Решение № 108207014, 13.10.2022, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1274/22

Провадження № 2/686/2318/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2022

Хмельницький міськрайонний суд

в складі: головуючого судді - Салоїд Н.М.,

при секретареві - Лоб І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» про визнання недійсними окремих положень договорів та додатків до них про надання фінансових послуг, -

в с т а н о в и в :

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до відповідачів, який обґрунтовує тим, що 27 липня 2021 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120837222867 «Стандартний».

Після укладення договору ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало йому кредитні кошти у розмірі 500 грн. строком на 16 днів із сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 2% в день, починаючи з 27.07.2021 року по 11.08.2021 року.

Того ж, 27 липня 2021 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120837946119 «Стандартний» за умовами якого він отримав кошти в розмірі 1300 грн. строком на 16 днів з процентною ставкою за користування грошима в розмірі 2% в день, прочинаючи з 27.07.2021 року по 11.08.2021 року.

28 липня 2021 року між ним та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120948866395 «Стандартний» за яким він отримав кредитні кошти в розмірі 400 грн. із сплатою процентів в розмірі 2% в день, починаючи з 28.07.2021 року по 11.08.2021 року.

18.08.2021 року ним та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг № 2123026319731 «Стандартний» та отримано грошові кошти у позику в розмірі 4200 грн. строком на 9 днів з процентною ставкою 5% в день строком з 18.08.2021 року по 26.08.2021 року.

У зав`язку із виникненням фінансових труднощів здійснити повне повернення кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитом, передбачених вказаними договорами не вдалося, і заборгованість за ними становить: 2349,88 грн. за договором № 2120948866395 від 28.07.2021 року, 2937,35 грн. за договором № 212083722867 від 27.07.2021 року; 7637.11 грн. за договором № 2120837222867 від 27.07.2021 року; 7637.11 грн. за договором № 2120837946119 та 21 101, 64 грн. за договором № 2123026319731 від 18.08.2021 року.

Вважає. що умови за яких було укладено вищезазначені договори та заборгованість, яка нараховується за процентною ставкою прозоро у розмірі 2% за кожен день користування кредитом є несправедливими та мають бути судом визнані недійсними.

У зв`язку з тим, що у вказаних договорах передбачені положення, за якими відбувається нарахування непропорційно високої процентної ставки лише за користування кредитними коштам, що становить 2% в день, тобто 730% річних, умови, на яких надається користування кредитним коштами є несправедливими по відношенню до позивача та такими, що порушують ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 3 ст. 509, ст. 627ЦК України, а відтак п.п. а пункту 1.4 Договорів належить визнати суду недійсними.

Щодо визнання п.п. б,в,г п. 1.4, п. 3.3 та п. 4.2 Договорів № 2120837222867 від 27.07.2021, №2120837946119 від 27.07.2021, №2120948866395 від 27.07.2021 року та № 2123026319731 від 18.08.2021 року.

В даному випадку наявна подвійна цивільно-правова відповідальність за невиконання умов договору, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.

Відповідно до п.п. б,в,г п. 1.4 Договорів передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування. Протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

У зв`язку з цим, притягнення до подвійної цивільно-правової відповідальності у вигляді нарахування процентної ставки у розмірі 7,67 % в день, тобто 2800% річних та пені в розмірі !5 в день, тобто 365% річних, тому покладають непропорційно завищений розмір штрафних санкцій, тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до п. 4.10 договорів зазначено, що недійсність окремих умов цього договору, встановлена рішенням суду, не є наслідком недійсності всього договору, та в будь-якому разі не звільняє позичальника від зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та ести іншу відповідальність, передбачену цим договором.

Умови укладених договорів про надання фінансових послуг є несправедливими та такими, що порушують законодавство, підлягають визнанню недійсними.

Пунктами 4.12 укладених Договорів передбачено, що сторони підтверджують домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності строком у 10 років. Однак законом може встановлюватися спеціальна позовна давність в три роки та в один рік стосовно вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені.

У зв`язку з тим, що заяви-анкети до кредитних договорів №2120837222867, №2120837946119.№2120948866395 від 27.07.2021 не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 підписував дані заяви, є підстави вважати, що у с праві відсутні докази щодо укладення цих договорів з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором позивач. Просив задовольнити позов.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 змінив предмет позову та просив зменшити розмір заборгованості за договором про надання фінансових послуг № 2120948866395 від 28.07.2021 року до 400 грн., за договором про надання фінансових послуг № 21208337222867 від 27.07.2021 року до 500 грн., за договором про надання фінансових послуг № 212083794619 від 27.07.2021 року до 1300 грн. та за договором про надання фінансових послуг № 2123026319731 від 18.08.2021 року до 4200 грн.

В судове засідання позивач та його представник не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, подав заяву про розгляд справи за його відсутності позов підтримав та просив його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в судове засідання не з`явився, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, відзиву на позов не подав.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 21 січня 2022 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

13 жовтня 2022 року ухвалено рішення по суті спору.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд, заслухавши доводи позивача, викладені у поданому позові, перевіривши матеріали справи доказами, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

27 липня 2021 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120837222867 «Стандартний» за умовами якого товариство надало позивачем кредитні кошти в розмірі 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник в свою чергу зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 2% за кожен день користування коштами, визначені договором строком на 16 днів.

Того ж, 27 липня 2021 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120837946119 «Стандартний» за аналогічних умов, що й попередній, згідно якого він отримав кошти в розмірі 1300 грн. строком на 16 днів з процентною ставкою за користування грошима в розмірі 2% в день, прочинаючи з 27.07.2021 року по 11.08.2021 року.

28 липня 2021 року між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг № 2120948866395 «Стандартний» за яким він отримав кредитні кошти в розмірі 400 грн. із сплатою процентів в розмірі 2% в день, починаючи з 28.07.2021 року по 11.08.2021 року.

11.08.2021 року позивачем та відповідачем було укладено договір про надання фінансових послуг № 2123026319731 «Стандартний» та отримано грошові кошти у позику в розмірі 4200 грн. строком на 9 днів з процентною ставкою 5% в день строком з 18.08.2021 року по 26.08.2021 року.

Відповідно до встановленого Алгоритму дій позивач 27 липня 2021 року звернувся до сайту ТОВ «Служба миттєвого кредитування» для оформлення заявки на отримання грошових коштів у позику. Позивач ідентифікувався в системі ТОВ Служба миттєвого кредитування» шляхом введення (створення) спеціального набору електронних даних - заповнила анкету зі своїми персональними та іншими даними, а також даними банківської картки. Справжність зазначених в анкеті персональних та інших даних визнається позивачем.

Позивач обґрунтовує поданий позов тим, що укладені договори про надання фінансових послуг є несправедливими, внаслідок нарахування непропорційно високої процентної ставки за користування кредитними коштами, що загалом становить 730% річних та порушують статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів», тому пункт 1.4 вказаних договорів належить судом визнати недійсними.

У зв`язку з тим, що у вказаних договорах передбачені положення, за якими відбувається нарахування непропорційно високої процентної ставки лише за користування кредитними коштам, що становить 2% в день,тобто 730% річних, умови, на яких надається користування кредитним коштами є несправедливими по відношенню до позивача та такими, що порушують ст. 18 Закону України «про захист прав споживачів», ч. 3 ст. 509, ст. 627ЦК України, а відтак п.п. а пункту 1.4 Договорів належить визнати суду недійсними.

Щодо визнання п.п. б,в,г п. 1.4, п. 3.3 та п. 4.2 Договорів № 2120837222867 від 27.07.2021, №2120837946119 від27.07.2021, №2120948866395 від 27.07.2021 року та № 2123026319731 від 18.08.2021 року.

В даному випадку наявна подвійна цивільно-правова відповідальність за невиконання умов договору, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.

Відповідно до п.п. б,в,г п. 1.4 Договорів передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування. Протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту.

У зв`язку з цим, притягнення до подвійної цивільно-правової відповідальності у вигляді нарахування процентної ставки у розмірі 7,67 % в день, тобто 2800% річних та пені в розмірі 1% в день, тобто 365% річних, тому покладають непропорційно завищений розмір штрафних санкцій, тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до п. 4.10 договорів зазначено, що недійсність окремих умов цього договору, встановлена рішенням суду, не є наслідком недійсності всього договору, та в будь-якому разі не звільняє позичальника від зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та ести іншу відповідальність, передбачену цим договором.

Умови укладених договорів про надання фінансових послуг є несправедливими та такими, що порушують законодавство, підлягають визнанню недійсними.

Пунктами 4.12 укладених Договорів передбачено, що сторони підтверджують домовленість та згоду на встановлення договірної позовної давності строком у 10 років. Однак законом може встановлюватися спеціальна позовна давність в три роки та в один рік стосовно вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені.

У зв`язку з тим, що заяви-анкети до кредитних договорів №2120837222867, №2120837946119.№2120948866395 від 27.07.2021 не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 підписував дані заяви, є підстави вважати, що у с праві відсутні докази щодо укладення цих договорів з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором позивач.

4. Оцінка доводів сторін.

Суд вважає права позивача не порушеними та такими, що судовому захисту не підлягають із слідуючих підстав.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 у позові просив визнати підпункти а,б,в та г пункту 1-4,пункти 2.1.1.8; 3.3; 4.2; 4.10; 4.12 договорів фінансових послуг № 2120837222867 від 27.07.2021 року, № 21208379446119 від 27.07.2021 року; № 2120948866395 від 27.07.2021 року № 2123026319731 від 18.08.2021, укладених між ним та ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

В обґрунтування відзиву зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Проте вся інформація, надання якої передбачено вимогами чинного законодавства, розміщена на веб-сайті Товариства, яким не обмежується час ознайомлення клієнта із зазначеною інформацією.

Товариство нараховує відсотки за користування кредитом відповідно до умов укладених кредитних договорів. Відповідно до п. 1.4. укладеного із позивачем договору сторони погодили збільшення розміру відсотків за користування кредитом. Зазначені відсотки не є відсотками за неправомірне користування кредитними коштами. Штрафні санкції не нараховуються Товариством починаючи з початку дії карантинних заходів.

Стосовно відсутності у договорі умов про відповідальність товариства, слід зазначити, що відповідно до п. 3.1. Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України. Вказане свідчить про те, що сторони погодили, що до Товариства буде застосована відповідальність встановлена чинним законодавством.

У відповідності зі статтею 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 13, 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договори про надання фінансових послуг «Стандартний», відповідно до яких товариство зобов`язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети,на визначену договором суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил.

Кредит надано на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до договору та є невід`ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Пунктами 1.4. кожного з договорів, укладених між сторонами передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі :

а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) 3.64 % за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту;

в) 5,02 % за кожен день користування кредитом починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту;

г) 7,67 % за кожен день користування кредитом починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту;

д) тип процентної ставки фіксована.

Згідно п. 1.4.1., 1.4.2. Договору, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», на порушення якої при підписанні договору, у тому числі посилається позивач, перед укладенням договору про надання фінансових послуг фінансова установа чи інший суб`єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов`язані повідомити клієнта у письмовій або електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, про:

1) особу, яка надає фінансові послуги:

а) найменування (для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові), місцезнаходження, контактний телефон і адреса електронної пошти особи, яка надає фінансові послуги, адреса, за якою приймаються скарги споживачів фінансових послуг;

б) найменування особи, яка надає посередницькі послуги (за наявності);

в) відомості про державну реєстрацію особи, яка надає фінансові послуги;

г) інформацію щодо включення фінансової установи до відповідного державного реєстру фінансових установ або Державного реєстру банків;

ґ) інформацію щодо наявності в особи, яка надає фінансові послуги, права на надання відповідної фінансової послуги;

д) контактну інформацію органу, який здійснює державне регулювання щодо діяльності особи, яка надає фінансові послуги;

2) фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат;

3) договір про надання фінансових послуг:

а) наявність у клієнта права на відмову від договору про надання фінансових послуг;

б) строк, протягом якого клієнтом може бути використано право на відмову від договору, а також інші умови використання права на відмову від договору;

в) мінімальний строк дії договору (якщо застосовується);

г) наявність у клієнта права розірвати чи припинити договір, права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій;

ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору;

д) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги;

4) механізми захисту прав споживачів фінансових послуг:

а) можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг;

б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства.

Позивач зазначає, що відповідач не надав повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредитування перед укладанням та під час укладання договору про надання споживчого кредиту, їй не була надана інформація, яка стосується суті наданих Кредитором фінансових послуг, а отже відсутнє і будь-яке письмове підтвердження про ознайомлення позивача з усіма умовами кредитного договору.

Разом із тим, у самому договорі, зокрема у п. 4.9, ОСОБА_1 своїм підписом підтвердив, що він отримав від товариства до укладення договору усю інформацію, що міститься у ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», отримала підписаний сторонами екземпляр договору, графік платежів та паспорт кредиту.

Доказів того, що позивачу такої інформації не було надано, матеріали справи не містять. Посилання позивача на те, що вона не мала достатньо часу на ознайомлення із усією інформацією при підписанні договору, не свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства та ненадання позивачу відповідної інформації.

У своєму позові позивач також посилається на порушення відповідачем вимог п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови Кредитного договору щодо розміру відсотків за користування коштами є несправедливими.

Так, відповідно до вказаної норми, несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За встановленими у даній справі обставинами оспорювані договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому через особистий кабінет на вебсайті відповідача ТОВ " ФК "Гелексі" подано заявку на отримання кредиту від імені ОСОБА_1 , та підтверджено умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ "Служба миттєвого кредитування" надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту,за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Разом із тим, передбачені Договором відсотки, які позичальник повинен сплачувати за користування чужими грошовими коштами, не є сумою компенсації за невиконання зобов`язань, а є платою за користування чужими грошовими коштами, і з розміром таких відсотків позивач погодився, що підтвердив власним підписом в укладеним договорі, а тому суд доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 про несправедливість умов договору також є неспроможними.

Твердження позивача, що умови кредитного договору не містять жодних умов про відповідальність відповідача, що також є підставою для визнання договору недійсним, як такий що суперечить п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», є безпідставними, оскільки пунктом п. 3.1. оспорюваного Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України, а відтак сторонами договору узгоджено що позивач, у разі порушення умов договору про надання фінансових послуг несе відповідальність встановлену чинним законодавством.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, судом встановлено, що оспорюваний позивачем договір підписаний сторонами, які досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач надав позивачу достатню інформацію, що передувала укладенню оспорюваного договору, у тому числі щодо реальної процентної ставки за користування кредитними коштами; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов оспорюваного договору, що свідчить про її згоду із умовами кредитного договору на момент його підписання.

Не є підставними вимоги позивача про зменшення розміру заборгованості

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених нею позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову за недоведеністю.

Керуючись нормами ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264-265, 268, 273, 354-355, 627, 628 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», про захист прав споживачів та визнання недійсним окремих положень кредитних договорів та зменшення заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з часу його проголошення до Хмельницького міськрайонного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення складене у повному обсязі 13 жовтня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 16.06.1995 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування», код ЄДРПОУ 38839217, місце знаходження 69019 м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-А, офіс 22.

Суддя: