Решение № 108161021, 28.12.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 946/5374/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Березнікова О.В.,

секретаря судового засідання Нанєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП в Чернівецькій області, поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Москаля О.Д. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, у якому зазначив, що 04 серпня 2022 року ним поштою від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції була отримана постанова серії БАВ № 281491 від 20.07.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, зафіксованого не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з підстав того, що справа розглянута без присутності позивача, його не було належним чином повідомлено про розгляд справи, крім того під час розгляду справи уповноваженою особою було не об`єктивно з`ясовано обставини справи, оскільки останньому було заявлено відвід. Також позивач зазначає, що з постанови не можливо встановити яким технічним засобом здійснювалось вимірювання швидкості і чи взагалі таке вимірювання відбулось. Крім того, при вимірюванні швидкості руху автомобіля поліцейський використовував технічний засіб з рук, а також така фіксація здійснювалась без співставлення з дорожніми знаками, іншими об`єктами, які би вказували, що транспортний засіб на момент фіксації рухався у населеному пункті. Просить суд скасувати оскаржувану постанову та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з`явився, у поданій заяві про розгляд справи без його участі позовні вимоги підтримав.

Відповідачі УПП в Чернівецькій області та поліцейський взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП молодший лейтенант поліції Москаль О.Д. чи їх представники в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися завчасно, у відповідності до вимог ст. 268 КАС, шляхом направлення тексту повістки та позовних матеріалів на офіційну електронну адресу відповідача.

Відповідно до ч. 3ст. 268 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Встановлені обставини справи.

Судом встановлено, що 04 серпня 2022 року позивачем поштою від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції була отримана постанова серії БАВ № 281491 від 20.07.2022 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, зафіксованого не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) у виді штрафу у розмірі 340 грн..

Оскаржувана постанова була винесена поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Москалем Олегом Дмитровичем.

Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач, керуючи транспортним засобом Ford Escape, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 19.07.2022 об 11:40 год. у Чернівецькій області Кіцманському районі с. Оршівці а/д Н-10, 205 км., рухався зі швидкістю 79 км/год. при дозволеній швидкості руху 50 км/год., чим здійснив перевищення швидкості більш як на 20 км/год. за дозволену.

Згідно заяви від 20.07.2022, адресованої поліцейському взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції молодшому лейтенанту поліції Москалю О.Д., позивачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, а також заявлено відвід поліцейському, з огляду на те, що у позивача виникли сумніви в його неупередженості.

Зазначена заява поліцейським не взята до уваги, про що свідчить винесена оскаржувана постанова від 20.07.2022.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам, наведеним позивачем у позові, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного обґрунтування.

Частина 1 ст.122КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У силу приписівст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема ч. 1, 2, третя і 5 статті 122.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року N 580-VIII "Про Національну поліцію"(далі -Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Так, частиною другою ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до зокрема компетенції Національної поліції України.

Частиною 3 вказаної статті також передбачає, що протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283цього Кодексу (ч.4 ст. 258 КУпАП).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїнаказом МВС України від 07.11.2015 за №1395, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (ч.5 ст. 258 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачена зокрема ч.1 ст.121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п.2 Інструкції).

З оскаржуваної постанови вбачається, що її винесено з адресою м. Чернівці, 22, тобто за адресою знаходження відповідачаа УПП в Чернівецькій області, тобто постанову серії БАВ №281491 від 20.07.2022 винесено з порушеннями ст. 258 КУпАП, а саме не на місці вчинення адміністративного правопорушення Чернівецька область, Кіцманський район, с. Оршівці, а/д Н-10, 205 км..

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №711/2050/17.

Крім того, розглядаючи справу у порушення вимог ст. 258 КУпАП, поліцейським при винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимог частини першоїстатті 268 КУпАП, ст. 277-1 КУпАП.

За приписами частини першоїстатті 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положенняКУпАПмістять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

У матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином, а сама лише відмітка про це у постанові не є доказом зворотного.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18.

Крім того, слід звернути увагу на те, що позивачем надсилалось клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, що відповідає частині першійстатті 268КУпАП - справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд також зауважує, що з оскаржуваної постанови не можливо встановити яким саме чином встановлено швидкість руху автомобіля, порушення якого інкриміновано позивачу, що дає суду підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушеннями ст. 283 КУпАП.

Так, відповідно положень абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Враховуючи, що фіксація порушення швидкісного режиму, наведеного в оскаржуваній постанові, якимось чино відбувалась, відтак відомості про це повинні міститися у постанові.

Отже, аналіз абз. 4 ч. 3 ст. 283 КУпАП дає підстави дійти висновку, що вона сформульована імперативно та містить положення зобов`язального характеру для поліцейського. Однак, всупереч ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує поліцейського як посадової особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в порушення вказаних норм протиправно не вказав технічний засіб, яким здійснено фото та/або відеозапис. Вказівка у оскаржуваній постанові про те, що до неї додаються матеріали справи №476 055 не є належними відомостями.

В оскаржуваній постанові також відсутні покликання на докази місцезнаходження дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.

Таким чином,посилання відповідачемв оскаржуваній постанові на докази, щодо фактичної зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги є ключовим для вирішення питаннящодо порушення швидкісного режиму руху транспортних засобів, визначеного п. 12.4ПДРУкраїни більш ніж на 20 км.

За відсутності покликання відповідача в оскаржуваній постанові на зазначені докази щодо зони дії дорожнього знаку «5.45» «населений пункт» в кілометровій відмітці вказаної автодороги, суд приходить до висновку про не доведеність обставин стосовно руху транспортного засобу під керуванням позивача саме в зоні дії дорожнього знаку населений пункт з перевищенням швидкості понад 20 км.

Відтак, відповідач в особіпрацівникапатрульної поліції який розглянув справуне виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

До таких висновків також дійшов у своїх постановах Восьмий апеляційний адміністративний суд міста Львова від 21.01.2021 у справі № 157/703/20 та від 20 жовтня 2022 року у справі № 456/8/22.

Щодо інших посилань позивача на обставини справи, зокрема ручного розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості, суд не має можливості перевірити їх достовірність за відсутності будь яких доказів, отриманих за допомогою таких засобів.

Згідно з ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст.77КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України не підтверджується належними і допустимими доказами у справі, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови із зазначенням їх у постанові.

Таким чином, оскаржувана постанова прийнята з порушенням наведених вище норм КУпАП, є необґрунтованою і такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 243- 246,250,271,286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2022 серії БАВ № 281491, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн., та справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кілійський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Березніков