Постановление суда № 107947239, 20.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11177/22

Провадження № 1-кп/947/1230/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року Київський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

За участю секретаря ОСОБА_2 ,

Прокурора ОСОБА_3 ,

Захисника ОСОБА_4 ,

Представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса кримінальне провадження № 12022160000000462 від 01.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12022160000000462 від 01.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, або для укладання угод немає, відсутні підстави для внесення подання про визначення підсудності.

Захисник ОСОБА_4 , та обвинувачений ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_5 просили призначити справу до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам передбаченим ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно вимог ст.314 ч.3 п. 3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, де в п.5 ч.2 цієї статті зазначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Європейський судз правлюдини (далі-Суд)у справі«Абрамян протиРосії» від09жовтня 2008року зазначив,що утексті пп.«а» п.3ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,в якомуйдеться проправо особи бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).

Формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду та дає обвинуваченому можливість реалізувати своє право на захист та знати, в чому саме він обвинувачується. Однак, у зазначеному обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 не міститься сформульованого належним чином обвинувачення.

Отже, зазначений обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 ч. 2 п. п. 4, 5 КПК України, оскільки в ньому викладені лише анкетні дані обвинуваченого, зміст підозри, а також ті фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та правова кваліфікація кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Разом з цим, такі відомості, у відповідності до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а за цим процесуальним рішенням ОСОБА_6 має статус підозрюваного.

З врахуванням того, що у обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення у розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 377 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що є обставини, що перешкоджають судовому розгляду кримінального правопорушення відносно ОСОБА_6 у суді першої інстанції.

У цьому контексті суд враховує правову позицію Об`єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3ст. 314 КПК Українивідсилає дост. 291 КПКУкраїни, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.

До таких порушень належать:

-порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо);

-порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування;

- недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).

Враховуючи вищенаведене, зазначені порушення позбавляють суд можливості призначити судовий розгляд такого обвинувального акту і розглянути його.

Статтею 314КПК України непередбачено можливостівиправлення технічнихчи іншихпомилок,а такожвнесення додатковихвідомостей дообвинувального актучи реєструпісля їхнадходження досуду,зокрема,у підготовчомусудовому засіданні.Законом такожне передбаченоподілу недоліківобвинувального актучи реєструна суттєвіта несуттєві читакі,що перешкоджаютьрозгляду абоне перешкоджаютьрозгляду справипо суті.Стаття 291КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт та у статті 109 КПК України чітко передбачено категоричний перелік відомостей які має містити реєстр матеріалів досудового розслідування. Виключень щодо можливості визнання несуттєвим недотримання прокурором чи слідчим будь-якої із вказаних вимог, Законом не передбачено.

Главою 28 КПК України, якою врегульовано процедуру судового розгляду, не передбачено процедури виправлення недоліків обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України, є повернення обвинувального акту прокурору з метою усунення ним недоліків протягом розумного строку.

Таким чином, у зв`язку з тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 12022160000000462 від 01.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України не відповідаєвимогам КПКУкраїни,зокрема ст.291КПК України,суд дійшоввисновку,що вінв силуп.3ч.3ст.314КПК України підлягає поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст. 290,291,314-315,369-372КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000462 від 01.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, повернути прокурору Одеської обласної прокуратури, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Ухвала проповернення обвинувальногоакту можебути оскарженав апеляційномупорядку доОдеського апеляційногосуду протягомсеми днівз дняїї оголошення.

Головуючий ОСОБА_1 ОСОБА_7