Решение № 108531050, 20.01.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

Рішення

Іменем України

Справа № 712/5015/22

Номер провадження № 2/712/375/23

16 січня 2023 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - МАРЦІШЕВСЬКОЇ О.М.

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Національний банк України про відновлення порушеного права, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про відновлення порушеного права.

В обґрунтування вимог вказує, що 03 травня 2022 р. ОСОБА_2 , яка проживає на праві пенсійної візи в Республіці Панама, надала фінансову підтримку у вигляді 5 000,00 доларів США ОСОБА_1 , шляхом здійснення переказу № 133204364311818 системою SWIFT через Citibank N.A. (банк обслуговуючий платника) та AT КБ «Приватбанк». Орієнтовний строк надходження коштів отримувачу згідно квитанції Citibank N.A. не пізніше 06.05.2022 р. Однак у вказані строки кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 не надійшли. В ході усних звернень обох сторін до своїх обслуговуючих банків було встановлено, що ОСОБА_3 (Республіка Панама) випустив/перерахував обумовлені вище 5 000,00 (п`ять тисяч) доларів США, а AT КБ «Приватбанк» (Україна) прийняв дані кошти, однак зарахування на особистий рахунок ОСОБА_1 не здійснив. AT КБ «Приватбанк» не відмовився отримувати на свій рахунок кошти від ОСОБА_3 (Республіка Панама), не повернув їх на банк платника, а саме отримав і не здійснив перерахунок своєму клієнту - громадянці України, яка не знаходиться під будь-якими санкціями і відповідно до якої немає ніяких обмежень з приводу отримання грошових коштів чи інших речових, майнових активів накладених у відповідності до чинного законодавства. На сьогоднішній день AT КБ «Приватбанк» отримані кошти в розмірі 5 000.00 доларів США незаконно привласнив та продовжує користуватись ними. На звернення ОСОБА_1 AT КБ «Приватбанк» надав письмову відповідь (вих. № 20.1.0.0.0/7-220527/266 від 27.05.2022) згідно якої зазначає, що: Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів: 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь. Слід відзначити що АТ КБ «Приватбанк» прикривається Постановою правління НБУ № 21 від 24.02.2022 з метою власної наживи, всупереч законодавству та порушує матеріальні права споживача фінансових послуг ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_2 за приналежністю росіянка, що вже довгий час, з 2016 року проживає в Республіці Панама, вона є особою що здійснила надання коштів громадянці України, отримувач коштів громадянка України ОСОБА_1 не є особою, що визначена в чинному законодавстві, як така, що не має права отримувати кошти, банківська операція проводиться в доларах США, а не в російських рублях чи білоруських рублях, АТ КБ «Приватбанк» не відмовив в прийнятті коштів через систему SWIFT від ОСОБА_4 , не повернув їх в банк платника, а навпаки оприбуткував та тримає в себе на рахунку, чим виключає факт порушення п. 2 (Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь;); громадянка України ОСОБА_1 є власником фінансової допомоги з дати її перерахунку банком Республіки Панама, тобто з 03.05.2022 р.

В ланцюжку банківської транзакції є ряд проміжних операцій: платник надає кошти своєму Банку для здійснення переводу (сторонами банківської операції є платник і банк платника). Банк платника обліковує кошти (сторонами банківської операції є платник і банк платника). Банк платника здійснює переказ на банк отримувача (сторонами банківської операції є: платник, банк платника, банк отримувача, отримувач коштів). Банк отримувача приймає кошти, шляхом акумулювання на своєму внутрішньому рахунку (сторонами банківської операції є: банк платника, банк отримувача, отримувач кошті в). Банк отримувача здійснює зарахування коштів на безпосередній рахунок свого клієнта - отримувача коштів (сторонами банківської операції є: банк отримувача, отримувач коштів). Таким чином незаконно не здійсненою банківською операцією є виключно остання дія: Банк отримувача має здійснити зарахування коштів на безпосередній рахунок свого клієнта - отримувача коштів. В даній транзакції беруть участь виключно АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 . Отже, АТ КБ «Приватбанк» привласнив та незаконно ухиляється від виконання зарахування коштів на рахунок свого клієнта, яка ніяким чином не відноситься до категорій підсанкційних осіб, сама операція здійснюється в дозволеній валюті і не породжує будь-яких зобов`язань перед особами РФ. Своїми діями АТ КБ «Приватбанк» порушує право власності споживача фінансових послуг громадянки України ОСОБА_1 на отримання коштів. Просить суд відновити порушене право.

14 липня 2022 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі в розгляді справи Національний банк України в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору.

07 жовтня 2022 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси визначено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

16 листопада 2022 року представник третьої особи НБУ скерував до суду пояснення по справі, які обґрунтовано тим, що відповідач у справі діяв в межах норм законодавства та інтересів держави. Так на виконання Постанови НБУ №21 від 24.02.2022, а саме п.17 а саме: Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь. Позивач не здійснив валютну операцію стороною якої є громадянка російської федерації, що прямо передбачено нормативними актами НБУ. Крім того в постанові встановлена саме заборона на вчинення будь якої операції, тобто і щодо повернення зазначених у позові коштів. Пунктом п.21. Постанови НБУ №21 від 24.02.2022 передбачено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові". Відповідач не порушував права позивача, а діяв в межах законодавства та керуючись нормами діючого законодавства.

05 грудня 2022 року представник відповідача скерував до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що відповідач АТ КБ «Приватбанк» не порушував прав позивача та діяв в межах норм законодавства та інтересів держави.

Позивач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В ході розгляду справи заперечував порушення прав позивача з боку відповідача та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, скерував до суду клопотання про розгляд справи без їх участі. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.3розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 травня 2022 року ОСОБА_2 відповідно до квитанції від 03.05.2022р. здійснила переказ № 133204364311818 системою SWIFT через Citibank N.A. (Республіка Панама) на рахунок в АТ "Приватбанк" (Україна) на ім`я ОСОБА_1 в розмірі 5 000,00 доларів США.

На звернення ОСОБА_1 AT КБ «Приватбанк» надав письмову відповідь (вих. № 20.1.0.0.0/7-220527/266 від 27.05.2022) згідно якої зазначає, що: Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів: 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь.

На думку позивачки, відповідач порушує її матеріальні права як споживача фінансових послуг, оскільки незаконно ухиляється від зарахування коштів на рахунок клієнта, який не відноситься до підсанкційних осіб, а відправник коштів хоч за походженням і росіянка, проте тривалий час проживає в Республіці Панама.

Відповідно дост. 3 ЦПК Українитаст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ЗУ «Про Національний банк України» банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаютьсяКонституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 6 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що відповідно доКонституції Україниосновною функцієюНаціонального банкує забезпеченнястабільності грошовоїодиниці України. Привиконанні своєїосновної функціїНаціональний банкмає виходитиіз пріоритетностідосягнення тапідтримки ціновоїстабільності вдержаві. Національний банку межахсвоїх повноваженьсприяє фінансовійстабільності,в томучислі стабільностібанківської системиза умови,що цене перешкоджаєдосягненню цілі,визначеної участині другійцієї статті. Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» закріплено, що державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у формах передбачених даною статтею.

Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи. Окрім того, Національний банк виконує такі функції: виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування, здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі, здійснює погодження статутів банків і змін до них, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом випадках, веде Державний реєстр банків, створює та веде Кредитний реєстр Національного банку України.

Постановою НБУ №21 від 24.02.2022 Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" пункт 17. Уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1) з використанням російських рублів та білоруських рублів;

2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь;

3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці [пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення

Згідно з п.5 ч.1 ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, а продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Постановою №15 Правління Національного банку України від 09.02.2021 року було затверджено Положення про здійснення Національним банком України нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Тобто, Національний банк України має повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг і регулює поведінку банків та небанківських фінансових установ щодо споживачів фінансових послуг.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року Європейський Суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою Суду при здійсненні будь-якого втручання має забезпечуватися «справедливий баланс» між необхідністю забезпечення загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основоположних прав відповідної особи. Вимога забезпечення такого балансу знаходить своє відображення у всій структурі статті 1 Першого протоколу. Для дотримання загального правила, викладеного у першому реченні пункту 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції, таке втручання повинно встановлювати «справедливий баланс» між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту прав окремої особи. Отже, має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленими цілями.

Окрім цього, Суд зазначає, що втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно бути виправданим, а таким воно є, якщо здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу» та з дотриманням «справедливого балансу».

В зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України,запровадженням 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України, для забезпечення захисту національних інтересів України та до прийняття і набрання чинності Законом України, яким врегулюються відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, були введеніпевні тимчасові законодавчі обмеженнята мораторії (заборони) щодо взаємодії з такими пов`язаними з державою-агресором особами.

Так, постановою Правління Національного банку України№18від 24.02.2022 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану? передбачено зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками:передбачено зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками Упункті 15передбачено зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками: резидентів російської федерації/Республіки Білорусь, за виняткомздійснення на території України окремих операцій, перелік яких наведено в зазначеному пункті постанови НБУ №18.

Також, вимогамип.151заборонено: 1) зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території російської федерації та Республіки Білорусь; 2) приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками міжнародних платіжних систем, що здійснюють свою діяльність на території російської федерації та Республіки Білорусь.

Згідно вимогп.17, уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської Федерації" установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі та в межах тимчасових нормативних обмежень в роботі банківської системи в період запровадження воєнного стану, введених в зв`язку з потребами загального інтересу суспільства, а саме - в зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України,запровадженням воєнного стану на всій території України, для забезпечення захисту національних інтересів України.

Доводи позивачки про тривале проживання ініціатора грошового переказу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Республіки Панама суд вважає такими, що не обгрунтовують позовні вимоги, оскільки вказана особа є громадянкою російської федерації, згідно з її посвідкою на постійне проживання НОМЕР_1 терміном до 04 червня 2036 року та має зареєстроване місце проживання в м.Москва, рф згідно з документом про деталі переказу № 133204364311818.

Суд також враховує, що вищевказані нормативні обмеження були оприлюднені у встановленому законом порядку та їх чіткий зміст надавав можливість позивачці спрогнозувати наслідки їх застосування у спірних правовідносинах.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за недоведеністю порушення відповідачем прав позивачки як споживача фінансової послуги.

Керуючись п.3розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-УІІІ «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.4, 7, 10, 81, 141, 263-266, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору Національний банк України про відновлення порушеного права відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

Третя особа: Національний банк України (вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601)