Решение № 108508562, 19.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Справа № 160/12431/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.09.2022 в порядку усунення недоліків до суду надійшла заява позивача з доданими до неї документами, у тому числі позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650011720 від 22.04.2022 про перерахунок пенсії, вид перерахунку: у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 19.01.2022, яким визначено страховий стаж (повний) 50 років 9 місяців 23 дні, страховий стаж до 01.01.2004 13 років 10 місяців 18 днів, страховий стаж після 01.01.2004 17 років 11 місяців 5 днів, додаткові роки за Список № 1 19 років, у тому числі: робота за списком № 1 19 років 18 днів, при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 19.01.2022 з урахуванням до його пільгового стажу періодів роботи (після перейменування та реорганізації ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» у ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», ПрАТ «Євраз-Дніпровський металургійний завод») у ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат» відповідно з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.12.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012, усього за списком № 1 21 рік 11 місяців 20 днів, та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі поданої ним заяви про призначення пенсії від 18.03.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області прийнято рішення № 045650011720 від 01.04.2022 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. У рішенні було зазначено його страховий стаж 52 роки 10 місяців 23 дні (додаткові роки за Список № 1 21 рік), пільговий стаж за Списком № 1 21 рік 11 місяців 20 днів. 22.04.2022 відповідачем було прийнято рішення № 045650011720 про перерахунок пенсії у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, у якому зазначено страховий стаж 50 років 09 місяців 23 дні (додаткові роки за Список № 1 19 років), пільговий стаж за Списком № 1 19 років 18 днів. Внаслідок проведеного перерахунку зменшено розмір пенсії позивача. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач подав скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Пенсійного фонду України, на які ним отримано відповіді про не зарахуванням спірних періодів до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки це періоди роботи між закінченням терміну дії результатів атестації робочих місць. Позивач вважає протиправним рішення відповідача про перерахунок його пенсії без зарахування спірних періодів до його пільгового стажу, оскільки разом із заявою про призначення пенсії він подав усі необхідні документи, які підтверджують наявний пільговий стаж. Вказав, що несвоєчасне проведення атестації робочих місць роботодавцем не може бути підставою для незарахування періодів роботи до пільгового стажу.

Ухвалою суду від 16.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідача.

У відзиві, який надійшов до суду через систему «Електронний суд», Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначив, що згідно з довідками від 31.12.2021 №№ 16.4/620,16.4/621, 16.4/622, виданими ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 21.05.1998 до 30.11.2020 ОСОБА_1 працював на роботах із шкідливими умовами праці за Списком № 1. Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проведена згідно з наказами № 254 від 25.08.1994, № 48 від 01.02.2000, № 31 від 30.01.2006, № 661 від 30.07.2012, № 625 від 31.07.2017. Пенсійну спарву позивача було переглянуто та приведено у відповідність до норм чинного законодавства. До пільгового стажу не зараховано періоди без атестації: з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.12.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012. Згідно з наданими документами страховий стаж становить 51 рік 23 дні, з них пільговий стаж за Списком № 1 19 років. Пенсію обчислено відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Разом з відзивом відповідач надав суду витребувані докази.

Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечень до суду не надійшло.

Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, призначену з 19.01.2022 рішенням № 045650011720 від 01.04.2022 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV. У рішенні про призначення пенсії вказано страховий стаж ОСОБА_1 52 роки 10 місяців 23 дні, додаткові роки за Список № 1 21 рік, пільговий стаж за Списком № 1 21 рік 11 місяців 20 днів. Пенсію призначено у розмірі 11582,78 грн.

22.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 045650011720 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з уточненням даних в електронній пенсійній справі. У рішенні про перерахунок пенсії вказано страховий стаж ОСОБА_1 50 років 09 місяців 23 дні, додаткові роки за Список № 1 19 років, пільговий стаж за Списком № 1 19 років 18 днів. Пенсію призначено у розмірі 11100,40 грн.

Як встановлено з розрахунку стажу позивача (форма РС-право) з ППВП ПФУ, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 з урахуванням перерв в атестації робочих місць не зараховано періоди роботи з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.01.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012, пільговий характер яких підтверджено довідками ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» від 31.12.2021 №№ 16.4/620,16.4/621, 16.4/622.

На звернення ОСОБА_1 від 09.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 16499-11159/В-01/8-0400/22 від 07.06.2022 повідомило, що пенсійну справу позивача переглянуто та приведено у відповідність до норм чинного законодавства. До пільгового стажу не зараховано періоди без атестації: з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.12.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012.

На звернення позивача від 19.06.2022 Пенсійний фонд України листом від 18.07.2022 надав відповідь, у якій зазначено, зокрема, що до пільгового стажу враховуються періоди впродовж п`яти років після затвердження результатів атестації. Чинним законодавством не передбачено врахування до пільгового стажу періодів роботи у разі продовження терміну дії попередньої атестації через скрутний фінансово-економічний стан підприємства.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та виданих позивачу ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, №№ 16.4/620,16.4/621, 16.4/622 від 31.12.2021 ОСОБА_1 працював повний робочий день за професіями, посадами, що передбачені Списком № 1:

у період з 21.05.1998 до 15.01.2003 (04 роки 07 місяців 24 дні) та з 16.01.2003 до 30.04.2006 (03 роки 03 місяці 15 днів) слюсар-ремонтник цеху ремонту металургійного обладнання;

з 01.05.2006 до 31.03.2007 (11 місяців), з 01.04.2007 до 14.10.2007 (06 місяців 14 днів), з 15.10.2007 до 31.03.2010 (02 роки 5 місяців 09 днів), з 01.04.2010 до 02.08.2016 (06 років 04 місяці 02 дні), з 03.08.2016 до 31.12.2017 (01 рік 04 місяці 29 днів) слюсар ремонтник, зайнятий ремонтом обладнання у місцях його установки на ділянках (робочих місцях) діючих виробництв, основні працівники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1;

з 01.01.2018 до 01.04.2018 (03 місяці), з 02.04.2018 до 30.11.2020 (02 роки 02 місяці 17 днів) слюсар ремонтник, зайнятий ремонтом обладнання в умовах діючого виробництва, ремонтний персонал механослужби доменного цеху, як працівники, зайняті ремонтом обладнання в умовах діючого виробництва, що передбачено Списком № 1.

Зазначені довідки було надано позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України разом із заявою про призначення пенсії від 18.03.2022, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.01.2022.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незарахуванням відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періодів з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.01.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно з ч. 3 ст. 24 цього Закону за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 62 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі Порядок № 637), в редакції станом на час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, було передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Видані позивачу ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, від 31.12.2021 №№ 16.4/620,16.4/621, 16.4/622 містять відомості, передбачені пунктом 20 Порядку № 637.

У довідках зазначено інформацію щодо проведення атестації робочих місць з посиланням на відповідні документи: постанова дирекції та профкому орендного підприємства Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського № 254 від 25.08.1994; лист головного державного експерта області з умов праці № 003/07-1-92 від 23.04.2003 про продовження строку дії наказу по ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» від 25.08.1994 № 254 до 31.01.2000; наказ генерального директора ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» № 48 від 01.02.2000 про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці; лист головного державного експерта області з умов праці № 003/07-1-17 від 18.01.2006 про продовження строку дії наказу по ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» від 01.02.2000 № 48 до 30.04.2006; наказ керуючого санацією-герерального директора ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» № 31 від 30.01.2006 «Про затвердження результатів чергової загальнозаводської атестації робочих місць за умовами праці»; лист ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» № 1412а від 30.03.2010 про продовження строку дії наказу № 31 від 30.01.2006, погоджений головним державним експертом області з умов праці 02.04.2010; лист ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» № 5085 від 27.07.2012 про продовження строку дії наказу № 31 від 30.01.2006, погоджений головним державним експертом області з умов праці 27.07.2012; наказ ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» № 661 від 30.07.2012 «Про затвердження результатів чергової загальнозаводської атестації робочих місць за умовами праці»; наказ ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» № 625 від 31.07.2017 «Про затвердження результатів загальнозаводської атестації робочих місць за умовами праці».

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації, постанова № 442 відповідно) та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пунктів 3, 4.2, 4.3, 4.4 зазначеного Порядку застосування списків при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Крім того, з аналізу зазначених вище правових норм слідує, що обов`язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено, у першу чергу, на керівників підприємств (роботодавців). Порушення цього обов`язку у формі не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є недопустимим у правовій державі.

Також, суд зазначає, що особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, та по якій має бути проведена атестація робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов`язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.

У постанові Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 постанови Великою Палати Верховного Суду України від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд вважає, що як факт проведення, так і своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у спірні періоди позивач працював повний робочий день за професіями, що передбачені Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Зазначені періоди зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, тобто не є спірним питання зайнятості позивача на вказаних роботах у такі періоди.

Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні підстави для зарахування періодів роботи позивача з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.01.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012 до пільгового стажу та врахування його при призначенні пенсії, оскільки якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 (форма РС-право) до його пільгового стажу зараховано період роботи за Списком № 1 з 30.01.2006 до 29.12.2006, тому відсутній спір щодо зарахування відповідачем зазначеного періоду до пільгового стажу позивача.

Відповідач не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи позивача з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.01.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012 та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу. Віднесення професій, за якими працював позивач у спірні періоди, до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем не заперечується.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано спірні періоди роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Під час судового розгляду доведено наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення про перерахунок пенсії позивача та зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи позивача до його пільгового стажу.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги, що пенсію за віком на пільгових умовах позивачу призначено з 19.01.2022, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача з дати призначення пенсії провести її перерахунок з урахуванням періодів роботи, що підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 1.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1984,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2641534761.1 від 15.08.2022.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 045650011720 від 22.04.2022 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди роботи з 26.08.1999 до 31.01.2000, з 02.02.2005 до 29.01.2006, з 31.01.2011 до 29.07.2012, та з урахуванням зазначених періодів роботи провести з 19.01.2022 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 19.01.2023.

Суддя В.В. Рянська