Решение № 108587650, 25.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Справа № 160/19045/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.11.2022 № 045750014612 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно заяви від 29.08.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи слюсарем-судноремонтником з 21.03.2000 по 02.10.2000, з 01.02.2009 по 31.03.2009, з 25.08.2009 по 26.08.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» на підставі заяви про призначення пенсії від 29.08.2022 та наданих документів, з 29.08.2022.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. 19.09.2022 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з проханням повторно розглянути заяву від 29.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 з огляду на те, що пільговий стаж обраховується обласними управліннями Пенсійного фонду України по різному. Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 21.09.2022 №23907-27398/В-03/8-2800/22 повідомив, що звернення позивача надіслано за належністю на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням відповідача від 07.11.2022 відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з незарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 21.03.2000 по 02.10.2000 та з 25.08.2009 слюсарем-судноремонтником, у зв`язку з тим, що зазначене робоче місце не атестоване. Позивач не погоджується з відмовою у призначенні пенсії, зазначає, що період його роботи підтверджується трудовою книжкою та довідками про підтвердження наявного трудового стажу. Позивач вказує, що відповідальність за своєчасність та якість проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

27.12.2022 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Відповідач зазначає, що неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи періоди слюсарем- судноремонтником, в зв`язку з тим, що зазначене робоче місце не атестовано в структурних підрозділах: з 21.03.2000 по 02.10.2000 - на дільниці технічного обслуговування та ремонту флоту (ДТОРФ) (наказом від 02.02.2021 атестовано відповідне робоче місце слесарномеханического отделения); з 25.08.2009 на дільниці ремонту флоту (технічний департамент, департамент судноремонту) (наказами від 13.08.2013, від 02.05.2018 атестоване відповідне робоче місце дільниці ремонту флоту). Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 01 місяць 12 днів, в тому числі робота за Списком №2 - 01 рік 07 місяців 6 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 .

26.08.2021 позивач вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

31.08.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №045750014612. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії зазначено, що уточнююча довідка від 26.08.2021 за №11-01-22/363 Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» підписана директором з управління персоналом, що не відповідає додатку 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

20.05.2022 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

27.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №045750014612. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії зазначено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 2011 по 2013 згідно довідки від 26.08.2021 №11-01-22/363, яка видана ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», оскільки відсутня атестація робочих місць за цей період.

29.08.2022 позивач втретє звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

05.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №045750014612. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії зазначено, що:

- до страхового стажу не зараховано періоди роботи протягом листопада-грудня 2005 року, оскільки згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня сплата страхових внесків за нарахований дохід;

- до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 26.10.1995 по 11.03.1996, з 21.03.2000 по 02.10.2000, з 01.04.2008 по 19.08.2009, з 25.08.2009 по 26.08.2021, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.08.2021 № 11-01-22/363, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, а саме, відсутній підпис керівника підприємства. Не підтверджено документально право директора з управління персоналом на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком.

В рішенні зазначено, що згідно з записами трудової книжки НОМЕР_3 від 05.11.1987 та даними вищезазначеної довідки заявник працював на посадах:

-слюсаря-ремонтника з 26.10.1995 по 11.03.1996, слюсаря-судноремонтника з 21.03.2000 по 02.10.2000. Згідно з підрозділом 3 розділу XIV Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає правова пенсію за віком на пільгових умовах (далі Список № 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, передбачено посаду слюсаря всіх найменувань і такелажників суднових, зайнятих на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн, тобто посада слюсаря-судноремонтника не передбачена вищезазначеним Списком № 2. Крім того, згідно з Переліком робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (далі - Перелік) до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 03.04.1996 № 83 атестовано посаду судокорпусник-ремонтник;

-слюсаря-судноремонтника з 01.04.2008 по 19.08.2009, з 25.08.2009 по 31.07.2019, з 01.08.2019 по 26.08.2021. Згідно з підрозділом 3 розділу XIV Списку № 2, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 16.01.2003№36, передбачено посаду слюсаря, зайнятого ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн, тобто посада слюсаря-судноремонтника не передбачена вищезазначеним Списком. Переліком до наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці від 12.12.2005 № 892а атестовано посаду судокорпусник-ремонтник дільниці управління вантажних перевезень. Крім того, за даними трудової книжки заявника з 25.08.2009 по 31.07.2019 прийнято на посаду слюсаря-судокорпусника.

19.09.2022 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з проханням повторно розглянути заяву від 29.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 з огляду на те, що пільговий стаж обраховується обласними управліннями Пенсійного фонду України по різному.

Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 21.09.2022 №23907-27398/В-03/8-2800/22 повідомив, що звернення позивача надіслано за належністю на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

07.11.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №045750014612. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії зазначено, що неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи періоди слюсарем- судноремонтником, в зв`язку з тим, що зазначене робоче місце не атестовано в структурних підрозділах:

- з 21.03.2000 по 02.10.2000 - на дільниці технічного обслуговування та ремонту флоту (ДТОРФ) (наказом від 02.02.2021 атестовано відповідне робоче місце слесарномеханического отделения);

- з 25.08.2009 - на дільниці ремонту флоту (технічний департамент, департамент судноремонту) (наказами від 13.08.2013, від 02.05.2018 атестоване відповідне робоче місце дільниці ремонту флоту).

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 01 місяць 12 днів, в тому числі робота за Списком №2 - 01 рік 07 місяців 6 днів , що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідачем зазначено, що оскільки не виконано умови пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в призначенні пенсії за віком Список №2 ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 07.11.2022 №045750014612 про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

На підставі п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_4 від 05.11.1987, ОСОБА_1 працював у спірні періоди, не зараховані відповідачем за оскаржуваним рішенням від 07.11.2022 №045750014612:

-з 21.03.2000 по 02.10.2000 слюсарем-судоремонтником 5-го розряду в Дніпропетровському представництві АСК «Укррічфлот»;

-з 25.08.2009 слюсарем-судокорпусником 6 розряду дільниці ремонту флоту м. Дніпро в ДП Дніпропетровський річний порт АСК «Укррічфлот».

Відмовляючи у зарахуванні вказаних періодів роботи до пільгового стажу позивача за Списком №2, відповідач посилається на відсутність атестації робочого місця позивача.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 регламентовано у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (надалі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

В період трудової діяльності позивача діяли Списки № 2 затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 № 36, від 24.06.2016 №461.

Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 у розділі XIV «Металообробка», підрозділ 3. «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи.», пунктом а) робітники, передбачено професію (код 2150300а-18451) містить професію - слюсарі всіх найменувань і такелажники суднові, зайняті на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, у розділі XIV «Оброблення металу», підрозділом 3. «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи.», пунктом а) робітники передбачено професію (код 14.3а-3в) слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, у розділі XIV «Оброблення металу», підрозділом 3 «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і ремонтні роботи», пунктом робітники передбачено професію: слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Так, згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

До заяви про призначення пенсії від 29.08.2022 позивачем було надано довідку від 26.08.2021 № 11-01-22/363 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видану ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», яка містить інформацію про роботу позивача в Дніпропетровському представництві АСК «Укррічфлот», Дніпропетровський ремонтно-експлуатаційній базі флоту (ДРЕБф), ДП «Дніпропетровський річковий порт» АСК «Укррічфлот», в яких зазначено:

- за період з 26.10.1995 (наказ №200л/с від 25.10.1995) по 11.03.1996 (наказ №40 від 11.03.1996) виконував роботу слюсара-ремонтника 3 розряду Центральних ремонтних майстерень слюсарно-зварювального цеху зі шкідливими умовами праці повний робочий день за професією, посадою слюсарі всіх найменувань і такелажники суднові, зайняті на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн, що передбачено Списком 2 розділ XIV «Металообробка» п.3 «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи.» а) Робітники (код 2150300а-18451) підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (за період з 26.10.1995 по 11.03.1996 - 00 років 04 місяці 15 днів);

- за період з 21.03.2000 (наказ № 12/л від 21.03.2000) по 02.10.2000 (наказ № 54-л від 03.10.2000) виконував роботу слюсара-судноремонтника 5 розряду Дільниці технічного обслуговування та ремонту флоту (ДТОРФ) зі шкідливими умовами праці повний робочий день за професією, посадою слюсарі всіх найменувань і такелажники суднові, зайняті на ремонті устаткування всередині відсіків суден та цистерн, що передбачено Списком 2 розділ XIV «Металообробка» п.3 «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи.» а) Робітники (код 2150300а-18451) підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (за період з 21.03.2000 по 02.10.2000 - 00 років 06 місяців 11 днів);

- за період з 01.04.2008 (наказ №20-л/В від 01.04.2008) по 19.08.2009 (наказ №60-о від 14.08.2009) виконував роботу слюсара-судноремонтника 6 розряду ДТОРФ слюсарно-механічної дільниці зі шкідливими умовами праці повний робочий день за професією, посадою слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн, що передбачено Списком 2 розділ XIV «Оброблення металу», п.3 «Котельні, суднокорпусні, суднобудівні і судноремонтні роботи.» а) Робітники (код 14.3а-3в) підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (за період з 01.04.2008 по 19.08.2009-01 рік 04 місяці 18 днів);

- за період з 25.08.2009 (наказ №116-К від 25.08.2009) по 02.08.2016 (постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003) виконував роботу слюсара-судноремонтника 6 розряду Дільниці ремонту флоту (технічний департамент) зі шкідливими умовами праці повний робочий день за професією, посадою слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн, що передбачено Списком 2 розділ XIV «Оброблення металу», п.3. «Котельні, суднокорпусні. суднобудівні і судноремонтні роботи.», а) Робітники (код 14.3а-3в) підстава постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (за період з 25.08.2009 по 02.08.2016 - 06 років 11 місяців 07 днів);

- за період з 03.08.2016 (Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016) по 26.08.2021 виконував роботу слюсара-судноремонтника 6 розряду Дільниці ремонту флоту (департамент судноремонту) зі шкідливими умовами праці повний робочий день за професією, посадою слюсарі, зайняті ремонтом устаткування всередині відсіків суден та цистерн, що передбачено Списком 2 розділ XIV «Оброблення металу», п.3. «Котельні, суднокорпусні. суднобудівні і ремонтні роботи», пунктом Робітники підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 (за період з 03.08.2016 по 26.08.2021 - 05 років 00 місяців 23 дні).

Також довідка містить інформацію про періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати, за загальним обрахунком 00 років 04 місяці 28 днів.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку № 2, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а.

У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Проте Верховний Суд України при ухваленні постанов від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 і 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

При цьому Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, згідно яких, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Такі висновки Верховного Суду України не суперечать зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наданими до суду документами встановлено проведення атестації робочого місця позивача. Вищевикладені довідки видані компетентними особами підприємства-роботодавця позивача, містять всі необхідні підписи та печатки, складені встановленої форми.

Відтак, у відповідачів не було підстав незарахувати до пільгового стажу роботи позивача періоди роботи з 21.03.2000 по 02.10.2000 та з 25.08.2009 по 26.08.2021 в АСК «Укррічфлот».

Вказані періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до пільгового стажу за списком №2.

Стосовно вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.2009 по 31.03.2009, суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить інформації стосовно незарахування вказаного періоду роботи до пільгового стажу. У відзиві відповідач, також, не зазначає про незарахування вказаного періоду роботи.

Проте відповідно до довідки форми РС-право, судом встановлено, що позивачу не зараховано до пільгового стажу за списком №2 період роботи з 01.02.2009 по 31.03.2009.

Позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 01.02.2009 по 31.03.2009 підлягають задоволенню судом, оскільки наявне порушене право позивача на зарахування спірного періоду роботи, щодо якого судом здійснено дослідження у цій справі.

Щодо вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.

Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 28.11.2022.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 661,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.11.2022 № 045750014612 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно заяви від 29.08.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи слюсарем-судноремонтником з 21.03.2000 по 02.10.2000, з 01.02.2009 по 31.03.2009, з 25.08.2009 по 26.08.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 29.08.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні та зарахованих періодів роботи ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 661 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна