Постановление суда № 107929167, 16.12.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18083/22

У Х В А Л А

16 грудня 2022 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, Код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 19 травня 2022 року № 287 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції про звільнення від 01 червня 2022 року № 815 о/с інспектора взводу № 1 роти № З батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції з 01 червня 2022року; стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 01 червня 2022 року по день фактичного розрахунку; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі (службі) та виплати заробітної плати за один місяць.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду з вимогою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі в поліції, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення додаткової винагороди.

В обґрунтування заяви зазначено, що на початку війни позивач перебував у відрядженні м. Києва, звідки повернувся до Херсону 26 лютого 2022 року. На той час ніяких команд від керівництва щодо евакуації та подальшого прибуття на нове місце дислокації Управління патрульної поліції в Херсонській області він не отримував. В подальшому залишився проживати в м. Херсоні. Лише 27 вересня 2022 року через населений пункт Василівка він виїхав до міста Дніпро, де 30 вересня 2022 року в телефонному режимі зателефонував та повідомив про свій виїзд та бажання поновлення на службі на посаді, яку займав до звільнення свого командира батальйону ОСОБА_2 , на що останній повідомив, що з даного питання треба телефонувати заступнику начальника УПП в Херсонській області ОСОБА_3 . При телефонній розмові з останнім позивачу було сказано в месенджері написати коротке пояснення та скинути ОСОБА_3 , що позивач і зробив. Далі позивачу останній повідомив чекати деякий час та очікувати на телефонний дзвінок з Управління патрульної поліції в Херсонській області, в якому йому повідомлять наступні дії для поновлення позивача на службі. До 07.11.2022 позивач неодноразово намагався зателефонувати Ліхновському щодо поновлення його на службі, на що останній на телефонні дзвінки не відповідав та заблокував позивача на дзвінки. Далі позивач неодноразово телефонував начальнику управління кадрового забезпечення ОСОБА_4 , на що остання в телефонному режимі повідомила про те, що необхідно чекати на дозвіл з Києва, щоб поновитися на службі. Наступні дні щодо поновлення ніякої інформації позивачу не надходило і позивач прибув до місця дислокації Управління патрульної поліції в Херсонській області, де його на прийом до керівництва не пустили та повідомили про його відсутність на місці. Після цього вийшла начальника управління кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Херсонській області ОСОБА_4 та повідомила, що треба чекати дозвіл з Києва. Через декілька днів останні в месенджері повідомила, що позивач не може поновитися, так як пройшли строк поновлення по дисциплінарному статуту та рекомендувала звернутися до суду. Зазначене повідомлення від начальника управління кадрового забезпечення Управління патрульної поліції в Херсонській області отримав 19.11.2022. Також позивач зазначає, що подає позов в місячний строк з дня отримання наказу про звільнення, а тому строк на звернення до суду підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану може бути підставою поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв`язку з такими обставинами.

Тобто питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22).

Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами, з урахуванням сукупності повідомлених позивачем обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, разом з позовом позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчену копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та належним чином засвідчені матеріали службового розслідування, які стали підставою для видання цього наказу, в тому числі висновок за результатами проведення службового розслідування, а також інформацію про дату ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про початок та підстави проведення службового розслідування, докази виклику ОСОБА_1 для надання пояснень в рамках проведеного службового розслідування, належним чином засвідчену копію наказу по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, довідку про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 , а також докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції з датою такого ознайомлення.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З урахуванням приписів ст. ст. 9, 80 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність витребування доказів, які є необхідними для повного і всебічного розгляду справи та містять інформацію щодо предмета доказування.

Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв`язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовними вимогами до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Витребувати від Департаменту патрульної поліції:

належним чином засвідчену копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

належним чином засвідчені копії матеріали службового розслідування, які стали підставою для видання цього наказу, в тому числі висновок за результатами проведення службового розслідування;

інформацію про дату ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про початок та підстави проведення службового розслідування:

докази виклику ОСОБА_1 для надання пояснень в рамках проведеного службового розслідування,

належним чином засвідчену копію наказу по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

довідку про середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 ;

докази ознайомлення ОСОБА_1 з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби в поліції з датою такого ознайомлення.

Витребувані докази надати до суду протягом п`ятиденного строку з дня отримання даної ухвали.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз`яснивши право позивача подати до суду протягом п`яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача право на подання заперечення протягом п`яти днів із дня отримання відповіді на відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Роз`яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк