якого на підставі пункту 87 рішення 22 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.218 № 381-22 ОСОБА_1 передана земельна ділянка загальною площею 0,3740 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір припинено на підставі рішення 43 сесії сьомого демократичного скликання від 21.08.2020 №265-43, відповідно, з урахуванням вимог пункту 286.5 статті 286 ПК України ГУ ДПС в Івано-Франківській області здійснено перерахунок податкового боргу і сформовано податкове повідомлення - рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 на суму 122838,07 грн., за звітний період 2020 року.

ГУ ДПС було сформоване податкове рішення №1341555-55-0915 від 03.04.2020 року на суму 133014 грн.

Позивачем було надіслано дві заяви до ГУ ДПС в Івано-Франківській області (вх. ГУ ДПС №4855/ФОП від 16.12.2020р. та №4728/ФОП від 04.12.2020р.) з проханням здійснити перерахунок податкового боргу та привести його у відповідність до чинного законодавства, а саме - відняти пільговий період березень 2020р. та період, що підлягає вилученню з річної орендної плати внаслідок дострокового припинення договору.

ГУ ДПС здійснила перерахунок податкового боргу і сформувала повідомлення-рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 з новою сумою податкового боргу у розмірі 122838,07 грн.

Позивач направив звернення до Міністерства фінансів України з метою отримання роз`яснення вимог пункту 52.4 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (в редакції Закону України від №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОУЮ-19)" .

Згідно відповіді Міністерства фінансів України вих. №11230-10/Г-3444/2725 від 10.12.2021, вбачається, що фізичні особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є платниками єдиного внеску, відповідно до підпункту 297.14 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу звільняються від обов"язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності, крім діяльності надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренді (найм, позичку).

Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС, на які позивачу було надіслано листи - відповіді від ГУ ДПС.

Згідно з довідкою про борг за платежами від 22.11.2022 розмір податкового боргу, що підлягає стягненню з відповідача, становить 16842,32 грн., внаслідок несплати орендної плати з фізичних осіб, нарахованого відповідно податкового повідомлення - рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 на суму 122838,07 грн., зважаючи на часткову сплату на суму 105995,75 грн, підлягає стягненню залишок боргу в розмірі 16842,32 грн.

Контролюючим органом сформовано та надіслано платникові податкову вимогу форми "Ф" №0023579- 1303-0915 від 21.05.2021 на суму 16842,32 грн., що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №77600402887438 від 26.05.2021.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Стаття 288 Податкового кодексу України визначає орендну плату, відповідно до якої, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до наявної інформації між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки від 14.12.2018, відповідно до якого на підставі 87 пункту рішення 22 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 №381-22 ОСОБА_1 передана земельна ділянка загальною площею 0,3740 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з положеннями вказаного договору оренди земельної ділянки та визначеного розміру орендної плати на рік - 133014,00 грн., - контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №1341555-55-0915 від 03.04.2020 на суму 133014,00 грн., як це передбачено 286 статтею ПК України, а саме - п.286.5 ПК України: "Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності".

Як зазначено у п. 287.5 ст. 287 ПК України земельний податок/орендна плата сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Договір оренди земельної ділянки, укладений між Івано-Франківською міською радою та ОСОБА_1 , припинено на підставі рішення 43 сесії сьомого демократичного скликання від 21.08.2020 №265-43, відповідно, з урахуванням вимог пункту 286.5 статті 286 ПК України ГУ ДПС в Івано-Франківській області здійснено перерахунок податкового боргу і сформовано податкове повідомлення - рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 на суму 122838,07 грн., за звітний період 2020 року.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення - рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Право на зменшення податкових зобов`язань надано відповідачу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-ІХ, згідно п. 52-4 якого, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Як уже встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем на єдиному податку та використовує орендовану земельну ділянку для своєї господарської діяльності згідно з обраними КВЕДАМИ, за її прямим цільовим призначенням.

Із відповіді Міністерства фінансів України вбачається, що фізичні особи підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є платниками єдиного внеску, відповідно до підпункту 297.14 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу звільняються від обов"язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності, крім діяльності надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренді (найм, позичку).

Суд зазначає, що при здійсненні перерахунку податкового зобов"язання з орендної плати фізичних осіб щодо ОСОБА_1 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області правомірно не враховано вимоги пункту 52.4 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України (в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОУЮ-19), оскільки передбачена норма щодо звільнення від сплати орендної плати за березень 2020 року не поширюється на відповідача.

Відтак зважаючи на переплату станом на 31.12.2020 в розмірі 105995,75 грн., а також із врахуванням проведеного перерахунку, відкликання 10.12.2020 податкового повідомлення-рішення від 03.04.202 №1341555-55-0915 на суму 133014,00 грн., та формування нового податкового повідомлення-рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 на суму 122838,07 грн., станом на 22 листопада 20222 року розмір податкового боргу відповідача становить 16842,32 грн., - довідка про борг від 22.11.2022. Вказані факти щодо обліку та нарахувань відображені в інтегрованій картці платника за відповідні звітні періоди.

Платник податку несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Вимоги щодо оскарження податкових зобов`язань визначені пунктом 56.1 статті 56 ПК України.

Суд звертає увагу, що позивачем було оскаржено податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку, однак не були оскаржені в судовому порядку.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача з сплати орендної плати за земельні ділянки, визначені вказаними податковими деклараціями відповідно до підпункту 54.1 статті 54 є узгодженими.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 даного Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надсилав податкову вимогу форми "Ф" за № 0023579-1303-0915 від 21.05.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 77600402887438 від 26.05.2021, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення даного боргу, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, 16842,32 гривень орендної плати за земельну ділянку утворюють податковий борг у цій же сумі, який відповідачем не сплачений.

Щодо вимоги відповідача про скасування податкового повідомлення - рішення №15448-0415-0915 від 20.01.2021 на суму 122838,07 грн., та формування нового, суд зазначає, що вказані обставини не входять до предмета доказування в адміністративній справі щодо стягнення податкового боргу, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід місцевого бюджету з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість на суму 16842,32 грн., (шістнадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні 32 копійки).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Шумей М.В.