Постановление суда № 107958345, 19.12.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 Справа №607/18287/22

19 грудня 2022 року м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жеребецька Ірина Орестівна, до ОСОБА_2 , треті особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про припинення права на аліменти у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жеребецька І.О., звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в якому просила: визнати за кожним з малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на ј частину квартири за АДРЕСА_1 , в якості припинення вимог про стягнення аліментів.

Встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, зокрема позивачем не сплачено судовий збір.

Відповідно до положень ст. 177 ЦПК України до позовної заяви позивач повинен додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (992,40 грн) та на більше 5 розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб (12 405 грн).

Позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову в розмірі 623485 грн.

Таким чином, судовий збір, який підлягав сплаті при пред`явленні позову становить 6234,85 грн.

У позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору. Зазначає, що вона не має змоги сплатити судовий збір, оскільки розмір її доходу за період з ІІІ кварталу 2021 року по ІІ квартал 2022 року становить 8114,57 грн. Крім цього, в неї на утриманні знаходяться двоє дітей, які не досягли чотирнадцятирічного віку. Також, предметом позову є захист сімейних та житлових прав дітей.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже ст. 136 ЦПК України передбачає право суду, а не обов`язок відстрочити, розстрочити, зменшити розмір, або звільнити від оплати судових витрат, враховуючи майновий стан сторони.

Встановлено, що позивачем не долучено до позовної заяви достатніх доказів, на підставі яких суд міг би звільнити її від сплати судового збору на підставі вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Зокрема доказів про те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний (2021) рік. Зокрема, такими доказами є довідки про доходи податкових, пенсійних органів за 2021 рік тощо.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 23.04.2020 року у справі № 640/22415/18 зазначив, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Однак, позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення останнього від сплати судового збору на підставі вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Долучені позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків відображають доходи позивача за період з ІІІ кварталу 2021 року по ІІ квартал 2022 року, а тому не підтверджують те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний (2021) рік.

Таким чином, суд не вбачається підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання останньої слід відмовити.

Разом з тим, судом встановлено, що на утриманні позивача знаходяться двоє дітей, які не досягли чотирнадцяти років та предметом позову є захист сімейний, житлових прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що слід зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем, визначивши його у загальному розмірі 992,40 грн, по 496,20 грн за кожну з вимог майнового характеру. Даний розмір судового збору відповідає мінімальній ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, а тому суд вважає, що саме такий розмір буде справедливим в даних конкретних обставинах.

Окремо слід зазначити наступне.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає про те, що в силу вимог статті 190 СК України є можливість вирішити питання про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею права власності на частину нерухомого майна. При цьому, у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої відповідає вартості Ѕ частини нерухомого майна належної останньому, на яке може бути визнано право власності за дітьми. З цих підстав вона і звернулася до суду.

Разом з тим, в силу вимог частин першої, другої та третьої статті 190 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо) . Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Набувачем прававласності нанерухоме майноє самадитина абодитина ітой ізбатьків,з кимвона проживає,на правіспільної частковоївласності наце майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов`язується самостійно утримувати її.

Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину

Таким чином, положеннями статті 190 СК України не передбачено розгляд судом справ (спорів) про укладення договорів про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно, оскільки такі правовідносини виникають між платником та одержувачем аліментів, які за своєю спільною згодою з участю органу опіки та піклування укладають відповідний договір, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Суд,в своючергу,розв`язує спорищодо вказанихправовідносин (визнаєдоговір недійснимта розірваним)лише вразі виключенняімені відчужувачамайна якбатька зактового записупро народженнядитини та у разі невиконання тим із батьків, з ким проживає дитина, обов`язку по її утриманню (частини шоста та сьома статті 190 СК України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Судовий збір сплатити за наступними реквізитами рахунку та оригінал квитанції про оплату подати до суду у вищевказаний строк:

рахунок отримувача: UA968999980313101206000019751,

код отримувача: 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); отримувач: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./2203010

код бюджетної класифікації 22030101; МФО 899998

призначення платежу -Судовий збір, за позовом прізвище ініціали, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 184 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жеребецька Ірина Орестівна, до ОСОБА_2 , треті особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про припинення права на аліменти у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно слід залишитибез рухуі надатипозивачу строкдо десятиднів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн та надати оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду.

Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Суддя Позняк В.М.