Решение № 108482239, 19.01.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року Справа№200/3663/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справі за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Святоговрської міської ради

про: визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, зобов`язання Святогірську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року в порядку та у строки визначені ст. 118 Земельного кодексу України, та надання дозволу або прийняти мотивоване рішення про відмову у його наданні.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Святогірської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 10.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, зобов`язання Святогірську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року в порядку та у строки визначені ст. 118 Земельного кодексу України, та надання дозволу або прийняти мотивоване рішення про відмову у його наданні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є учасником бойових дій, у зв`язку з чим 10.01.2022 року звернулась до Святогірської міської ради Донецької області із заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 1424284600:01:000:1009) з метою подальшої передачі безоплатно у власність. 12.01.2022 року позивач також звернулась до Святогірської міської ради Донецької області з другою заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва розташованого поруч з ділянкою (кадастровий номер 1424284600:01:000:1009) з метою подальшої передачі безоплатно у власність. Позивач вказує, що 16.02.2022 року на її адресу надійшов лист Святогірської міської ради від 19 січня 2022 року № 176/02.01-15, відповідно до якого було зазначено, у своїх заявах на отримання дозволу позивач вказує дві різні земельні ділянки з одним цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що суперечить вимогам п. 4 ст. 116 Земельного кодексу України. Позивач вважає рішення Святогірської міської ради, зазначеного у листі від 19 січня 2022 року № 176/02.1-15 не законним і таким, що порушує її право на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, оскільки стаття 188 ЗК України встановлює виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу, до того ж нею не передбачено, що за наслідком розгляду заяви про надання дозволу відповідний орган може не прийняти рішення про його надання або мотивовану відмову. Позивач наголошує, що відсутність належним чином оформленого рішення відповідача за наслідками розгляду питання про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного мотивованого рішення, яке він має увалити за законом. З огляду на вказані обставини позивач просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року та від 14 грудня 2022 року продовжено відповідачу строк для надання обґрунтованого відзиву на позов та доданих до нього документів, встановлений ухвалою суду від 27 червня 2022 року.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 10 січня 2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 1424284600:01:000:1009) та заявою від 12 січня 2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 . Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради. За результатами попереднього підготовчого розгляду наданих позивачем заяв та доданих документів, виконавчим комітетом Святогірської міської ради листом № 176/02.01-15 від 19.01.2022 року позивачу повідомлено, що для подальшого розгляду пакету документів, необхідно звернення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва привести у відповідність до діючого законодавства.

Відповідач вказує, що визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку. За фактичних обставин, позивачем було подано на розгляд відповідача дві заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва. Таким чином, в порушення вимог частини 4 статті 116 ЗК України, позивачем ініційовано розгляд питання щодо двох земельних ділянок з однаковим цільовим призначенням. В свою чергу, відповідач не має повноважень обирати на яку саму земельну ділянку позивач бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва, а від якої відмовитися, право вибору належить саме позивачу.

Також, позивачем у своїх заявах не вказано орієнтований розмір земельної ділянки, як це передбачено частиною 6 статті 118 ЗК України і відповідач не має повноважень визначати на який саме розмір земельної ділянки позивач бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва, у зв`язку з чим відповідачем було спрямовано позивачеві лист № 176/02.01-15 від 19.01.2022 року, після усунення яких позивачем, відповідач здійснив би розгляд відповідної заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва у встановленому законодавством порядку та прийняв певне рішення.

Відповідач наголошує, що відповідачем не спрямовувалася в адресу позивача мотивована відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для індивідуального дачного будівництва, не було бездіяльності або дій для оскарження яких існують обґрунтовані підстави, а отже, на думку відповідача і відсутній предмет спору. З огляду на вказані обставини відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб, та відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб.

З огляду на збройну агресію Російської Федерації, дана справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін 19 січня 2023 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 23 лютого 2018 року.

Судом встановлено, що 10.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до голови Святогірської міської ради із заявою, відповідно до якої просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва (кадастровий номер 1424284600:01:000:1009).

До заяви додано: графічні матеріали розташування земельної ділянки, паспорт громадянина України, РНОКПП, рішення про визнання учасниками бойових дій, УБД.

12.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до голови Святогірської міської ради із заявою, відповідно до якої просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва по АДРЕСА_1 .

До заяви додано: графічні матеріали розташування земельної ділянки, паспорт громадянина України, РНОКПП, рішення про визнання учасниками бойових дій, УБД.

Листом від 19.01.2022 року № 176/02.01-15 Виконавчий комітет Святогірської міської ради повідомив позивача, що згідно п. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. У своїх заявах на отримання дозволу ОСОБА_1 вказує дві різні земельні ділянки з одним цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, що суперечить вищенаведеній статті Земельного кодексу. Також зазначено, що пунктом 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено: громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розмірі. Позивача запропоновано визначитися, на яку саме земельну ділянку вона має намір отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою та виконання вимог ст. 118 Земельного кодексу України в частині розмірів такої земельної ділянки.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи вмотивованого рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою прийнято не було.

Позивач не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення за заявою від 10.01.2022 року та заявою від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України (далі ЗК України), а також іншими нормативно-правовими актами, які прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Частиною 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Повноваження відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок передбачені статтями 118, 122 та 123 Земельного Кодексу України.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законом встановлено результат розгляду клопотань про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме відповідний орган може задовольнити таке клопотання або відмовити в його задоволенні.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону.

Аналогічна правова позиція із цього приводу неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах від 25.02.2020 року в справі за № 723/1964/14-а, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 15.04.2020 року в справі за № 638/15764/17, від 22.04.2020 року в справі за № 818/1707/16 та від 14.05.2020 року в справі за № 360/536/17-а, та інших.

Відповідно до частини першоїстатті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР(надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження ради щодо питань, які виникають з приводу земельних відносин визначено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні", в частині першій статті 26 якої передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (ч. 3 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

З огляду на викладене, чинним законодавством встановлено, що за результатами розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у наданні дозволу повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією відповідних органів, зокрема, органів місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

При цьому, слід зазначити, що за наслідком розгляду саме на засіданнях органу місцевого самоврядування питань щодо земельних відносин, приймається одне із двох рішень, зокрема надається дозвіл на розробку проекту землеустрою або мотивована відмова у його наданні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/8858/16 від 05.05.2020 року, №826/8108/16 від 18.06.2020 року.

В той же час, як зазначалось вище, частиною сьомоюстатті 118 ЗК Українивстановлено місячний строк розгляду клопотання особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 46 Закон № 280/97-ВРсесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановленийзакономрежим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».

Разом з тим, суд зазначає, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень.

Згідно з абзацом 3 частини сьомоїстатті 118 ЗК Україниособа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17).

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомоїстатті 118 ЗК Українидає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права. Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу.

Частина шостастатті 118 ЗК Українипередбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбаченістаттею 118 ЗК України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Частиною сьомоюстатті 118 ЗК Українивизначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленомузакономпорядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, щоЗемельним кодексом Українивизначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомоїстатті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленогозакономмісячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у справі № 509/4156/15-а від 17 грудня 2018 року.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленогозакономмісячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Разом з тим, з урахуванням наведеного, враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостоїстатті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), суд зазначає, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимог Земельного кодексу України, не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданих позивачем заяв, зокрема щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, а тому, така бездіяльність є протиправною.

Обираючи спосіб захисту у спірній ситуації, суд вважає, що зважаючи на неприйняття відповідачем жодного з можливих рішень, тому необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Святоговрської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, зобов`язання Святогірську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в порядку та видати за наслідками його розгляду рішення по суті порушеного у заяві питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженимЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженимЗаконом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про родовження строку дії воєнного стану в Україні" затвердженимЗаконом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 року №389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни доЗемельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Відповідно до ч. 6ст. 246 КАС Україниу разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується про порядок і строк виконання рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Питання щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення врегульованостаттею 378 КАС України.

Частиною 3 цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 4ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи зазначене, суд констатує існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому виконання судового рішення в цій частині слід відстрочити до припинення (скасування) воєнного стану.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Святоговрської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, зобов`язання Святогірську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в порядку та видати за наслідками його розгляду рішення по суті порушеного у заяві питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Святогірської міської ради щодо не прийняття рішення за заявами ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та від 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Зобов`язати Святогірську міську раду (код ЄДРПОУ 04053001, місцезнаходження: вул. Сосюри Володимира, буд. 8, м. Святогірськ, Донецька область, 84130) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в порядку та видати за наслідками його розгляду рішення по суті порушеного у заяві питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

Відстрочити виконання рішення суду, в частині зобов`язання Святогірську міську раду повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 10.01.2022 року та 12.01.2022 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва в порядку та видати за наслідками його розгляду рішення по суті порушеного у заяві питання у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України, до припинення (скасування) воєнного стану.

Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська