Решение № 108218821, 15.12.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3732/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 )

про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій учасниками війни в прийняті до розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання учасником бойових дій;

- зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти до розгляду та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про визнання учасником бойових дій;

Принагідно позивач просить зобов`язати Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України і питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни надати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 21 квітня 1980 року по 17 червня 1982 року проходив строкову військову службу та брав безпосередню участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. Маючи намір підтвердити такий факт та отримати статус учасника бойових дій, позивач зврнувся до відповідача із відповідною заявою. Однак, документи позивача були повернуті без реалізації тому, що, на думку відповідача, вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій повинно вирішуватись органами Державної прикордонної служби.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила суд відмовити позивачеві у задоволенні позову. Зокрема, вказала на відсутності підстав для розгляду завяи позивача комісією Міністерства оборони України.

Ухвалою судді від 21 вересня 2020 року відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 18 січня 2021 року в Олександрійського об`єднаного міського ТЦК та СП витребувано копію відповіді комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів учасників бойових дій, на яку посилається Олександрійський ОМВК Кіровоградської області в листі до ОСОБА_1 № 6/3466 від 13 листопада 2019 року.

Суд, враховуючи пояснення сторін, наданих в ході розгляду справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

В С Т А Н О В И В:

Згідно записів у військовому квитку НОМЕР_3 , ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_4 смт АДРЕСА_3 з 21 квітня 1980 року по 17 червня 1982 року.

Позивач стверджує, що у період служби був відкомандиований для виконання особливого д в ДР афганістан, де брав участь у бойових діях.

Через невнесення до військового квитка відповідних записів, ОСОБА_2 не наданий статус учасника бойових дій.

Воднораз, маючи намір засвідчити свою участь у бойових діях іншими доказами (зокрема, поясненнями двох свідків), та отримати статус учасника бойових дій, позивач звернувся, до Міністерства оборони України із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

Однак, листом Олександрійського міського військового комісаріату від 13 листопада 2019 року №6/3466 позивача повідомлено про те, що у розгляді його заяви Комісією МОУ відмовлено, оскільки питанням визначення його статусу має займатися відповідна комісія Адміністрації прикордонної служби.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернуся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд встановив.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 5 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII (тут і далі- у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 до держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, на їх території віднесений Афганістан (період бойових дій: квітень 1978 р. - грудень 1989 р.).

Згідно з вищезазначеною постановою, Республіка Афганістан віднесена до переліку держав, на території яких в період квітня 1978 року по грудень 1989 року проходили бойові дії.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що обов`язковою умовою для надання позивачу статусу учасника бойових дій є встановлення двох фактів, а саме: проходження служби, перебування у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і безпосередня участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Як встановлено судом та не спростовується учасниками справи звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу УБД.

Станом на час звернення позивача із відповідною заявою, набрало чинності Положення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затверджене наказом Міністерства оборони України від 30 вересня 2019 року № 511.

Відповідно до пункту 1 Положення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісія) створюються в Міноборони, Генеральному штабі Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, військовій частині НОМЕР_5 , командуваннях видів Збройних Сил України та оперативних командуваннях « Північ », « Південь », « Схід » та « Захід ».

Правонаступниками комісій обласних та Київського міського військових комісаріатів є комісії:

Міністерства оборони України - стосовно осіб, визначених пунктами 1-18 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

оперативних командувань « Північ », « Південь », « Схід » та « Захід » - стосовно осіб, визначенихпунктом 19частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З аналізу Положення вбачається, що у спірних правовідносинах саме на комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, покладено обов`язок щодо розгляду поданої позивачем заяви про надання йому статусу учасникабойових дій .

Відповідно до пункту 18 Положення №511 документи, які подаються на розгляд Комісій, готують відповідні підрозділи служби персоналу, органи соціального забезпечення обласних та Київського міського військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) чи особисто заявник.

За таких умов у відповідача відсутні були правові підстави для повернення без розгляду документів, поданих ОСОБА_1 .

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тож суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки повернув без розгляду по суті звернення позивача.

Принагідно суд зазначає, що кваліфікація такої бездіяльності позивачем як протиправних дій не впливає на обсяг задоволених позовних вимог.

Тому позовну заяву слід задовольнити, дії відповідача щодо повернення без реалізації документів ОСОБА_2 щодо встановлення статусу учасника бойових дій є неправомірними,а порушене право позивача на отримання статусу учасника бойових дій підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача передати заяву про встановлення статусу учасника бойових дій на розгляд комісії Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина четверта статті 372 КАС України)

Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не наведено жодного доводу, який давав би підстави вважати, що відповідачем рішення суду не буде виконано та з огляду на встановлені у даній справі обставини та визначений судом спосіб захисту прав позивача суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю під час ухвалення судового рішення.

В силу приписів частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про надання йому статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти до розгляду та розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про визнання учасником бойових дій.

Стягнути на користь ? ( 2270215251) понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань ( 00034022).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук