Решение № 108405708, 16.01.2023, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12302/21

Провадження № 2/466/349/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 січня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Настасяк Б. І

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про звільнення майна з-під арешту,-

в с т а н о в и в:

20 грудня 2021 року позивач АТ «Альфа-Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про звільнення майна з-під арешту.

Просив ухвалити рішення котрим звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить AT «Альфа - Банк», а саме: квартиру, Загальна площа (кв.м): 45.5, житлова площа (кв.м): 25.4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271167, виданий 22,03.2016, видавиик: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271391, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., та постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271251, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є. (а.с. 2-5)

Стислий виклад позицій сторін.

Обгрунтування позивача:

Згідно обґрунтування позовних вимог, що викладені в позовній заяві, позивачем зазначено наступне.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк».

Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (Кредитор) та громадянин України ОСОБА_1 (Позичальник) уклали договір кредиту № 601/23-352.

Також, укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартира. Загальна площа (кв.м): 45.5. житлова площа (кв.м): 25.4. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значної заборгованості ОСОБА_1 , Позивач був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно.

19.10.2021 року право власності на майно було зареєстроване за AT «Альфа - Банк», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Однак Позивачу стало відомо, що реалізувати заставне майно на даний час неможливо, оскільки постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271167, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271391, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., та постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271251, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є. накладено арешт на нерухоме майно Відповідача, та заборона на його відчуження.

На сьогоднішній день, внаслідок винесення вищезазначеної постанови про арешт, порушено, як вважає Позивач, його права як власника відповідного майна.

В зв`язку із чим звернувся з вказаним позовом до суду та просить такий задовольнити.

Обгрунтування заперечень відповідача:

Відповідачами у встановлений ухвалою суду від 22.12.2021року строк відзивів на позовну заяву подано не було.

Пояснення третьої особи:

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Шевченківський відділ ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) письмових пояснень на позовну заяву не подавали.

Процесуальні дії у справі:

22 грудня 2021 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі та призначено та призначено підготовче судове засідання.(а.с.26)

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2022 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення Щевченківського районного суду м. Львова по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до АТ «Альфа-Банк», з участю третіх осіб державного реєстратора Федоровича А.М., Витязя А.М., Дударенко Г.М. про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора. (а.с.50)

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2022 року Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2022 року про зупинення провадження у справі скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

27 жовтня 2022 Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04 березня 2022 року за клопотанням сторони Позивача витребувано докази - з Шевченківського відділ ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) матеріали про арешт майна боржника. (а.с.116)

10 листопада 2022 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова про закриття підготовчого провадження справ призначено до розгляду по суті. (а.с.128)

12 січня 2023 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

Уповноважений представник Позивача Блажевський П.І. на адресу суду 12 січня 2023 року подав заяву, котрою просив судовий розгляд проводити за його відсутності, просив позов задовольнити, зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явились, участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку про, що свідчать оголошення на сайті «Судова влада України» від 29.12.2022. В зв`язку із чим суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторони Відповідачів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Уповноваженим представником Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Шевченківський відділ ДВС у м. Львові ЗМУ МЮ (м.Львів) подано на адресу суду 02 листопада 2022 року клопотання про розгляд справи за їх відсутності та відповідь на Ухвалу суду від 27.10.2022 про витребування доказів. Згідно якої встановлено, що у зв`язку із закінченням те терміну зберігання та знищення матеріалів виконавчого провадження, а тому вказану ухвалу суду виконати не можливо. (а.с.122-125)

У судовому засіданні, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням письмових доказів встановлено наступне.

Даний позов виник із приводу арешту майнових прав Позивачана нерухоме майно.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк».

Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року. (а.с.12-18)

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (Кредитор) та громадянин України ОСОБА_1 (Позичальник) уклали договір кредиту № 601/23-352., що встановлено з умов іпотечного договору від 02.07.2008 р. (а.с.6-8)

02 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартира. Загальна площа (кв.м): 45.5. житлова площа (кв.м): 25.4. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-8)

У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значної заборгованості ОСОБА_1 , Позивачем було розпочато процедуру стягнення на іпотечне майно.

19.10.2021 року право власності на майно було зареєстроване за AT «Альфа - Банк», що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с.19-11)

Постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271167, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271391, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є., та постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№50271251, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І.Є. накладено арешт на нерухоме майно Відповідача, та заборона на його відчуження.

Внаслідок винесення вищезазначеної постанови про арешт, Позивача право на реалізацію заставного майна унеможливлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 16 ЦКУ кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 317 ЦКУ визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Непорушність права власності регулюється ст. 321 Цивільного кодексу України та зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, відповідно до ч. 1,2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечу є рівний захист прав усі суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можіивість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до су ду з вимогою про заборону вчинення нею дій. які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 вищезазначеного закону про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Також ч.1 ст. 59 цього ж закону визначено, що особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалиоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установ, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок міститься в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року.

Відповідно до частини 6 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2015р. Про судову практику в справах про зняття арешту з майна в п.6 визначено, що відповідно до частини другої статті 114 ЦПК (в чинній редакції ЦПК України це ст.30) позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Так, підсумовуючи вищевикладене, надавши правову оцінку доводам та доказам наявним у справі, суд дійшов висновку, що позов є підставним, вимоги Позивача грунтуються на вимогах закону, докази на які позивач посилається є належними та допустимими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем понесені судові витрати у вигляді та розмірі сплаченого судового збору за подання позовної заяви, котрий становить становить 2270 грн. 00 коп.( а.с.1),

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на Відповідача.

Отже з Відповідачів підлягає солідарному стягненню на користь Позивача сума сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76- 81, 141, 142, 258, 259, 263- 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, яке належить AT «Альа-Банк», а саме: квартиру, загальна площа (кв.м): 45,5 житлова площа (кв.м):25,4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №50271167, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І. Є, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №50271391, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І. Є., та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №50271251, виданий 22.03.2016, видавник: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пушкар І. Є.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , РНОКПН НОМЕР_2 , ОСОБА_3 НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк», МФО 300023, п/р № НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 00039019 судовий збір в розмірі 2 270,00 гри. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Позивач: Акціонерного товариства «Альфа Банк»„місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300023, п/р № НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 00039019

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Львів)місцезнаходження за адресою: 79007, м. Львів,. вул. Котлярська, 6

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 січня 2023 року.

Суддя П. Т. Едер