Решение № 108454568, 18.01.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023м. ДніпроСправа № 904/2091/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, буд. 7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316)

до Приватного акціонерного товариства "Суха балка" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Конституційна, буд.5; ідентифікаційний код 00191329)

про стягнення 24 352 грн. 95 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2005/22 від 25.07.2022) до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Суха балка", у якій просить:

- прийняти позовну заяву та розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін з метою швидкого врегулювання спору;

- ухвалити рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха балка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" 24 352 грн. 95 коп., що складає 22 136 грн. 50 коп. - основного боргу за товар, поставлений відповідно до умов Договору від 27.01.2022 №270, 187 грн. 40 коп. - 3% річних та 2 029 грн. 05 коп. - інфляційних втрат;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха балка" судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач у заяві (вх.№25422/22 від 08.08.2022) про усунення недоліків повідомляє, що на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 про залишення позовної заяви без руху надає наступні документи: - довіреність; - фіскальний чек; - список від 04.08.2022; - опис вкладення у цінний лист.

Також позивач у додаткових поясненнях у справі (вх.№2542/22 від 08.08.2022) просить прийняти дану заяву та вважати по тексту описової частини, а саме на сторінці 4, в абзаці 4 позовної заяви вірним видаткову накладну №РН-0000070 від 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№28650/22 від 31.08.2022) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на таке: - відповідач 30.08.2022 дізнався, що ухвалою господарського суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі з відомостей розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень; - відповідно до пункту 4.4. Договору у випадку, коли документи, зазначені в пункті 2.3. Договору не надані постачальником у встановлений пунктом 2.3. Договору строк або оформлені постачальником неналежними чином, про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому термін оплати вказаний у пункті 4.1. Договору збільшується на період надання документів, зазначених в пункті 2.3. Договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення термінів розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем; - позивач на підтвердження поставки товару до позову надав лише копії видаткових накладних, але факт надання відповідачеві інших документів, передбачених пунктом 4.4. Договору (рахунку-фактури, сертифікату якості виробника на товар) нічим не підтверджується; - виходячи з дат видаткових накладних, відносини з поставки та оплати товару виникли між сторонами під час дії форс-мажорних обставин.

Позивач у заяві (вх.№29995/22 від 12.09.2022) про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу просить надати можливість на ознайомлення з матеріалами справи, а саме з відзивом на позовну заяву для дистанційного ознайомлення та копії матеріалів справи направити йому на електронну адресу.

Господарським судом Дніпропетровської області листом від 15.09.2022 №904/2091/22/26263/22 повідомлено позивача, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача 31.08.2022 було направлено відзив на позовну заяву з додатками (№4903816934618). Відповідно до роздруківки відправлень з сайту АТ "Укрпошта" вказане поштове відправлення вручене за довіреністю 14.09.2022. Отже, відзив на позовну заяву позивачем було отримано 14.09.2022.

Позивач у відповіді (вх.№30908/22 від 19.09.2022) на відзив просить поновити строк на подачу документів та долучити їх до матеріалів справи, відмовити в задоволенні відзиву на позовну заяву у справі в повному обсязі та посилається на таке: - позивач виконав всі свої зобов`язання передбачені Договором вчасно та в повному обсязі, тому у відповідача відсутні підстави для затримки оплати; - відповідачем не було подано до матеріалів справи сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за Договором.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецімідж", як постачальником, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Суха балка", як покупцем, було укладено Договір від 27.01.2022 №270 (надалі - Договір) (а.с.13-17).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі за текстом - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим Договором умовах.

Відповідно до пункту 1.2. Договору номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (Додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього Договору. При зазначені переліку, асортименту в специфікаціях (Додатках) обов`язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних умов: - при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних) вказується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; - при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКТ ЗЕД.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи: - рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал); - сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника); - видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту; - інші документи, передбачені в специфікаціяї (Додатку). Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочі дні з дати прибуття товару до покупця. В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в пункті 1.2. Договору.

Згідно з пунктом 2.4. Договору датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при прийманні товару; при поставці товару залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (Додатком); право власності, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (Додатках).

Відповідно до пункту 3.1. Договору ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до пункту 1.2. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому Договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (Додатках) до цього Договору; у цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (Додатками).

Згідно з пунктом 4.3. Договору у випадку коли документи, зазначені в пункті 2.3. цього Договору не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3. Договору строк або оформлені постачальником неналежними чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього Договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3. Договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1. Договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3. Договору, оформлених належним чином; також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення термінів розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем; якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в пункті 2.5. Договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати, узгоджений сторонами відповідно до пункту 4.1. Договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; також в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Пунктом 13.5. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором; моментом підписання Договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього Договору.

В подальшому сторонами було підписано дві специфікації на поставку товару за Договором на загальну суму 380 399 грн. 04 коп., а саме:

- від 27.01.2022 №1 на суму 14 927 грн. 04 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.11);

- від 14.02.2022 №2 на суму 365 472 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.12).

Відповідно до вказаних специфікацій оплата товару, що поставляється, здійснюється покупцем на умовах: продовж 45-ти календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця; умови поставки: СРТ, склад покупця, м. Кривий Ріг в редакції Інкотермс-2010.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві товар за видатковою накладною від 24.02.2022 №РН-0000070 на загальну суму 22 136 грн. 50 коп., з урахуванням ПДВ (а.с.62).

Як вбачається, товар було отримано уповноваженою особою відповідача за довіреністю від 24.02.2022 №0000489 (а.с.65).

В матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури від 24.02.2022 №СФ-0000077 на загальну суму 22 136 грн. 50 коп. (а.с.63).

Також в матеріалах справи містяться:

- копія товарно-транспортної накладної від 24.02.2022 №РН-0000070 (а.с.64);

- копії сертифікатів якості від 24.02.2022 (а.с.61).

Як вбачається, позивач у претензії (вих.№18-07/2022/2 від 18.07.2022) на суму 102 634 грн. 90 коп. просить відповідача до 22.07.2022 перерахувати на поточний рахунок позивача суму основного боргу в розмірі 101 133 грн. 70 коп., 199 грн. 60 коп. - 3% річних, 1 301 грн. 16 коп. - інфляційних втрат (а.с.19-20).

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано зобов`язання за Договором по сплаті за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем; відповідач проти цього заперечує, що і стало причиною спору та звернення до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за поставлену продукцію є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до умов Договору (пункт 4.3.), у випадку коли документи, зазначені в пункті 2.3. цього Договору, не надані постачальником у встановлений в пункті 2.3. Договору строк або оформлені постачальником неналежними чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього Договору), про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов пункту 2.3. Договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у пункті 4.1. Договору збільшується на період надання документів, зазначених у пункті 2.3. Договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку, штрафні санкції до покупця за порушення термінів розрахунків за Договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем, суд вважає за необхідне зазначити, що цим же пунктом Договору закріплено обов`язок покупця направити постачальнику відповідне повідомлення про порушення. Докази направлення такого повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається, відповідач проти отримання товару від позивача не заперечує.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22 136 грн. 50 коп. - заборгованості.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 2 029 грн. 05 коп. за загальний період з квітня 2022 по червень 2022 включно, а також нараховано 3% річних у зв`язку із простроченням оплати за поставлену продукцію у розмірі 187 грн. 40 коп. за загальний період з 11.04.2022 по 22.07.2022.

Суд погоджується з сумою нарахування річних та інфляційних нарахувань, вважає їх арифметично вірними.

Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності; не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до пункту 10.3. Договору у разі виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили строк виконання зобов`язань за Договором відповідно відсувається на час, протягом якого діяли такі обставини.

При цьому, пунктом 10.4. Договору визначено, що сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за Договором, внаслідок виникнення форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, зобов`язана сповістити іншу сторону про це в письмовому вигляді протягом 10-ти (десяти) календарних днів (з попереднім одночасним направленням повідомлення в найкоротші терміни по факту або телеграмою) про настання, терміни можливого їх припинення, характер несприятливих обставин, що наступили і можливі наслідки; зазначені обставини і момент їх настання повинні бути належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

Необхідно врахувати, що відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений позивачем товар усвідомлював необхідність його оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Відтак, аргументи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахування викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, буд. 7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316) до Приватного акціонерного товариства "Суха балка" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Конституційна, буд.5; ідентифікаційний код 00191329) про стягнення 24 352 грн. 95 коп. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха балка" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Конституційна, буд.5; ідентифікаційний код 00191329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецімідж" (69035, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, буд. 7, кв. 95; ідентифікаційний код 35842316) 22 136 (двадцять дві тисячі сто тридцять шість) грн. 50 коп. - заборгованості, 187 (сто вісімдесят сім) грн. 40 коп. - 3% річних, 2 029 (дві тисячі двадцять дев`ять) грн. 05 коп. та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

18.01.2023