Постановление суда № 107971014, 21.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33315/21

Провадження № 1-кп/947/149/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2022 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду вм.Одесі обвинувальний акт у кримінальномупровадженні,внесеного доЄдиного реєстру досудових розслідуваньза №12018161250000501 від 24.08.2018 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3, ч.5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3, ч.5 ст. 185 КК України.

24.02.2022 року указом президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на терріторії України введено воєнний стан, який продовжено до 21.11.2022 року.

Згідно рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні, в умовах воєнного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.

Відеоконференції з ДУ "ОСІ " не проводилася у зв`язку з відсутністю інтернет зв`язку.

Обвинувачений ОСОБА_5 який утримуєтся в ДУ "ОСІ" до суду не доставлений, оскільки доставка обвинувачених з ДУ "ОСІ" неможливо у зв`язку з наявністю воєнного стану на території країни.

Враховуючи зміст листа Верховного суду від 03.03.2022 року "Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" допускається розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі обинуваченого.

Прокурор заявив клопотання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальногоправопорушення, тяжкий злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років,раніше не судимий, не одружений, не має дітей, тобто відсутні стійки соціальнізв`язки усуспільстві, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, тривалий час перебував у розшуку, притягується до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно чинити тиск на свідків та потерпілих у цьому кримінальномупровадженні, можескоїти інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути

існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо розгляду клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що не розглянуто його клопотання про закриття провадження по справі.

Суд,вислухавши думку сторінкримінального провадження, вважає,що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІ КПК України.

Частиною 1статті 183 КПК Українивстановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПКУкраїни та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше не судим, є громадянином іншої держави, не має місця реєстрації на території України, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винним, того факту, що обвинувачений тривалий час перебував у розшуку, на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності в межах інших кримінальних проваджень, тому існують ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, також приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого свідки та потерпілі на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,183,184,194,196,197,314,315,369-372КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ» строком на 60 (шістдесят) днів і припиняє свою дію 20.02.2023 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, що складає 953400 гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченим, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_6