№ 108176393, 27.12.2022, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1886/22

Провадження № 3/192/726/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в смт Солоне Дніпропетровської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , керівника Приватного виробничого-комерційного підприємства «Дніпропетровський центр технічного сервісу» (ЄДРПОУ- 30269259),

за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП керівника Приватного виробничого-комерційного підприємства «Дніпропетровський центр технічного сервісу» ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення від 14.12.2022 року, складеного ст. державним інспектором Новомосковського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Скакуненко Н.В. вбачається, що ОСОБА_1 як керівник Приватного виробничого-комерційного підприємства «Дніпропетровський центр технічного сервісу» вчинив правопорушення неподання платіжного доручення до установ банку на перерахування належної до сплати земельного податку (орендна плата) за 2022 рік згідно поданої податкової декларації по земельному податку (орендна плата) №9015153373 від 01.02.2022 року за серпень 2022 року по строку сплати 30.09.2022 року в сумі 310,07 грн., сума заборгованості склала 310,07 грн., за вересень 2022 року по строку сплати 31.10.2022 року в сумі 310,07 грн., сума заборгованості склала 310007 грн., заборгованість станом на 15.11.2022 року не сплачено. Порушено пп.п.1.10.266 п.10.266 ст. 266 Податкового Кодексу України, відповідальність передбачена ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в суд не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, щодо якої складено протокол.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Статтею 245КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до 256КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися розгляд справи.

З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Частина 1 статті 163-2передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Норма ч.1163-2 КУпАПє бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статтіз конкретизацією суті порушення відповідно до норм, в даному випадку, податкового законодавства.

Серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті правопорушення, обов`язковим є наведення конкретних обставин та фактів порушення податкового законодавства, яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Протокол містить посилання на порушення ОСОБА_1 пп. 1.10.266, п.10.266 ст. 266 ПК України.

Статтею 266 ПК України визначений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а пп. 1.10.266, п.10.266 даної статті визначає строки сплати цього податку, що здійснюється юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Положення пп. 1.10.266, п.10.266 ст. 266 ПК України не узгоджуються з викладеними посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області якою складено протокол, фактичними обставинами правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 зазначеними в протоколі.

Суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати, встановлювати фактичні обставини, норми податкового законодавства, порушені ОСОБА_1 та відповідно самостійно кваліфікувати дії особи за відповідними нормами КУпАП. Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє особу щодо якої складено протокол, права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.

Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

В рішенні Європейський суд з прав людини у справі Малофеєв проти Росії, вказав, якщо в протоколі адміністративного правопорушення не відображено всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, або відшукувати докази на користь обвинувачення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд позбавлений процесуальної можливості усувати допущені посадовою особою ДПС недоліки чи помилки і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу та події адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд також зазначає, що надісланий протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено номер протоколу, відсутні дані особи, щодо якої складено протокол (число місяць, рік народження, місце народження, місце проживання), відомості щодо роз`яснення прав, передбачених ст.63 Конституції України статтею 268КУпАП, відсутній в протоколі і підпис особи або відомості щодо відмови від підписання протоколу, що є суттєвим порушенням вимог КУпАП.

Акт камеральної перевірки не може бути належним доказом у справі, оскільки не підтверджує обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Складений акт неявки для підписання протоколу, повідомлення та супровідний лист з інформацією щодо надіслання цих документів Приватному виробничо-комерційному підприємству «Дніпропетровський центр технічного сервісу» не спростовують висновків суду щодо порушення посадовою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимог КУпАП та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення.

Враховуючи,що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Враховуючи, що доказів вчинення правопорушення керівником Приватного виробничого-комерційного підприємства «Дніпропетровський центр технічного сервісу» ОСОБА_1 не надано, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О.Тітова