Решение № 107997213, 22.12.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5901/22

2/212/3404/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Годунової В.Г., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

У листопаді 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гудима Т.В. звернулась з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»),про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 дізнався із реєстру боржників, що 11.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 146623, про звернення стягнення з позивача, який є боржником за кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року. Вказаний договір було укладено між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», право вимоги за яким 05.08.2020 року було відступлено до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а в подальшому, 14.04.2021 року, до відповідача. Згідно з виконавчим написом № 146627 від 11.06.2021 року, з позивача проводиться стягнення заборгованості за період з 20.04.2019 по 10.06.2021 року, яка у загальному розмірі становить 43807,48 грн. Позивач не погоджується з вчиненим виконавчим написом вважаючи, що він був вчинений з порушенням норм чинного законодавства. Зазначає, що жодного повідомлення про порушення ним кредитних зобов`язань від відповідача не отримував. Період, за який проводиться стягнення заборгованості, є позивачу незрозумілим. Також вважає, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 11.06.2021 року, який зареєстрований в реєстрі № 146623, щодо стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за вищевказаним кредитним договором у розмірі 43807,48 грн., стягнути з відповідача на його користь судовий збір за подання позовної заяви в сумі 992,40 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.

03 листопада 2022 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 03 листопада 2022 року вжито заходи забезпечення позову за заявою представника позивача шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, який виданий 11.06.2021 року приватним нотаріусом Остапенко Є.М.

02 грудня 2022 року на підставі ухвали суду розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи підтвердження про отримання представником відповідача копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви.

Сторони отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, однак відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Сторони не подали до суду клопотань про проведення розгляду справи з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

11 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 146623, про звернення стягнення з громадянина ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року, укладеним з ПАТ «КБ «Надра», право вимоги за яким було відступлено до ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відповідно до Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року. В подальшому, 14.04.2021 року між ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено Договір № GL48N718070_blank_06 про відступлення прав вимоги від 14.04.2021 року, відповідно до якого ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»набуло правонового кредиторадо позичальниказа вказанимКредитним договором. Нотаріусом зазначено, що строк платежу за Кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20.04.2019 року по 10.06.2021 року, сума заборгованості складає 43757,48 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 9380,99 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 34376,49 грн. Також зазначено, що витрати на вчинення виконавчого напису складають 50,00 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 43807,48 грн. (а.с. 13).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. від 21.07.2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 66155074 на підставі виконавчого напису № 146623, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в розмірі 43807,48 грн. (а.с. 11-12)

Як вбачається з копії Кредитного договору № 8/2007/980-К/4800-ПП, укладеного 19.09.2007 року між ВАТ КБ «Надра», в особі заст. начальника відділення № 22 Погонець Т.А., та ОСОБА_1 , останній отримав грошові кошти у сумі 10000,00 строком до 17.09.2010 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, що відкритий позичальником в рамках обраного Тарифного Пакету. В разі невнесення суми мінімально необхідних платежів та виникнення поточної заборгованості передбачено застосування до позичальника штрафних санкцій. (а.с. 12).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 11 червня 2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172. (а.с. 13)

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови від 22.02.2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України в редакції, що діяла на момент ухвалення вказаного судового рішення, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 11 червня 2021 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір від 19.09.2007 року за № 8/2007/980-К/4800-ПП, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Для застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Так, відповідачем не було надано до суду документів, що підтверджували б безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов`язання за договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 .

Окрім цього, відповідачем не наданий розрахунок безспірної заборгованості ОСОБА_1 на час звернення до нотаріуса, з якого можливо було б встановити момент прострочення відповідачем кредитного зобов`язання.

Також, відповідачем не надано доказів надіслання та вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором.

При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Також, відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що позивач був повідомлений про відступлення права вимоги до ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», який в подальшому відступив право вимоги на користь Відповідача.

У той час, суд враховує, що оскільки оспорюваний виконавчий напис вчинявся нотаріусом на підставі документів, наданих відповідачем, останній мав реальну можливість надати їх до суду з метою доведення безпідставності позовних вимог позивача.

Зважаючи, що відповідачем не було надано до суду документів, що підтверджували би безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов`язання за договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , а також матеріалами справи не підтверджено, що між ВАТ КБ «Надра» та позивачем укладався нотаріально посвідчений кредитний договір, тому виконавчий напис № 146623, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 11.06.2021 року, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість за кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року в розмірі 43757,48 грн. та плату за вчинення виконавчого напису у розмірі 50,00 грн., що в сукупності складає заборгованість на загальну суму 43807,48 грн, підлягає скасуванню.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, ч.3 п.1 ст. 133 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витратпокладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, між позивачем та адвокатом Гудима Т.В. укладений Договір № 28-10/22 про надання правової допомоги від 28.10.2022 року.(а.с.13)

Відповідно докопії Акту№ 1виконаних робіт,за Договоромпро наданняправової допомоги№ 28-10/22від 28.10.2022року,вартість правовоїдопомоги завказаним договоромсклала 7500,00гривень,яка сплаченапозивачем ОСОБА_1 , що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 28-10 від 01.11.2022 року. (а.с. 14)

Також, за ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ТзОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір в розмірі 1488,60 грн.

У відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскільки позовні вимоги з визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволені, клопотання про скасування заходів забезпечення позову до суду не надходило, тому заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»про визнаннявиконавчого написунотаріуса таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем від 11 червня 2021 року, який зареєстрований в реєстрі за № 146623, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19.09.2007 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у розмірі 43807,48 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1488,60 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім гривень 60 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Визначити, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», ЄДРПОУ 43115064, юридична адреса: 49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 22 грудня 2022 року.

Суддя: О. Н. Борис