Решение № 108407902, 16.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року

справа №380/13433/22

провадження № П/380/13536/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного провадження в місті Львові адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання незаконною бездіяльності, скасування постанов, спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції (далі ДПП, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі ВПВР, відповідач) про визнання протиправними бездіяльності, спонукання вчинити дії, скасування рішень. З урахуванням прийнятої судом заяви про уточнення позовних вимог від 29.11.2022 (а.с. 151-154) позовні вимоги такі:

- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 17.06.2022 у виконавчому провадженні №69247906 та не вжиття дій щодо закриття виконавчого провадження №69247906;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 17.06.2022 у виконавчому провадженні №69247906, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г.;

- скасувати постанову про накладення штрафу від 04.08.2022 в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №69247906, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г.;

- скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17.06.2022 у сумі 402,96 грн. у виконавчому провадженні №69247906, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г.;

- визнати незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 09.08.2022 у виконавчому провадженні №69588103 та не вжиття дій щодо закриття виконавчого провадження №69588103;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 09.08.2022 у виконавчому провадженні №69588103, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Волховським Т.О.;

- скасувати постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 09.08.2022 у сумі 402,96 грн. у виконавчому провадженні №69588103, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бочковським Т.О.

- скасувати постанову про накладення штрафу від 25.10.2022 в розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні №69247906, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялим М.Г.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 №380/11672/21, яке набрало законної сили 25.05.2022, було фактично виконане: 1) в частині виплати різниці у грошовому забезпеченні між посадами добровільно виконане - до відкриття виконавчого провадження 17.06.2022; 2) в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021 - до відкриття виконавчого провадження 09.08.2022. Тому виконавчі провадження №69247906 та №69588103 підлягали закінченню без стягнення виконавчого збору, про що ДПП повідомляв державного виконавця листами від 21.07.2022, 05.09.2022 та від 29.08.2022, надаючи йому докази на підтвердження повідомлених обставин. З огляду на це вважає оскаржені постанови державного виконавця у виконавчих провадженнях №№69247906 та 69588103 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд скерував відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у справі в електронній формі (а.с. 90,91). Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовних вимог ДПП не спростував, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На вимогу суду відповідач скерував суду копії матеріалів виконавчих проваджень №№69247906 та 69588103 (а.с. 92-109, 110-149).

Ухвалою від 23.12.2022 суд залучив до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Третя особа письмового пояснення щодо позову ДПП не подала, правової позиції по суті спору не висловила.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Львівський окружний адміністративний суд 10.01.2022 прийняв рішення №380/11672/21, відповідно до якого вирішив спір щодо незаконного переведення поліцейського на іншу посаду без його згоди:

- визнав протиправним і скасував наказ Департаменту патрульної поліції №494о/с від 14.06.2021 «По особовому складу» в частині призначення по управлінню патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002154) інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4;

- поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021;

- зобов`язав Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за період з 16.06.2021 по день фактичного поновлення на посаді.

Рішення у справі №380/11672/21 набрало законної сили 10.02.2022 (а.с. 95,111).

03.03.2022 ДПП видав наказ №570о/с, на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнив з 03.03.2022 зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області, із відрахуванням із його грошового забезпечення за 25 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини року (а.с. 142).

ДПП перед звільненням ОСОБА_1 зі служби зробив «Розрахунок різниці у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за період з 16.06.2021 по день фактичного поновлення на посаді відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі №380/11672/21». Відповідно до цього розрахунку, різниця у грошовому забезпеченні за період виконання нижчеоплачуваної роботи за період з 16.06.2021 по 03.03.2021 становить 9708,16 грн. (а.с.144). Відповідно до відомостей розрахункового листа за березень 2022 року (а.с.145), ОСОБА_1 нараховано на виконання рішення суду 9708,16 грн., вирахувано за надмірно використану відпустку у 2022 році 11331,42 грн., а також нараховано грошове забезпечення за три дні березня 2022 року; як наслідок підлягало виплаті - 188,85 грн.

На примусове виконання рішення у справі №380/11672/21 Львівський окружний адміністративний суд 12.04.2022 видав два виконавчі листи (а.с. 95-96,111) з відомостями про набрання рішенням суду законної сили 10.02.2022: 1) в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді; 2) в частині посаді зобов`язання ДПП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у грошовому забезпеченні. Відповідно до відомостей системи електронного діловодства суду КП «ДСС» ці виконавчі листи вручені стягувачу 07.06.2022.

04.07.2022 ДПП НП України прийняв наказ №895 о/с від 04.07.2022 «По особовому складу» (витяги, а.с. 105, 135), відповідно до якого на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 №380/11672/21:

- скасував пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 14.06.2021 №494о/с в частині призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002154) інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області;

- поновив ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021;

- постановив виплатити ОСОБА_1 різницю у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області за період з 16.06.2021 по день фактичного поновлення на посаді;

- вніс зміни до наказу №570 о/с від 03.03.2022 та виклав його в новій редакції, а саме в частині звільнення зі служби в поліції з 03.03.2022 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області із відрахуванням грошового забезпечення за 25 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини року, установивши премію за березень 2022 року в розмірі 102,731 грн. (а.с. 135).

1) щодо виконавчого провадження №69247906 (а.с. 110-149):

16.06.2022 до ВПВР надійшла заява ОСОБА_1 /стягувача від 09.06.2022 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №380/11672/21 від 12.04.2022 в частині зобов`язання ДПП нарахувати та виплатити йому різницю у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції за період з 16.06.2021 по день фактичного поновлення на посаді (а.с.110).

17.06.2022 державний виконавець ВПВР на підставі цієї заяви стягувача прийняв постанову №69247906 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №380/11672/21 від 12.04.2022. В цій постанові державний виконавець постановив: - виконати боржнику рішення суду протягом 10 робочих днів; - стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 26000 грн. (а.с. 115).

Того ж дня в межах виконавчого провадження №69247906 державний виконавець прийняв постанови від 17.06.2022: - про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 грн. (а.с.116); - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,96 грн. (а.с. 118).

28.07.2022 на адресу ВПВР надійшов лист ДПП №9459/41/5/05-2022 від 21.07.2022 (вх. №7775) про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження. ДПП (боржник) повідомив державного виконавця таке:

- відповідно до наказу №570 від 03.03.2022 ОСОБА_1 звільнений з ДПП з 03.03.2022 з відрахуванням грошового забезпечення за 25 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини року (9897,01 грн.);

- на виконання рішення суду у справі №380/11672/21 ДПП в березні 2022 року здійснив перерахунок грошового забезпечення стягувача та нарахував різницю у грошовому забезпеченні між вказаними у виконавчому листі посадами в сумі 9708,16 грн.;

- додані до листа розрахунок та розрахунковий лист за березень 2022 року доводять, що нараховані на виконання рішення суду кошти в сумі 9708,16 грн. частково погасили заборгованість ОСОБА_1 по зайво виплаченому грошовому забезпеченню (надміру використана відпустка за 2022 рік) в сумі 9897,01 грн.

З огляду на ці обставини боржник просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження без стягнення виконавчого збору (а.с. 120-121), оскільки рішення суду ним виконане до відкриття виконавчого провадження.

До цього листа ДПП додав витяг з наказу №570о/с від 03.03.2022, розрахунковий лист за березень 2022 року, розрахунок різниці у грошовому забезпеченні між посадами (а.с. 122-125).

ОСОБА_1 подав державному виконавцю заяву від 29.07.2022, в якій навів аргументи на підтвердження того, що вважає рішення суду не виконаним (а.с.126-131).

04.08.2022 державний виконавець прийняв постанову ВП №69247906 (а.с.136), відповідно до якої наклав на боржника (ДПП) штраф у розмірі 5100 грн та встановив новий строк для виконання рішення суду. Державний виконавець вказав, що при прийнятті цієї постанови керувався статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а невиконання боржником рішення суду без поважних причин як підставу накладення штрафу аргументував так: «Згідно заяви стягувача від 29.07.2022 - рішення суду боржником не виконано».

04.08.2022 державний виконавець скерував до ГУ ДКС України в м. Києві заяву щодо виконання постанов державного виконавця у ВП №69247906: - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17.06.2022, - про стягнення виконавчого збору від 17.06.2022, - про накладення на боржника штрафу від 04.08.2022 (а.с. 139).

ДПП скерував ВПВР лист від 05.09.2022 №11918/41/5/05-2022 (вх. №9938 від 13.09.2022) (а.с. 140-141), повторно повідомив про добровільне виконання ДПП рішення суду до відкриття виконавчого провадження №69247906 та надав підтверджуючі документи (розрахунковий лист за березень 2022 року, розрахунок різниці у грошовому забезпеченні між посадами, витяг з наказу №570о/с від 03.03.2022, а.с. 142-145), просив закінчити виконавче провадження без стягнення виконавчого збору та скасувати постанову про накладення штрафу.

21.10.2022 до державного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 від 20.10.2022 про невиконання боржником рішення суду та накладення на боржника штрафу (а.с. 146).

25.10.2022 державний виконавець прийняв постанову №69247906 (а.с.147), за невиконання рішення суду постановив накласти на боржника ДПП) штраф в розмірі 10200 грн. Це рішення обґрунтоване тим, що станом на 25.10.2022 рішення суду боржником не виконане (а.с. 147) як правову підставу вказано на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

2) щодо виконавчого провадження №69588103 (а.с. 94-109):

ОСОБА_1 (стягувач) звернувся до ВПВР із заявою від 28.07.2022, просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №380/11672/21 від 12.04.2022 в частині поновлення його на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021 (а.с. 94).

09.08.2022 державний виконавець ВПВР на підставі цієї заяви стягувача прийняв постанову №69588103 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №380/11672/21 від 12.04.2022, в якій постановив: - виконати боржнику рішення суду невідкладно; - стягнути з боржника виконавчий збір в розмірі 26000 грн. (а.с. 98-99).

Того ж дня в межах виконавчого провадження №69588103 державний виконавець прийняв постанови від 09.08.2022: - про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 грн. (а.с. 43); - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,96 грн. (а.с. 45-46).

16.08.2022 державний виконавець скерував ДПП вимогу №69588103/3 негайно виконати рішення суду та надати підтверджуючі документів (а.с. 100-101).

Державний виконавець 01.09.2022 скерував до ГУ ДКС України в Київській області заяву щодо виконання постанов державного виконавця від 09.08.2022 у ВП №69588103 про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження (а.с.101-102).

08.09.2022 на адресу ВПВР від ДПП надійшов лист №11467/41/4/03-2022 від 29.08.2022 (вх. №9698) про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження. В листі ДПП (боржник) повідомив державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі №380/11672/21 ДПП виданий наказ №895 о/с від 04.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 поновлений на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області з 16.06.2021. З посиланням на приписи пункту 9 частини першої статті 39, частини дев`ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» боржник просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження без стягнення виконавчого збору. До цього листа ДПП додав витяг з наказу №895 о/с від 04.07.2022 (а.с. 103-104).

21.10.2022 ОСОБА_1 подав державному виконавцю заяву від 20.10.2022, заперечення на відповідь Департаменту патрульної поліції про реалізацію рішення суду про поновлення на посаді, зазначив, що рішення суду в частині його поновлення на посаді боржником не виконане, просив накласти на боржника штраф та зобов`язати ДПП виконати рішення суду (а.с. 106, 107-109).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:

умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із приписами статті 26 Закону №1404-VIII:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт перший частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Статтею 63 Закону № 1404-VІІІ визначено:

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга);

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина третя).

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частини друга-четверта статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев`ята статті 27 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 42 Закону №1404-VІІІ кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» 02.04.2012 Міністерство юстиції України прийняло наказ №512/5, яким затвердило Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (в редакції наказу МЮУ від 29.09.2016 №2832/5, далі Інструкція №512/5).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Фінансування виконавчого провадження регулює розділ VІ Інструкції №512/5 та містить такі норми:

Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Підстави для закінчення виконавчого провадження наведені в статті 39 Закону №1404-VІІІ. Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частинами другою, третьою статті 39 Закону №1404-VІІІ визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідно до норм частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до норм статті 65 Закону №1404-VІІІ рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

На примусове виконання рішення суду у справі №380/11672/21 Львівський окружний адміністративний суд 12.04.2022 видав виконавчі листи. Рішення суду має зобов`язальний характер, відповідача зобов`язано вчинити на користь позивача певні дії (а.с. 111, 95-96), поновити на посаді, нарахувати та виплатити різницю у заробітку. Стягувач звернувся до органу ДВС із належно оформленими заявами про відкриття виконавчих проваджень, поданими з інтервалом більше ніж один місяць.

Щодо постанов державного виконавця, винесених у виконавчому провадженні №69588103 про поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021.

Державний виконавець на підставі заяви стягувача 09.08.2022 відкрив виконавче провадження ВП №69588103. Того ж дня, 09.08.2022, державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 26000 грн. (а.с. 43), про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,96 грн. (а.с. 45-46).

Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця ДПП (боржник у виконавчому провадженні) листом №11467/41/4/03-2022 від 29.08.2022 повідомив державного виконавця про прийняття наказу №895 о/с від 04.07.2022 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також надав витяг з цього наказу (а.с. 103-104,105).

Суд враховує, що боржник надав державному виконавцю докази того, що на виконання рішення суду у справі №380/11672/21 до відкриття виконавчого провадження ВП №69588103 (09.08.2022) ДПП 04.07.2022 прийняв наказ №895 о/с, відповідно до якого:

- скасував пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 14.06.2021 №494о/с в частині призначення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0002154) інспектором взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області (незаконне переведення з посади інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції);

- поновив його на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 16.06.2021;

- вніс відповідного змісту зміни в наказ від 03.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Норми статті 65 Закону №1404-VІІІ визначають, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, внаслідок прийняття наказу №895 о/с від 04.07.2022 ОСОБА_1 був поновлений на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з дати прийняття незаконного наказу про переведення (16.06.2021) та саме з цієї посади був звільнений зі служби в поліції з 03.03.2022.

Застосування статті 65 Закону №1404-VІІ до наведених фактичних обставин дозволяє зробити висновок, що рішення суду №380/11672/21 в частині поновлення ОСОБА_1 про поновлення на посаді після незаконного переведення було виконане 04.07.2022 в день видачі наказу №895о/с.

Оскільки рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді виконане боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (09.08.2022), у державного виконавця наявні визначені статтею 65, пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ підстави для закінчення виконавчого провадження з мотивів фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Суд констатує, що в наданих на виконання вимог ухвали суду матеріалах виконавчого провадження ВП №69588103 відсутня постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження. Отже, державний виконавець в порушення норм статті 39 Закону №1404-VІІІ допустив бездіяльність, оскільки отримав від боржника інформацію з підтверджуючими документами щодо виконання вимог виконавчого документа до відкриття виконавчого провадження, проте ухилився від прийняття рішення за наслідками розгляду цього повідомлення боржника. З огляду на таку ситуацію ефективним способом захисту прав позивача як боржника у виконавчому провадженні є зобов`язання державного виконавця ВПВР прийняти постанову у ВП №69588103 про закінчення виконавчого провадження.

Оцінюючи інші позовні вимоги щодо прийнятих державним виконавцем постанов від 09.08.2022: - про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000 грн. (а.с. 43); - про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,96 грн. (а.с. 45-46) суд зазначає таке:

норми Закону №1404-VІІІ передбачають примусове виконання судового рішення. Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Виконавчий лист видано на виконання рішення суду зобов`язального характеру, таке не стосується випадків, визначених в частині п`ятій статті 27 Закону №1404-VІІІ, за яких виконавчий збір не стягується. Тому суд не бачить підстав визнавати протиправними та скасовувати постанови про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, оскільки такі винесено правомірно.

Суд також враховує, що норми Закону №1404-VІІІ (частина дев`ята статті 27) визначають випадки, за яких виконавчий збір не стягується. Так, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону (фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Тому зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження ВП №69588103 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ суд визнає достатнім та ефективним способом захисту прав позивача, оскільки за таких умов виконавчий збір не підлягає стягненню з боржника. Щодо витрат виконавчого провадження, то боржнику доведеться їх сплатити, оскільки за встановлених судом фактичних обставин справи закон не звільняє його від сплати цього виду витрат виконавчого провадження.

Щодо постанов державного виконавця, винесених у виконавчому провадженні №69247906 про зобов`язання ДПП нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області ДПП за період з 16.06.2021 по день фактичного поновлення на посаді.

Державний виконавець на підставі заяви стягувача 17.06.2022 відкрив виконавче провадження ВП №69247906. Того ж дня, 17.06.2022, державний виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 26000 грн. (а.с. 116), про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,96 грн. (а.с. 118).

Суд враховує, що ДПП у відповідь листом від 21.07.2022 (а.с. 120-121) повідомив державного виконавця, що в березні 2022 року стягувача звільнено зі служби в поліції, відповідно, проведений перерахунок грошового забезпечення та нараховано різницю між посадами в розмірі 9708,16 грн. Боржник документально підтвердив наведену в листі державному виконавцю інформацію, надав розрахунковий лист за березень 2022 року, розрахунок різниці у грошовому забезпеченні між посадами, витяг з наказу №570о/с від 03.03.2022, а.с. 122-124). Так, 03.03.2022 ДПП прийняв наказ №570о/с, відповідно до якого звільнив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області зі служби в поліції із 03.03.2022, з відрахуванням грошового забезпечення за 25 діб надмірно нарахованої частини чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини року (а.с. 142). У місяці звільнення (березень 2022 року) ДПП провів розрахунок у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області ДПП згідно з рішенням суду у справі №380/11672/21, за період з 16.06.2021 по 03.03.2021 різниця в грошовому забезпеченні за час виконання нижчеоплачуваної роботи становила 9708,16грн. (а.с. 144). У зв`язку із відрахуванням зайво виплачених коштів (25 днів надмірно використаної відпустки у 2022 році, 11331,42 грн.) ОСОБА_1 визначено до виплати - 188,85 грн., що підтверджується розрахунковим листом за березень 2022 року (а.с. 145).

Наведені в сукупності обставини свідчать про те, що рішення в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці у грошовому забезпеченні між посадою інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №4 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП та посадою інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції у Львівській області ДПП виконане боржником у березні 2022 року до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (17.06.2022).

Державний виконавець ніяк не оцінив повідомлені боржником обставини та документи (в оскаржених постановах про накладення штрафів такі документи взагалі не згадуються, їх оцінка відсутня). Проте державний виконавець без будь-яких обґрунтувань зробив висновок про невиконання рішення суду, згадав лише заяву стягувача від 29.07.2022 та, як наслідок, 04.08.2022 прийняв постанову №69247906 про накладення на ДПП штрафу в розмірі 5100 грн. Разом з тим, наведені стягувачам доводи щодо необхідності нарахування йому більшої різниці за час виконання нижче оплачуваної роботи зводяться до вимог нарахування стимулюючих виплат та доплат за особливості несення служби, проте такі жодним чином не доводять того, що боржник невірно обчислив різницю в заробітку між двом згаданими посадами.

ДПП повторно скерувало державному виконавця лист від 05.09.2022 (а.с. 140-141) з аналогічним повідомленням обставин щодо звільнення ОСОБА_1 з 03.03.2022 зі служби в поліції та проведення перерахунку у грошовому забезпечення з нарахуванням різниці у грошовому забезпечення між посадами. ДПП повторно скерувало державному виконавця документи на підтвердження викладених в листі обставин (а.с. 140-145). 25.10.2022 державний виконавець прийняв постанову №69247906, відповідно до якої за невиконання рішення суду стягнув з боржника/ДПП штраф в сумі 10200 грн., як підстави накладення штрафу державний виконавець вказав, що станом на 25.10.2022 рішення суду боржник не виконав.

Суд вважає, що державний виконавець, діючи добросовісно та пропорційно, був зобов`язаний відреагувати на повідомлені боржником в листах від 21.07.2022 та від 05.09.2022 обставини, оцінити додані підтверджуючі документи та, як наслідок, повинен був прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ (фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом). Проте державний виконавець продовжував вчиняти дії у виконавчому провадженні №69247906 та протиправно накладати на боржника штраф за невиконання рішення суду, хоча мав достатні докази того, що фактично рішення суду виконане боржником до відкриття виконавчого провадження. За таких обставин суд вважає, що постанови про накладення штрафу від 04.08.2022 та від 25.010.2022 ВП №69247906 є протиправними та підлягають скасуванню.

Оцінюючи правомірність прийняття державним виконавцем постанов про стягнення виконавчого збору від 17.06.2022 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 17.06.2022 №69247906 суд вважає, що підстав для скасування цих постанов немає, з огляду на те, що такі на підставі частини четвертої статті 27 Закону №1404-VІІІ були правомірно винесені одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд також враховує, що відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Водночас обраний судом спосіб відновлення прав позивача повинен бути ефективним та призводити до реального повного відновлення порушених прав особи. Суд дійшов висновку, що зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження ВП №69247906 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ є належним та ефективним способом захисту прав позивача. Щодо витрат виконавчого провадження, то боржнику доведеться їх сплатити, оскільки за встановлених судом фактичних обставин справи закон не звільняє його від сплати цього виду витрат виконавчого провадження.

Підсумовуючи свої висновки, позовні вимоги Департаменту патрульної поліції до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягають задоволенню частково.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи часткове задоволення позовних вимог ДПП, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9,90,139,229,241-246,250,251,255,287,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо вчинення дій у виконавчому провадженні №69247906 за наявності підстав для його закінчення на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладення штрафу від 04.08.2022 та від 25.10.2022 ВП №69247906.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження №69247906 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що полягала у тривалому зволіканні із вирішенням клопотання боржника про закінчення виконавчого провадження №69588103 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження №69588103 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (03056, місто Київ, вул. Виборзька, буд. 32; ідентифікаційний код 43315602) на користь Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вул. Ф.Ернста, буд. 3; ідентифікаційний код 40108646) 3038,36 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складання до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.