Решение № 108540474, 23.01.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11198/22

Провадження № 2/727/343/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Філатової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 14.04.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №1593339-512 про надання кредиту, відповідно до умов якого банк перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 52450 грн.

У відповідності до змісту кредитного договору, кредитування відповідача здійснювалось на наступних умовах: - строк кредитування - 48 місяців; - проценти за користування кредитом - 0,01% річних; - комісія за обслуговування кредиту - 4,9% щомісячно.

Відповідно до п.1 розділу 2 кредитного договору, відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на вебсайті www.tascombank.com.ua, на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і приєднався до умов договору, а відповідач в свою чергу підтвердив, що ознайомлений зі змістом підписаної ним заяви-договору, договору з усіма додатками до нього та повністю з ними згодний (п. 5 розділ 2 кредитного договору).

Відповідач в зазначені строки умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти у встановлені строки не повернув, а відтак позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1593339-512 від 14.04.2021 року, що станом на 07.10.2022 року становить - 95017 грн. 11 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі - 51319 грн. 58 коп., заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочена) у розмірі - 06 грн. 68 коп., заборгованості по комісії (в т.ч. прострочена) у розмірі - 43690 грн. 85 коп., а також витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставіст. 280 ЦПК Українирозглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Так, судом встановлено, що 14.04.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі Заяви-договору №1593339-512 про надання кредиту, відповідно до умов якого банк перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 52450 грн. (а.с.7).

У відповідності до змісту кредитного договору, кредитування відповідача здійснювалось на наступних умовах: - строк кредитування - 48 місяців; - проценти за користування кредитом - 0,01% річних; - комісія за обслуговування кредиту - 4,9% щомісячно.

Відповідно до графіку платежів кінцевим терміном повернення кредиту є 10.04.2025 року (а.с.8-10).

Пунктом 2.1 розділу І заяви-договору передбачено, що кредит у сумі 52450 грн. надано ОСОБА_1 на власні потреби, шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».

Згідно Розділу 2 Заяви-договору №1593339-512 від 14.04.2021 року підписанням вказаної заяви-договору відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «Таскомбанк», яка розміщена на веб-сайті https://tascombank.ua на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору, підтвердив, що ознайомлений із змістом Заяви-договору, Договору зі всіма додатками до нього та повністю з ними згодний. Умови заяви-договору та Договору є зрозумілими, обов`язковими для виконання та заперечення щодо них відсутні.

ОСОБА_1 також погодився з тим, що зобов`язаний повертати кредит щомісячно згідно графіку платежів згідно Додатку №1 до заяви-договору, що є її невід`ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості усіх супутніх послу, що передбачені у Додатку № 1 до Заяви-договору (а.с.7).

Разом із заявою-договором №1593339-512, відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, Додаток №1 до Заяви-договору №1593339-512 про надання кредиту, детальний розпис складових загальної вартості кредиту та графік платежів (а.с.8-10).

Відповідно до умов паспорту споживчого кредиту: сума кредиту становить 52450 грн.; строк кредитування 48 місяців; мета отримання кредиту споживчі цілі (а.с.11).

Згідно Додатку №1 до Заяви-договору №1593339-512 про надання кредиту на власні потреби - Детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіку платежів відповідачу надано кредит відповідно до Заяви-договору у розмірі 52450 грн. 00 коп., шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок, операції за яким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів, процентна ставка за користування кредитом складає 0,01% річних. Процентна ставка фіксована. Проценти нараховуються за договором щоденно на суму залишку заборгованості за кредитом на кінець кожного дня та сплачуються Позичальником щомісячно в складі ануїтетних платежів у строки згідно з умовами Кредитного договору. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 4,9 % щомісячно.

Таким чином, Банк повністю виконав свої зобов`язання за Договором, а клієнт скористався наданим кредитом, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за наданим кредитом, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором №1593339-512 від 14.04.2021 року, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 утворилась заборгованість за наданим кредитом, яка станом на 07.10.2022 року становить 95017 грн. 11 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена)- 51319 грн. 58 коп.; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 06 грн. 68 коп.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) -43690 грн. 85 коп. (а.с.14)

Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу(ч.2 ст.1050 ЦК України).

Позивачем АТ «Таскомбанк» було направлено ОСОБА_1 повідомлення-вимогу від 03.10.2022 року, в якій у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору банк вимагає достроково повністю повернути заборгованість за кредитним договором №1593339-512 від 14.04.2021 року, яка станом на 30.09.2022 року становить: 33837 грн. 44 коп. основного боргу; 00 грн. 31 коп. строкової заборгованості за процентами; 17482 грн. 14 коп. простроченого боргу; 06 грн. 29 коп. простроченої заборгованості за процентами; 41120 грн. 80 коп. простроченої комісії; 2570 грн. 05 коп. строкової комісії, протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але в будь-якому випадку не пізніше 45 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику, (а.с.84-85).

Вказане повідомлення-вимога було надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією квитанції ВПЗ-Київ 32 «Укрпошта» від 04.10.2022 року про направлення поштового відправлення рекомендованим листом №0103280968319.

Згідно з трекінгом рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення вказане повідомлення-вимога отримано відповідачем 20.10.2022 року.

Оскільки повідомлення-вимога була отримана відповідачем 20.10.2022 року, то строк для добровільного виконання зобов язання сплив 24.11.2022 року.

При цьому, як видно з позовної заяви, Банк звернувся до суду із позовною заявою 25.11.2022 року, яка була отримана судом 05.12.2022 року. Тобто на 36 календариний день з дати одержання відповідачем повідомлення-вимоги, коли у банку настало право вимоги на дострокове стягнення заборгованості.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

У договорі про споживчий кредит можуть бути також зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч. 5 ст. 11, ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Згідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ч.5 ст.12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зі змісту рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року№ 15-рп/2011 вбачається, що положення п. п. 22, 23 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, п.1.4 заяви-договору № 1593339-152 про надання кредиту від 14.04.2021 року передбачена комісія за обслуговування кредиту у розмір 4,9 % щомісячно.

Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження№ 61-8862сво18) зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертоїстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Отже, наведеним пунктом договору встановлено сплату позичальником комісії за обслуговування заборгованості позичальника, тобто платежу, який споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.

Оскільки надання кредиту є обов`язком банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Операція з обслуговування кредитної заборгованості відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється ним при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України«Про споживчекредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України«Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12цьогоЗакону.

Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

За вказаних обставин, позичальнику було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно, а відтак, нарахування банком плати за цю послугу є безпідставною.

Таким чином, вимоги АТ «Таскомбанк» про стягнення комісії є необґрунтованими, оскільки умова кредитного договору про її нарахування та сплату порушує публічний порядок, тобто є нікчемною.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги АТ«Таскомбанк»про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту в сумі 43690 грн. 85 коп., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,530,549,610,611,1049,1050 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131,259,263-265,280-282 ЦПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючого в АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443), яке розташоване в м.Київ вул.С.Петлюри, 30 заборгованість за кредитним договором №1593339-512 від 14.04.2021 року у розмірі 51326 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь АТ «Таскомбанк» понесені судові витрати у розмірі 1339 грн. 74 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.