Постановление суда № 108138200, 26.12.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.12.2022м. СумиСправа № 920/759/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали справи № 920/759/22

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю Котельня північного промислового вузла (вул. Іллінська, 2, поверх 6, каб.611, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 44360724)

до відповідачаФізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 )

про стягнення 64287 грн 94 коп.,

УСТАНОВИВ:

28.09.2022 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 64287 грн 94 коп, з яких: 56269 грн 31 коп сума основного боргу за послуги з постачання теплової енергії, 787 грн 81 коп 3% річних, 7230 грн 83 коп інфляційні нарахування, за неналежне виконання зобов`язань договором про надання послуг з постачання теплової енергії, укладений шляхом підписання заяви-приєднання № ПР88/001 від 10.12.2021; а також просить покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.09.2022 відкрито провадження у справі № 920/759/22 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Станом на 28.10.2022 відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою суду від 28.10.2022 ( з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.11.2022) відкладено розгляд справи по суті на 21.11.2022.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.09.2022 та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 28.10.2022, направлені на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернуті відділення поштового зв`язку на адресу суду з зазначенням підстав повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою суду від 21.11.2022 відкладено розгляд справи на 29.11.2022 та зобов`язано позивача надати суду у строк до 28.11.2022 витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на день звернення з позовом до суду.

23.11.2022 представником позивача надано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти позову, а також просить суд здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. 29.11.2022 у відпустці розгляд справи відбувся невідкладно після виходу судді з відпустки 26.12.2022.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, суд приходить до наступних висновків:

1. Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Статтею 247 ГПК України передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження:

1) малозначні справи (ч. 1);

2) будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті (ч. 2).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, в обґрунтування заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач посилається на необхідність ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства.

Проте, суд критично оцінює наведені твердженнями відповідача, з огляду на наступне.

В даному випадку посилання відповідача на необхідність переходу до розгляду справи у загальному позовному провадженні для реалізації ефективного захисту прав і законних інтересів сторін та дотримання завдань господарського судочинства є безпідставними, оскільки суд зобов`язаний всебічно та повно розглянути матеріали справи та надати оцінку доводам та документам, наявним в матеріалах справи незалежно від форми здійснення судочинства (спрощеного чи загального позовного провадження).

Також суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є стягнення 64287 грн 94 коп., у зв`язку з чим суд зазначає, що дана справа є малозначною, яка відповідно до норм ГПК України розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Крім того, як визначено ч. 7 ст. 250 ГПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Тобто, з аналізу вищенаведеної норми вбачиться, що суд може перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження за клопотаннями сторін лише у випадку, коли така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 7 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 64287 грн 94 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку, що справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки ціна даного позову є малозначною в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За вказаних обставин, враховуючи, що дана справа в силу вимог ГПК України, віднесена до категорії малозначних справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження і не відноситься до справ, які можуть бути визнані малозначними судом (п. 2 ч. 5 ст.12 ГПК України) та розглядаються в порядку спрощеного провадження за клопотанням сторони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

2.Щодо подальшого розгляду справи

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За приписами частин 1-3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд звертає увагу на те, що у розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами ч.ч. 1 та 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчинення нею процесуальної дії.

Керуючись ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.11.2022 суд зобов`язав позивача надати суду у строк до 28.11.2022 витяг з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на день звернення з позовом до суду.

Проте, станом на 26.12.2022 позивачем витребовуваних документів суду не надано, так само і ненадано письмових пояснень неможливості виклонання вимог ухвали суду.

Як зазначає представник відповідача за ідентифікаційним номером 3327301082 зареєстрована ФОП ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Через ненадання позивачем витребовуваних судом документів, суд не має можливості окрім іншого ні стростувати ні перевірити дані зазначені в позовній заяві та з`ясувати чи до належного відповідача подано позовну заяву.

Відступність витрубовуваних документів не дає можливість суду встановити наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги, а також позбавляє суд можливості прийняття рішення, яке б відповідало п.5 ст.236 ГПК України, відповідно до якої обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Пунктом 4 ч.1 ст.226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю Котельня північного промислового вузла у справі № 920/759/22 без розгляду.

Принагідно суд роз`яснює, що відповідно до ч.4 ст.226 ГПК Україна, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

В зв`язку з означеним суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про витребування документів у позивача та про відкладення розгляд усправи, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 42, 129, 185, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Котельня північного промислового вузла від 23.09.2022 (вх. № 2379 від 28.09.2022) про стягнення 64287 грн 94 коп.- залишити без розгляду.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалу підписано 28.12.2022.

СуддяС.В. Заєць