Решение № 108176786, 29.12.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2022 року № 520/5010/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не підвищенні основного розміру пенсії з 18.06.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 та довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 25.09.2020 №17/4.1/14-20 на 35 відсотків;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок основного розміру пенсії з 18.06.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355 та довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 25.09.2020 №17/4.1/14-20 шляхом збільшення пенсії на 35 відсотків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 2018року він перебуває на пенсійному обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак відповідачем не було здійснено підвищення розміру його пенсії на 35% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355.

Вважаючи дії відповідача протиправними він звернувся до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач відзив на позов до суду не надав. Відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, передбачені ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено,що позивач з 18.06.2018року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до отриманої довідки Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 25.09.2020 № 17/4.1/14-20 розмір грошового забезпечення за відповідною посадою старший оперуповноваженого оперативного відділу СІЗО ЦМВСУ в Харківській області становив:

посадовий оклад - 4930,00 грн;

оклад за спеціальне звання майор внутрішньої служби 1340,00 грн;

надбавка за вислугу років (45%) 2821,50 грн;

надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10%) 493,00 грн;

надбавка за особливості проходження служби (25%) -2272,88 грн;

премія (59,4%) 2928,42 грн;

усього 14 785,80 гривень.

Відповідач у квітні 2021 року здійснив перерахунок пенсії позивача та її виплати в основному розмірі 80% , але не здійснивши її підвищення на 35%, тому 17.06.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою про підвищення розміру його пенсії на 35% з 18.06.2018, але йому було відмовлено.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, відповідно по положень статті 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговані повноваження щодо встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.

Так, статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Конституції України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.

Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України деталізовані у частині першій статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Суд звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, текст якої офіційно оприлюднений 23 лютого 2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45, у редакції Постанови № 103, встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Тобто, Постановою № 103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років.

Як встановлено судом, у квітні 2021 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі нового розміру грошового забезпечення за Постановою № 103 і припинено виплату підвищення до пенсії, встановленого Постановою № 355, на підставі Постанови № 1294.

Постановою № 1294, яка набрала чинності з 1 січня 2008 року, було установлено склад грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

При цьому, 23 квітня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 355, пунктом першим якої постановлено установити з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 01 липня 2012 року.

При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3148; 2010 р., № 9, ст. 454), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року (частина 1 Постанови №355).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено з 01.07.2012 підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 % пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 01.09.2012 до 23 % та з 01.01.2013 до 35 %. При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01.04.2012.

Тобто, за змістом пункту 2 Постанови № 355 постановлено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній пенітенціарній службі, Державній податковій службі, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", станом на 01 квітня 2012 року.

Суд зазначає, що Постановою № 355 встановлено відсоткове підвищення розміру пенсій та не змінено розміру одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій громадян, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, і не введено нових видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 12 червня 2019 року у справі № 359/5937/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 1522/27685/12.

Отже, підвищення до пенсії на виконання Постанови № 355 відбувалось шляхом відсоткового підвищення розміру пенсії і проводилось шляхом перерахунку пенсій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, призначених до дати набрання чинності цією постановою з метою приведення пенсійних виплат у відповідність до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, згідно з положеннями Постанови № 1294.

Як встановлено судом, підвищення до пенсії, обчислене відповідно до складових грошового забезпечення, встановлених Постановою №1294, позивач отримував у 2013-2017 роках.

Постанова № 1294 втратила чинність з 01 березня 2018 року у зв`язку із набранням чинності Постановою № 704, якою встановлено нові складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, з 01 березня 2018 року - з дня набрання чинності Постановою № 704, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.

Водночас, такий перерахунок пенсії здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, зокрема, Постановою №103, якою постановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Як встановлено судом, припинення виплати підвищення до пенсії, передбаченого Постановою № 355 та обрахованого відповідно до Постанови №1294, відбулося одночасно з втратою чинності Постанови №1294 та нерозривно пов`язане з перерахунком (збільшенням) основного розміру пенсії позивача на підставі Постанови №704.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що підвищення до пенсії, передбачене Постановою №355, не може застосовуватись до грошового забезпечення, обчисленого на іншій підставі, ніж Постанова № 1294, яка втратила чинність та вичерпала себе фактом застосування, отже відсутні підстави для проведення підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 355 в контексті перерахунку такої із застосуванням розмірів складових грошового забезпечення, визначених Постановою № 704.

Водночас, суд враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45. Відповідно до приписів статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині. Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно- правового акту нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону. Таким чином, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто, відповідний акт визнається нечинним на майбутнє.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 були діючими і такими, що підлягали застосуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі - Закон №1774-VIII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, системний аналіз наведених у даній постанові положень актів законодавства дає змогу стверджувати, що Верховна Рада України, шляхом прийняття Закону №1774-VIII, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження визначати засади та порядок реалізації права на перерахунок призначених пенсій військовослужбовцям, що узгоджується з повноваженнями Кабінету Міністрів України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. У свою чергу, Кабінет Міністрів України, шляхом прийняття Постанови № 103, визначив порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2018 року, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Зазначені положення Закону №1774-VIII (які передбачають внесення змін до Закону №2262-ХІІ) набрали чинності з 01 січня 2017 року, рішенням Конституційного Суду України не визнавались такими, що суперечать Конституції України, тобто є конституційними.

Більше того, інші положення Постанови №103, крім пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45, у встановленому законом порядку не визнавались протиправними (нечинними). Тобто, на час виникнення спірних правовідносин Постанова № 103 була діючою і такою, що підлягала застосуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для проведення підвищення пенсії за Постановою № 355.

Суд враховує, рішення від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 (пункт 5) Конституційного Суду України який вказав, що згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на соціальне забезпечення відповідно до структури та ресурсів держави. У рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 визначив, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян зокрема керуються принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, у тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України (пункт 4 мотивувальної частини). Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов`язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості (пункт 1 резолютивної частини).

На виконання завдань та основних засад адміністративного судочинства у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; своєчасно.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для відшкодування судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.