Решение № 108487039, 18.01.2023, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 629/3016/21

(2-др/199/3/23)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Богун О.О.,

при секретареві Буточкіній М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» Яковлевої Людмили Іванівни про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_1 , у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2022 року у зазначеній вище справі постановлено рішення, яким у відмовлено задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації.

30 грудня 2022 року представником відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» Яковлевою Людмилою Іванівною подано клопотання про винесення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат в розмірі 60000,00 грн.

У судовому засіданні вирішувалось питання щодо судових витрат по справі, однак у рішенні не знайшло свого відображення відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно достатті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання просудові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

18.01.2023 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Остапуля Наталією Петрівною надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що представником відповідача не було надано попереднього розрахунку судових витрат та не доведено поважності причини ненадання доказів обсягу правової допомоги до винесення рішення. Також звертає увагу суду на фінансовий стан позивача ОСОБА_1 , яка працює кухарем у Миколаївській філії КЗ «Лозівський ліцей No1» Лозівської міської ради Харківської області (це сільська школа) та отримує середню заробітну плату в розмірі 4 835,64 грн. на місяць, що підтверджується довідкою про доходи від 10 січня 2023 року. Для неї навіть 30 000 грн. є занадто великою сумою, просто не підйомною, не кажучи, про заявлені до відшкодування 60 000 грн. Такий розмір ставить ОСОБА_2 в дуже скрутне матеріальне становище, і є неспівмірним з її доходами фактично позбавляє и засобів до існування.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились надали заяву про розгляд у їх відсутність проти задоволення заяви заперечували у повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися.

Суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши заяву та дослідивши матеріали цивільної справи судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009.

Так, урішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно достатті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Договором про надання правової допомоги від 30.06.2021 року та Додатком N 1 до вказаного договору укладеним між відповідачем та адвокатом Панченко Андрієм Васильовичем погоджено представництво інтересів відповідача в цивільній справі N 629/3016/21, також Договором про надання правової допомоги від 30.06.2021 року та Додатком N 1 до вказаного договору укладеним між відповідачем та адвокатом Яковлєвою Людмилою Іванівною, визначено порядок розрахунку гонорару адвоката, погоджено представництво інтересів відповідача в цивільній справі N 629/3016/21.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду усправах N 923/560/17, N 329/766/18, N 178/1522/18).

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16(провадження N 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представниками відповідача надано Акт про надання послуг (приймання виконаних робіт) до договору про надання правничої допомоги б/н від 30.06.2021 року (а. с. 15), детальні описи робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та їх вартість, що підлягає сплаті (а.с. 11,12).

Відповідно до ч. 3 ст. 141ЦПК України привирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходитьдо висновку, що заявлена сума відшкодування витратна професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн. є не співмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаними роботами.

На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат не одноразово звертав увагу Верховний Суд.

Велика Палата усправі N 755/9215/15-ц наголосила, щопри визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду усправі N 905/1795/18та усправі N 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі N 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, урішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 рокузазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатами час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6ст. 137 ЦПК України), не виключає обов`язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд вважає, що обгрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`яти тисяч) гривень 00 копійок.

Беручи до уваги вищевказане, керуючись ст. ст.133,137,141,270 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування державної реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозівський агропромтехсервіс» (ЄДРПОУ 30794719, Харківська область, м.Лозова, вул.. Суворова, буд.22) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. (п`яти тисяч гривень 00 коп.).

В іншій частині понесення судових витрат у вигляді правничої допомоги відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Богун