Решение № 107941968, 19.12.2022, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/726/22

Провадження № 2-а/364/12/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в смт Володарка адміністративний позовом

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

до батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 18 а,

третя особа: Департамент патрульної поліції України, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, 03048,

про визнання протиправною та скасування постанови в страві про адміністративне правопорушення,

встановив:

06.12.2022 року до Володарського районного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови в страві про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2022 року інспектором роти № 2 старшим лейтенантом поліції БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області Грегуль І.О. УПП було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серія ЕАР № 6215575 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 чт. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425 грн. штрафу. У постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , 26.11.2022 року о 15 годину 29 хвилин, по трасі Р18 «Житомир-Ставище», керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ 1103307, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідно категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом. На вимогу поліцейського позивач надав паспорт громадянина України для встановлення особи так як керується п. 7.ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». В свою чергу, на просьбу ОСОБА_1 патрульний не пояснив причину зупинки, не надав право скористатися послугами адвоката та сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була складена без його присутності.

На думку позивача дії патрульного були протиправними, а постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126КУпАП незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена без з`ясування обставин справи, тому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР № 6215575, складену інспектором УПП роти № 2, старшим лейтенантом поліції БПП в м. Біла Церква, УПП у Київській області Грегуль Ігорем Олеговичем, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу 425грн. витребувати відеозапис бк 477199 інспектора БПП у в м. Біла Церква, УПП у Київській області старшого лейтенанта поліції Грегуль Ігоря Олеговича, за 26.11.2022 року.

Ухвалою судді від 09.12.2022 року, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕАР № 6215575 від 26.11.2022 року про накладення адміністративного стягнення яку складено інспектором БПП у в м. Біла Церква, УПП у Київській області старшого лейтенанта поліції Грегуль І.О. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 чт. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Як вбачається із зазначеної постанови, ОСОБА_1 , 26.11.2022 року о 15 годину 29 хвилин, по трасі Р18 «Житомир-Ставище», керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ 1103307, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідно категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керувати транспортним засобом.

Не погодившись з постановою від 26.11.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.

Так, статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону №580-VIII. Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п.п.1,3 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачі не скористалися своїм правом та не надали до суду свої заперечення на позов та не додали допустимих доказів, які могли б ствердити факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Тобто, в основу суті правопорушення, яке вказано у оскаржуваній постанові, покладено лише певні висновки посадової особи суб`єкта владних повноважень без зазначення відповідних доказів.

Наявність певних особистих візуальних спостережень уповноваженої посадової особи відповідача як суб`єкта владних повноважень та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення позивачем поставленого йому у вину правопорушення є хибними, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб`єкта владних повноважень, мають суб`єктивний характер і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами.

Таким чином, оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не є належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Постанова по своїй природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП не підтверджується належними та допустимими доказами.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАР № 6215575, складена інспектором УПП роти № 2, старшим лейтенантом поліції БПП в м. Біла Церква, УПП у Київській області Грегуль І.О., про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП згідно якої накладено на нього адміністративне стягнення виді штрафу в сумі 425грн. із вищезазначених підстав є незаконною, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

В порядку ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судовий збір стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, так як відповідачем у справі виступала його посадова особа.

Позивач поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно квитанції № 91332 від 16.09.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області, адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 18 а,третя особа: Департамент патрульної поліції України, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, 03048, про визнання протиправною та скасування постанови в страві про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАР № 6215575 від 26.11.2022 року старшого лейтенанта поліції БПП в м. Біла Церква, УПП у Київській області Грегуль І.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 425,00 грн за ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження в справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (КОД ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 3048), на користь ОСОБА_1 , (АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплачений судовий збір в розмірі 454 ( чотириста п`ятдесят чотири ) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя О. В. Ткаченко