Решение № 107994472, 20.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ

Справа № 947/10208/22

Провадження № 2/947/2211/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Ратовської А.С., Лебедюк І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2022 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.04.2011 року у розмірі 16819,05 грн., яка складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також судові витрати.

В обґрунтуваннязаявленого позовупредставник позивачапосилається нате,що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №б/н від 26.04.2011 року, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір кредитного ліміту було збільшено до 18 000,00 грн.

Однак, в порушення умов укладеного кредитного договору № б/нвід 26.04.2011року ОСОБА_2 не було своєчасно погашено кредит, у зв`язку з чим, у нього утворилась заборгованість за кредитним договором № б/нвід 26.04.2011року у розмірі 16819,05 грн., яка складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту

06.09.2018 року позичальник ОСОБА_2 помер.

27.02.2020 року позивач направив претензію кредитора до Київської державної нотаріальної контори, та 23.03.2020 року отримав відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємцем до майна померлого позичальника є ОСОБА_1 .

28.09.2021 року, як вказує представник позивача, до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, яким позивач пред`явив свої вимоги, однак ніякої відповіді отримано не було, заборгованість за кредитним договором погашена не була.

З урахуванням викладеного, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із відповідним позовом.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства», Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 04.07.2022 року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявоюАкціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом спадкодавця. Розгляд справипризначено впорядку загальногопозовного провадження.Призначено підготовче засідання.

Крім того,ухвалоюсудді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 04.07.2022 року було задоволено клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про витребування доказів. Витребувано зКиївської державноїнотаріальної конториу містіОдесаналежним чином завірену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 9276 від 07 вересня 2018 року.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

07.10.2022 року на виконання вимог ухвали суду до канцелярії суду від Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса надійшли завірені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 9276 від 07 вересня 2018 року.

У судове засідання 20.12.2022 року представник позивача не з`явився, однак 20.12.2022 року надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце підготовчих та судових засідання повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалась, про що свідчить довідка з відділу адресно-довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, у підготовчі та судові засідання не з`явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, відзив на позовну заяву не надав.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд зазначає, що відповідач про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлена належним чином.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 26 квітня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку, з якими він ознайомився самостійно на офіційному сайті банку https://privatbank.ua/terms/.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/) та Тарифи.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 26 квітня 2011 року становить 16819,05 грн., та складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст.633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомст. 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 1, ч. 2ст. 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В анкеті-заяві позичальника від 26 квітня 2011 року процентна ставка за кредитом не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», який містить умови щодо розміру процентної ставки, розмір щомісячного платежу, строк внесення щомісячних платежів, пені за несвоєчасне погашення заборгованості, сторонами підписаний не був.

Відтак, суд зазначає, що сторонами не були погоджені умови договору щодо нарахування та сплати процентів.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір б/н від 26 квітня 2011 року підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ "ПриватБанк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_2 по виконанню кредитного договору б/н від 26 квітня 2011 року становить 16819,05 грн., яка складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту.

З матеріалів справи вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Відповідно до ч.1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1ст. 1273 ЦК Україниспадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього кодексу, Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу(6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, 07.10.2022 року до канцелярії суду від Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса надійшли завірені копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 9276 від 07 вересня 2018 року.

Так, зі змісту витребуваної судом спадкової справи вбачається, що з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася ОСОБА_1 (дружина померлого).

ОСОБА_3 (син померлого) та ОСОБА_4 (мати померлого) надали нотаріусу заяви про відмову від спадщини.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що єдиним спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка звернулася з заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_1 (дружина померлого).

20.03.2019 року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори Сальніковою З.В., ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право спадщину за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на 1/5 частку квартири під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 41,5 кв.м., в тому числі, житловою площею 26,0 кв.м.

Як було встановлено судом вище, у позичальника ОСОБА_2 існує заборгованість по виконанню кредитного договору б/н від 26 квітня 2011 року, яка становить 16819,05 грн., та складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту.

27.02.2020 року АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до ч. 2ст. 1281 ЦК України, надіслало претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса.

Листом від 06.03.2020 року Київська державна нотаріальна контора у місті Одеса повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про те, що на теперішній час до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса звернувся спадкоємець: дружина померлого - ОСОБА_1 , 1966 року народження. Видано свідоцтво про право на спадщину.

28.09.2021 року АТ КБ «ПриватБанк» направив на адресу спадкоємця позичальника ОСОБА_1 лист-претензію, яким позивач пред`явив свої вимоги, однак ніякої відповіді отримано не було, заборгованість за кредитним договором погашена не була.

Відповідно до ст. ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1ст. 609 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частиною 1 та частиною 3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За змістом зазначених норм вбачається, що прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або в разі відсутності наведених вище обставин, - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1ст. 1270 ЦК Українистрок.

Відповідно до ч.1, ч.2ст. 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Згідно зст. 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі.

Положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором нормст. 1281 ЦК Українищодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-2962цс16 від 12 квітня 2017 року.

Вимога може бути пред`явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановленийст. 1281 Цивільного кодексу України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця. Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2ст. 1281 Цивільного кодексу України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Позичальник - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , АТ КБ «ПриватБанк», як кредитор, заявив вимоги до спадкоємця померлого боржника шляхом направлення 27.02.2020 року претензію кредитора до спадкоємців ОСОБА_2 до Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, та шляхом направлення 28.09.2021 року листа-претензії на адресу спадкоємця позичальника ОСОБА_1 .

До спадкової маси після смерті ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,входить на 1/5 частка квартири під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 41,5 кв.м., в тому числі, житловою площею 26,0 кв.м.

Смерть позичальника у даній справі не припиняє зобов`язання за кредитним договором.

У разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).

Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно дост. 1296 ЦК Україниє правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченогостаттею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17 (провадження № 61-27515св18).

При цьому, суд також враховує, що вартість успадкованої 1/5 частки квартири під АДРЕСА_1 , вища, ніж заявлені позовні вимоги у розмірі 16819,05грн., а тому позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуваннямвикладеного, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом та наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.04.2011 року у розмірі 16819,05 грн., яка складається з: 16819,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту, у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279, 280-282 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 20.11.1998 року Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.04.2011 року у розмірі 16 819 (шістнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 05 коп., яка складається з:

-16 819 (шістнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 05 коп. заборгованість за тілом кредиту, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 20.11.1998 року Київським РВ УМВС України в Одеській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_4 , рахунок № НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Петренко В. С.