Постановление суда № 108508908, 19.01.2023, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

19 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/1309/23

категорія 109020000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Звягельської міської ради про визнання протиправними діяння, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними діяння суб`єкта владних повноважень - виконавчого комітету Звягельської (Новоград-Волинської) міської ради та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: вирішити питання витребування земельної ділянки площею 0.0307 га кадастровий номер 1811000000:00:017:0654 з незаконного володіння ОСОБА_2 , що порушує право позивача на придбане майно, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Як встановлено з позовної заяви, позивач мотивує позов тим, що він придбав майновий комплекс (вагову). Рішенням Новоград-Волинської міської ради Житомирської області за № 81 від 16.11.2006 року йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0400 га, фактично за місцем знаходження купленого ним майнового комплексу. Згодом, цю ж земельну ділянку, на якій знаходиться його майновий комплекс передано у власність ОСОБА_3 , яка її продала ОСОБА_2 .. Вважає, що його права порушені, оскільки він мав першочергове право на вказану земельну ділянку, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як встановлено судом, предметом заявленого позову є, на думку позивача, протиправні дії відповідача щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 1811000000:00:017:0654 у власність ОСОБА_3 та зобов`язання відповідача витребувати дану земельну ділянку у її власника.

При цьому, слід зазначити, що 25.10.2021 року позивач звертався до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просив:

- скасувати рішення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 1031 від 22.10.2020 року, а саме: пункту 26 (додаток № 3) пункту 48, у частині передачі із комунальної власності у власність ОСОБА_3 під індивідуальне садівництво земельну ділянку раніше надану у власність, площею 0,0307 га, кадастровий номер 1811000000:00:017:0654, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки 2220028118110;

- скасувати рішення державного реєстратора Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Нагаль О.С., а саме: запис № 39172472 від 11.11.2020 року про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0,0307 га, кадастровий номер 1811000000:00:017:0654, реєстраційний номер земельної ділянки 2220028118110;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки під садівництво за адресою: АДРЕСА_1 , від 29.03.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Качан В.О., та скасувати його реєстрацію;

- усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення відповідачем ОСОБА_2 електроопори, встановленої на земельній ділянці де знаходиться майновий комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27.12.2022 відмовлено у задоволенні позову, оскільки судом не встановлено, що права позивача порушені рішенням Новоград-Волинської міської ради Житомирської області № 1031 від 22.10.2020 року, а саме: пунктом 26 (додаток № 3) пункту 48, у частині передачі із комунальної власності у власність ОСОБА_3 під індивідуальне садівництво земельну ділянку, площею 0,0307 га, кадастровий номер 1811000000:00:017:0654, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер земельної ділянки 2220028118110.

Отже, спір щодо земельної ділянки, на яку претендує позивач, вже вирішувався в порядку цивільного судочинства.

Так, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, передачу земельних ділянок у власність чи оренду (користування), тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

У даній справі позивач просить зобов`язати Новоград-Волинську міську раду Житомирської області вжити заходів щодо витребування земельної ділянки, яка перебуває у власності третьої особи, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

За вказаних обставин, суд вважає, що даний спір позбавлений ознак публічно - правового спору, а тому з огляду на суб`єктний склад учасників спірних правовідносин та предмет спору, такий повинен вирішуватись судом цивільної юрисдикції.

Частиною першою, другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати у своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом

Також поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Виконавчого комітету Звягельської міської ради про визнання протиправними діяння, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.А.Шуляк