№ 108012921, 20.12.2022, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1753/22

Провадження 3/524/817/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Пальчик Оксана Олександрівна, за участі: захисника Шевченка С.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військослужбовця, ІПН невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2022 року о 03-45 год. в м. Кременчуці по бульвару Автокразівському, буд. 9 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: чіткий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка млява мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що протокол стосовно нього було складено неправомірно, оскільки він не керував автомобілем «VOLKSWAGEN Passat» державний номерний знак НОМЕР_2 на момент зупинки його автомобіля працівниками патрульної поліції.

Пояснив, що зазначений транспортний засіб належить йому. 3 19.02.2022 року по 21.02.2022 року він був у звільненні. В цей же день він посварився зі своєю дружиною. Після цього зателефонував своєму знайомому ОСОБА_2 і вони зустрілися з ним і вирішили випити пива. Коли вони пили пиво, вирішили зателефонувати ще одному знайомому - ОСОБА_3 та попросили, щоб він розвіз їх по домам. ОСОБА_3 приїхав на таксі близько 03 години ночі 20.02.2022 року і вони сіли в автомобіль та вирішили спочатку покататися по місту, а вже потім їхати по домам.

ОСОБА_3 сів за кермо його автомобіля, він сів на переднє пасажирське сидіння, а Кондратенко - на заднє пасажирське сидіння. Рухаючись по нагірній частині міста вони помітили, що їх почали переслідувати працівники поліції на патрульному автомобілі, але ОСОБА_3 не зупинився і продовжив рух. Він спочатку не зрозумів, чому ОСОБА_3 не зупинився на вимогу працівників поліції, але в процесі руху, через деякий час ОСОБА_3 повідомив йому, що у нього немає посвідчення водія, тому він і не зупиняється.

Bpeшті решт, в процесі руху він умовив ОСОБА_3 зупинитися і сказав що після зупинки він пересяде на водійське місце, щоб у ОСОБА_3 не було неприємностей, бо все ж таки це його автомобіль і саме він просив ОСОБА_3 сісти за кермо. Після зупинки автомобіля у провулку між вулицею Олега Кошового та вулицею Київською вони з ОСОБА_3 у салоні автомобіля помінялися місцями і коли до них підійшли працівники поліції, то він вже знаходився на водійському місці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що в ніч з 19 на 20 лютого 2022 року він перебував вдома. Опівночі йому зателефонував ОСОБА_1 і попросив його та ОСОБА_4 відвезти додому, оскільки останні вживали алкогольні напої. Він погодився і на таксі приїхав до них на вул. Мічуріна в м. Кременчуці.

Вони перекурили та поїхали. Він був за кермом автомобіля, ОСОБА_5 - на передньому пасажирському сидінні, а Кондратенко на задньому пасажирському сидінні справа. Їхали вони на автомобілі ОСОБА_1 «Фольксваген Пассат».

Пояснив, що в нього посвідчення водія немає, але він має навики керування автомобілем, знає Правила дорожнього руху. Про те, що у нього немає посвідчення водія, він хлопцям не повідомляв.

Рухаючись вже по вулиці Європейській, він побачив, що за нами їде автомобіль патрульної поліції.

Через деякий час поліцейські ввімкнули проблискові маячки, в тому числі і червоного кольору. Він розумів, що треба зупинитися, але, оскільки у нього не було посвідчення водія, він злякався відповідальності і не зупинився, а продовжив рух. ОСОБА_1 неодноразово його запитував, чому він не зупиняється. Через деякий час він повідомив, що не зупиняється, бо не має посвідчення водія. Тоді ОСОБА_1 запропонував йому зупинитися і пересісти на місце водія. Він погодився і вони зупинилися в якомусь провулку між вулицями Олега Кошового та вулицею Київською та пересіли: ОСОБА_1 сів на місце водія, а він сів на місце переднього пасажира. В цей час до них підійшли працівники поліції. В подальшому працівники поліції склали стосовно ОСОБА_6 протоколи про керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та за те, що він не зупинився на вимогу працівників поліції. Насправді за кермом автомобіля на момент зупинки був він.

Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, суд зобов`язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння особою, що керує транспортним засобом. Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 123638 від 20.02.2022 року, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: чіткий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин виявлення 20.02.2022 року працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. Так, вбачається, що ОСОБА_1 мав характерні ознаки сп`яніння, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. В присутності двох свідків було складено протокол, права та наслідки роз`яснено.

На думку суду, пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 щодо того, що вони у салоніавтомобіля помінялисямісцями, спростовуються даними зафіксованими відеозаписом, а саме: ДИСК № 1, файл під назвою Бугайов (Придибайло) 01 зафіксовано як зупинився автомобіль «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль патрульних ( час 3: 49 : 00) поліцейський підходить до водійського віконця автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 і камера фіксує, що за кермом перебуває ОСОБА_1 (час 3:49:13). Отже між моментом зупинки автомобіля і моментом фіксації ОСОБА_1 за кермом пройшло всього 13 секунд. На думку суду за цей час помінятися місцями водієві з пасажиром неможливо.

Також, в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_1 підтверджується наявними письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, письмовим рапортом заступника командира роти 1 БПП в м. Кременчук.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я та Міністерства юстиції України). Якщо водій ухилився від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Положення ст.130 ч.1 КУпАП, зокрема, передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 ч.1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження, відповідно встановленого порядку, огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження саме у встановленому законом порядку.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого діяння, грубе порушення правил дорожнього руху, а також те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (п.2.5 ПДР України, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння) не є малозначним, а керування джерелом підвищеної небезпеки в стані сп`яніння може привести до тяжких наслідків, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 , як особі яка керувала транспортним засобом, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи у медичному закладі, а оскільки останній відмовився від проходження такого огляду в присутності свідків відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи. При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримував посвідчення водія: НОМЕР_3 .

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання, слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючисьст. ст. 245, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.

Стягнути з ОСОБА_6 судовий збір на користь держави у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 (двадцять) коп. (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в розмірі 34000 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.

Суддя Оксана ПАЛЬЧИК