Решение № 107910754, 06.12.2022, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2022 р. Справа № 924/1351/20 (924/493/22)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мироненко Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, м. Хмельницький

до Агрофірми „Проскурів", м. Хмельницький

Товариства з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей", с. Попівці, Хмельницький район, Хмельницька область

про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 №323/2016-р

в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів"

Представники сторін:

позивач: не з`явився

відповідач (Агрофірма „Проскурів"): Рудий А.М. - арбітражний керуючий, керуючий санацією КП „Агрофірма „Проскурів"

відповідач (ТОВ „Саман-Глей"): Омелянчук О.В. - згідно ордера

від прокуратури: Гончар І.О. - прокурор, начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури - згідно посвідчення

Рішення ухвалюється 06.12.2022, оскільки 08.11.2022, 24.11.2022 та 30.11.2022 постановлялися ухвали про оголошення перерви в судовому засіданні, які занесені до протоколів судових засідань.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2022р. відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/493/22) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів", призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/1351/20 (924/493/22) на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.10.2022 закрито підготовче провадження у справі №924/1351/20 (924/493/22) та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 08.11.2022.

В судовому засіданні 08.11.2022 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви на 10:00 год. 24.11.2022. Дана ухвала занесена до протоколу судового засідання.

24.11.2022 судом постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні на 12:00 год. 30.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 30.11.2022 відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про залишення без задоволення клопотання ТОВ „Саман-Глей" про поновлення строку для подання доказів (зокрема, копії проекту протипожежної водойми та акту приймання-передачі протипожежної водойми).

30.11.2022 судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 12:00 год. 06.12.2022.

Позиція прокурора та позивача.

Прокурор у позові зазначає, що на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 року №323/2016-р ТОВ „Саман-Глей" виділено у довгострокове тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісову ділянку площею 3,475 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області терміном на 10 років, рекомендовано Агрофірмі „Проскурів" укласти із ТОВ „Саман-Глей" договір на використання лісової ділянки, передбачивши плату за її використання.

На підставі вказаного розпорядження 17.09.2018 між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" укладено договір тимчасового користування лісами.

Звертає увагу, що згідно із поданим клопотанням ТОВ „Саман-Глей" та долученим планом використання лісової ділянки на ній планувалось встановлення 3-х альтанок, 5-ти лавочок, та 9-ти урн для сміття, а також облаштування пішохідних доріжок (ґрунтових).

Наголошує, що сторони договору використовують лісову ділянку з порушенням вимог екологічного та земельного законодавства. Повідомляє, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у період з 22 по 30 квітня 2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства та законності зрізання дерев на лісовій ділянці, що надана у користування ТОВ „Саман-Глей". Вказує, що при огляді території було встановлено відсутність лісових насаджень i пнів, виявлено штучно створену водойму, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах Агрофірми „Проскурів".

Також зазначає, що проведеною Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області перевіркою встановлено, що частина відповідної земельної ділянки площею 3,475 га огороджена парканом та перебуває під охороною. На даній земельній ділянці облаштовано штучний водний об`єкт (став) орієнтовною площею 0,23 га. Крім того на вказаній земельній ділянці знаходиться вимощений бруківкою майданчик, який схожий на вертолітній, металеві і дерев`яні споруди. Доступ до земельної ділянки відсутній, що унеможливило здійснення землевпорядних та геодезичних робіт по визначенню точної площі земельної ділянки, що використовується із порушеннями вимог земельного законодавства. Як встановлено органом державного контролю, вказане свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96, ст. 168 Земельного кодексу України, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21.

Враховуючи зазначене, прокурор вважає, що договір тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладений між Агрофірмою „Проскурів" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 №323/2016-р, підлягає розірванню.

Позивач у заяві (від 20.10.2022) позов прокурора підтримує та просить його задовольнити. Також просить розгляд справи здійснювати без участі представника Хмельницької обласної військової адміністрації.

Позиції відповідачів.

Представник відповідача - Агрофірми „Проскурів", керуючий санацією боржника в судовому засіданні усно проти позову заперечував, з огляду на те, що ТОВ „Саман-Глей" добросовісно платить орендну плату, підстав для розірвання договору не вбачає.

Відповідач - ТОВ „Саман-Глей" у письмових поясненнях (від 22.09.2022) зазначає, що позов прокурора не підлягає задоволенню. Вважає, що акт Державної екологічної інспекції не може бути взятий до уваги, з огляду на те, що в акті перевірки не виявлені порушення вимог законодавства, в тому числі природоохоронного.

З приводу перевірки, яка здійснювалася Головним Управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області, відповідач звертає увагу, що в акті перевірки державний інспектор вказує на те, що доступ до земельної ділянки відсутній, що унеможливлює здійснення землевпорядних та геодезичних робіт по визначенню площі частини земельної ділянки, що використовується з порушенням вимог земельного законодавства, тому вважає, що визначення в Акті відповідальності за ст. 53 та 53-3 КУпАП є тільки припущенням державного інспектора про порушення земельного законодавства.

Зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області під час проведення перевірки використанні матеріали Лісовпорядкування, які оформлені 2013 роком та таксаційний опис земельних ділянок лісового фонду за станом на 01.01.2014 року, які також не можуть слугувати доказом того, що саме ТОВ „Саман-Глей" чи інші не встановленні особи здійснили вирубку, оскільки договір тимчасового користування лісами укладений у 2018 році. Вважає, що в період з 2014 по серпень 2018 року будь-якими особами могли вчинятися встановленні обставини.

У письмових поясненнях (від 24.11.2022) ТОВ „Саман-Глей" повідомляє, що водойма, яка знаходиться на території лісової ділянки, яка передана в користування являється джерелом зовнішнього протипожежного водопостачання інвентарний №1. Крім того, паркан та наявні будівлі зведені на лісовій ділянці за погодженням із постійним користувачем лісу.

У письмових поясненнях (від 30.11.2022) ТОВ „Саман-Глей" вважає, що Акт перевірки №323/05 є недопустимим доказом порушень зі сторони ТОВ „Саман-Глей" чи будь-якого іншого суб`єкта господарювання, оскільки не встановлено винних осіб, а у графі Акту „Опис виявлених порушень вимог законодавства" за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства.

Стосовно Акту перевірки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, звертає увагу, що у зв`язку з відсутністю доступу до земельної ділянки неможливо було здійснити землевпорядні та геодезичні роботи для встановлення порушень вимог земельного законодавства. Крім того, в акті перевірки вказано про порушення вимог ст. 5 ст. 20 та п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність за ст. 53 та 53-3 КУпАП.

З огляду на зазначене, вважає, що доводи прокурора про порушення вимог чинного законодавства не можуть бути взяті до уваги на підставі наданих до матеріалів справи доказів.

Пояснення прокурора.

Прокурор у поясненні (від 07.10.2022 №12-994-22) вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність виявлених Державною екологічною інспекцією порушень вимог законодавства, в тому числі природоохоронного. Звертає увагу, що в описовій частині Акту перевірки від 30.04.2021 №323/05 було встановлено відсутність лісових насаджень і пнів. Також на території було виявлено штучно створену водойму, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах Агрофірми „Проскурів".

У листі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 07.05.2021 № 2329/0.5, адресованого Хмельницькій обласній державній адміністрації зазначено, що земельна ділянка, яка передана у користування ТОВ „Саман-Глей", використовується не за цільовим призначенням та інспекція пропонує Хмельницькій ОДА розглянути питання про припинення права вказаного товариства на користування нею.

Зазначає, що встановлені в ході перевірки уповноваженим органом державного контролю зазначені порушення підтверджують фактичне їх допущення відповідачами, що стало підставою для звернення прокурора із відповідним позовом. Звертає увагу, що будь-яких доказів того, що неправомірна порубка лісових насаджень була проведена до укладення договору відповідачем не надано. Вважає, що такими доказами могли бути звернення Агрофірми „Проскурів" з 2014 по 2018 роки з цих питань до правоохоронних органів, матеріали попередніх перевірок органів державного контролю, обумовлення таких обставин сторонами при укладенні договору тимчасового користування лісами, тощо.

Фактичні обставини справи.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ХМ № 000358, виданого Розсошанською сільською радою 20.02.1996р. на підставі рішення ради №2 від 29.05.1995р., Акціонерному товариству „Агрофірма „Проскурів" надано у постійне користування 699,5 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з планом землекористування. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1.

Листом від 22.04.2016 №09-02 Агрофірма „Проскурів" погодила надання ТОВ „Саман-Глей", на умовах додатково узгоджених у майбутньому сторонами в договорі та погоджених власником, в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років лісову ділянку площею 3,4750 га, без виділення та відмови від земельної ділянки постійним користувачем, для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, розташованої за межами населених пунктів Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в межах земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 66,9 га (кадастровий номер 6825087200:06:013:0043), що є частиною загальної площі земель, які перебувають у постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" згідно державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування за №1 від 25.02.1996 року.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043, площею 66,9 га відноситься до державної форми власності, власник: Хмельницька обласна державна адміністрація та перебуває на праві постійного користування в Агрофірми „Проскурів", цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі лісогосподарського призначення, що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №304634071 від 11.07.2022 та Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.04.2021.

Листом від 04.07.2016 за №02-33/3853-16 Державне агентство лісових ресурсів України за результатами розгляду листа ТОВ „Саман-Глей" від 04.05.2016 №110 повідомило, що не заперечує з приводу розгляду відповідно до чинного законодавства питання щодо виділення у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки загальною площею 3,4750 га, що перебуває у постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" в межах земельної ділянки (кадастровий номер 6825087200:06:013:0043) (кв. 1 вид. 3, 4, 5, 14, 15, 16, 17, 18), для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей в порядку, визначеному статтею 18 Лісового кодексу України. З метою здійснення прогнозування можливої деградації лісових екосистем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження, термін надання в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки Державним агентством лісових ресурсів України запропоновано встановити до 10 років.

ТОВ „Саман-Глей" звернулося до Хмельницької обласної державної адміністрації з листом від 20.07.2016 за №39, в якому просило надати для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісову ділянку площею 3,475 га, а саме: в межах першого кварталу виділ 3 - 0,23 га, виділ 4 - 0,4 га, виділ 5 - 0,66 га, виділ 14 - 0,76 га, виділ 15 - 0,17 га, виділ 16 - 0,225 га, виділ 17 - 0,89 га, виділ 18-0,14 га, яка розташована за межами населених пунктів Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, в межах земельної ділянки лісогосподарського призначення державної власності площею 66,9 га (кадастровий номер 6825087200:06:013:0043), що входить в загальну площу земель, які перебувають у постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" згідно держаного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування від 25.02.1996 року за №1.

Згідно з планом використання лісової ділянки на ній планувалося встановлення 3-х альтанок, 5-ти лавочок, 9-ти урн для сміття, а також облаштування пішохідних доріжок (ґрунтових).

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р виділено ТОВ „Саман-Глей" у довгострокове тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісову ділянку площею 3,475 га (квартал 1 виділ 3 - 0,23 га, виділ 4 - 0,4 га, виділ 5 - 0,66 га, виділ 14 - 0,76 га, виділ 15 - 0,17 га, виділ 16 - 0,225 га, виділ 17 - 0,89 га, виділ 18 - 0,14 га), яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області терміном на 10 років без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача Агрофірми „Проскурів".

Відповідно до п.п. 2, 3 розпорядження рекомендовано Агрофірмі „Проскурів" укласти із ТОВ „Саман-Глей" договір на використання лісової ділянки, передбачивши плату за її використання. Також передбачено, що ТОВ „Саман-Глей" може використовувати лісову ділянку виключно для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей з дотриманням вимог земельного, лісового та природоохоронного законодавства, існуючих обмежень та обтяжень.

В листі-погодженні від 22.11.2016 за №25 Агрофірма „Проскурів" повідомила ТОВ „Саман-Глей", що відповідно до п. 22 договору тимчасового користування лісами від 17.11.2016 та ч. 2 ст. 21 Лісового кодексу України Агрофірма „Проскурів" погоджує, на строк дії договору, зведення, відповідно до вимог чинного законодавства, на лісовій ділянці площею 3,4750 га тимчасових будівель, споруд, парканів та інших споруд лінійного типу (без фундаменту), необхідних для ведення господарської діяльності ТОВ „Саман-Глей".

17.09.2018 між Агрофірмою „Проскурів" (Сторона 1) та ТОВ „Саман-Глей" (Сторона 2) на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р укладено договір тимчасового користування лісами (далі - договір), відповідно до умов якого Сторона 1 виділяє, а Сторона 2 приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування лісову ділянку з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей (п. 1 договору).

Згідно з п. 2 договору у користування виділяється лісова ділянка загальною площею 3,4750 га (квартал 1 виділ 3 - 0,23 га, виділ 4 - 0,4 га, виділ 5 - 0,66 га, виділ 14 - 0,76 га, виділ 15 - 0,17 га, виділ 16 - 0,225 га, виділ 17 - 0,89 га, виділ 18 - 0,14 га), яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області згідно з планом-схемою (додається).

Відповідно до п. п. 3, 4 Договору на момент передачі в користування на лісовій ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна. Лісова ділянка, яка передається у користування, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п. 21 договору Сторона 1 - Агрофірма „Проскурів" зобов`язана:

- здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, яка передана в користування;

- забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, які знаходяться на лісовій ділянці, яка передана в користування, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших лісогосподарських заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;

- дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;

- вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;

- вести первинний облік лісів, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

- забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;

- забезпечувати уповноваженим суб`єктам безперешкодний доступ до об`єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування;

- не допускати використання лісової ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами цього Договору та законодавства;

- відвести на місцевості із встановленням лісогосподарських знаків межі лісової ділянки і нанести їх на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;

- надавати стороні 2 (ТОВ „Саман-Глей") необхідну консультативно-методичну допомогу щодо використання лісової ділянки;

- виконувати інші обов`язки, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п. 23 договору Сторона 2 - ТОВ „Саман-Глей", зокрема, зобов`язане:

- проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим договором та законодавством;

- при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, що передбачені бізнес-планом;

- виконувати встановлені обмеження (обтяження) на земельну ділянку, на якій розташована лісова ділянка, в обсязі, передбаченому законодавством та цим договором;

- дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка;

- вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

- своєчасно вносити плату за користування лісовою ділянкою;

- не порушувати прав інших лісокористувачів;

- користуватися лісовою ділянкою з дотриманням правил протипожежної та екологічної безпеки та здійснювати заходи щодо збереження об`єкта користування від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки;

- не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки. У випадку виявлення таких випадків - протягом доби письмово повідомляти Сторону 1 (Агрофірму „Проскурів"), вживаючи негайних заходів щодо встановлення лісопорушників або усунення негативних наслідків порушень;

- виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Пунктом 29 договору передбачено, що його дія, зокрема, припиняється у випадках:

- систематичного невиконання стороною 2 - ТОВ „Саман-Глей" обов`язків, що передбачені цим Договором та законом;

- використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища;

- використання стороною 2 - ТОВ „Саман-Глей" лісової ділянки у цілях, не передбачених цим Договором;

використання стороною 2 - ТОВ „Саман-Глей" відповідної земельної лісової ділянки не за цільовим призначенням;

з інших підстав, визначених законодавством.

У п. 37 договору передбачено, що невід`ємними його частинами є: план або схема лісової ділянки; акт приймання-передачі лісової ділянки; розпорядження Хмельницької облдержадміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

18.09.2018 між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" підписано акт приймання-передачі лісової ділянки.

В матеріалах справи наявний План лісонасаджень Агрофірми „Проскурів" та таксаційний опис земельних ділянок лісового фонду станом на 2014 рік.

Листом від 17.03.2021 за №15/1-197вих-21 Хмельницька обласна прокуратура повідомила ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про вивчення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді за фактами порушення земельного законодавства при використанні земельних, у тому числі земельних лісових ділянок на території Розсошанської об`єднаної територіальної громади, які викладено у публікації: „Як літає Лабазюк: (http://www.taemno.net/news/flynews/) (роздруківка наявна в матеріалах справи). Прокуратура просила надати інформацію чи здійснювалися заходи державного нагляду (контролю) за вказаними фактами, їх результати, а у разі невжиття таких заходів, забезпечити їх проведення відповідно до закону.

З листом аналогічного змісту (від 17.03.2021 №15/1-196вих-21) Хмельницька обласна прокуратура звернулася до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Листом від 25.03.2021 за №1446/0.11 від 25.03.2021 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що планова та /або позапланова перевірка дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства при використанні земельних та лісових ділянок на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району, які викладено в публікації не проводилися. У разі надходження звернення відповідно до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Інспекцією буде проведена перевірка.

Листом від 07.04.2021 за 310-22-0.4-1758/2-21 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру, що заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог земельного законодавства щодо вказаної у зверненні земельної ділянки не проводилися. Спеціалістами Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області проводяться дії по отриманню та опрацюванню інформації необхідної для здійснення державного контролю.

Листом від 25.03.2021 за №15/1-203 вих-21 Хмельницька обласна прокуратура повідомила Хмельницьку обласну державну адміністрацію про вивчення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді за фактами порушення земельного законодавства при використанні земельних, у тому числі земельних лісових ділянок на території Розсошанської об`єднаної територіальної громади, які викладено у публікації: „Як літає Лабазюк: (http://www.taemno.net/news/flynews/). Просила надати інформацію щодо: підстав надання Хмельницькою обласною державною адміністрацією у користування ТОВ „Саман-Глей" та у постійне користування Агрофірмі „Проскурів" лісової ділянки площею 3,4750 га; підстав проведення в межах вказаної лісової ділянки господарських робіт (вирубування дерев, будівництво, розміщення об`єктів, зокрема, вертолітного майданчика) та надання Хмельницькою обласною державною адміністрацією відповідних погоджень зазначеним чи іншим особам; чи проводилися Хмельницькою обласною державною адміністрацією, як органом уповноваженим на розпорядження лісовими ділянками заходів контролю за додержанням користувачами лісової ділянки вимог земельного та природоохоронного законодавства, чи виявлялися відповідні порушення та чи вживалися заходи реагування за такими фактами. У разі невжиття раніше таких заходів, Хмельницька обласна прокуратура просила повідомити чи передбачається їх проведення.

За результатами розгляду листа прокуратури Хмельницька обласна державна адміністрація листом від 09.04.2021 за №68/03-12-2266/2021 повідомила, що відповідно до розпорядження голови ОДА від 05.08.2016 №323/2016-р Агрофірмі „Проскурів", як постійному користувачу рекомендовано укласти з ТОВ „Саман-Глей" договір на використання вказаної лісової ділянки, передбачивши плату за її використання. Відповідно до інформації Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 07.04.2021 №1739/0.5 наразі немає правових підстав для звернення до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області для отримання погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) дотриманням вимог природоохоронного законодавства суб`єкта господарювання. В листі Хмельницька обласна державна адміністрація не заперечує щодо застосування органами прокуратури представницьких повноважень на захист інтересів держави у сфері дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства при використання земельних та лісових ділянок.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043, за результатами якої складено Акт перевірки вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21.

За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка державної форми власності з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043 відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за межами населеного пункту с. Розсоша, Розсошанської сільської об`єднаної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, перебуває на праві постійного користування в агрофірми „Проскурів" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ 3000358 від 20.02.1996. Частина відповідної земельної ділянки площею 3,475 га (яка знаходиться у користуванні ТОВ „Саман-Глей") огороджена парканом та перебуває під охороною. На даній земельній ділянці облаштовано штучний водний об`єкт (став) орієнтовною площею 0,23 га. Крім того на вказаній земельній ділянці знаходиться вимощений бруківкою майданчик, який схожий на вертолітній, металеві і дерев`яні споруди. Доступ до земельної ділянки відсутній, що унеможливило здійснення землевпорядних та геодезичних робіт по визначенню точної площі земельної ділянки, що використовується із порушеннями вимог земельного законодавства.

В Акті перевірки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області зроблено висновок, що вище вказане свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 53 КУпАП та порушення ст. 168 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 53-3 КУпАП.

Про результати перевірки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило Хмельницьку обласну прокуратуру листом від 07.05.2021 за №10-22-0.4-2263/2-21.

Листом від 12.04.2021 за №1824/0.5 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області направлено до Державної екологічної інспекції України звернення громадянина ОСОБА_1 (від 09.04.2021) та інформаційну довідку за встановленою формою для розгляду та отримання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Окремого структурного відділу "Лісомисливський відділ" Агрофірми "Проскурів".

За результатами розгляду листа Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 12.04.2021 за №1824/0.5, Державна екологічна інспекція України надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 від 09.04.2021 про порушення, що спричинило шкоду його правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави суб`єктом господарювання Агрофірмою „Проскурів".

Згідно наказу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 21.04.2021 №395 „Про проведення позапланової перевірки Агрофірми „Проскурів" Окремого структурного відділу „Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів" було утворено комісію з проведення перевірки у складі головних спеціалістів відділу Державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області: Хмурковський М.М., Нагорний Д.В., Дяченко В.В. та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Попик Є.Є. Комісії доручено здійснити позапланову перевірку в період з 22 квітня по 07 травня 2021 року.

В період з 22 по 30 квітня 2021 року Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання Агрофірмою „Проскурів" Окремим структурним відділом „Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено Акт перевірки №323/05 від 30.04.2021.

В Акті перевірки встановлено, що лісова ділянка (квартал 1 виділ 3 - 0,23 га, виділ 4 - 0,4 га, виділ 5 - 0,66 га, виділ 14 -0,76 га, виділ 15 - 0,17 га, виділ 16 - 0,225 га, виділ 17 - 0,89 га, виділ 18-0,14 га) загальною площею 3,4752 га, надана в оренду ТОВ „Саман-Глей" у тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей згідно договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018 на підставі розпорядження Хмельницької ОДА від 05.08.2016 №323/2016-р без вилучення земельної ділянки у постійного користувача Агрофірми „Проскурів".

За результатами проведеної перевірки встановлено, що відповідно до наданих матеріалів лісовпорядкування та картографічних планів в кварталі №1 виділі 4 площа 0,4 га зростають лісові насадження різних порід склад дерево стану 6Бп3Врб1Яз, вік насадження 21 рік, середній діаметр 14 см., повнота 0,50, запас деревини на 1 га складає 45 куб.м. при огляді даної території в натурі було встановлено відсутність лісових насаджень і пнів. Також на вище вказаній орендованій лісовій ділянці було виявлено штучно створену водойму, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах агрофірми „Проскурів" Окремого структурного відділу „Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів".

В розділі Акту перевірки „Опис виявлених порушень" зазначено про відсутність порушень вимог законодавства.

Листом від 05.05.2021 за №2288/0.5 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила ОСОБА_1 про результати проведеної перевірки, оформленої Актом №323/05 від 30.04.2021 та встановлені обставини. Разом з тим Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 „Про такси та обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" відсутні достатні відомості для обчислення розміру шкоди щодо нарахування збитків завданих навколишньому природному середовищу.

Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області звернулася до Хмельницької обласної державної адміністрації з листом від 07.05.2021 за №2329/0.5, в якому виклала обставини, встановлені під час здійснення позапланової перевірки дотримання Агрофірмою „Проскурів" вимог природоохоронного законодавства щодо законності зрізання дерев на лісовій ділянці, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району та надана в користування ТОВ „Саман-Глей". Інспекцією запропоновано Хмельницькій обласній державної адміністрації, як розпоряднику земельної ділянки, розглянути питання про припинення права користування земельною ділянкою ТОВ „Саман-Глей".

У листі від 18.05.2021 за №99/34-25-3091/2021 Хмельницька обласна державна адміністрація просила Агрофірму „Проскурів" в найкоротший термін вжити заходів щодо припинення договору на використання лісової ділянки, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей".

Хмельницька обласна прокуратура листом від 25.05.2021 №15/1-333вих-21 просила Хмельницьку обласну державну адміністрацію повідомити про вжиті (заплановані) заходи реагування за фактами виявлених порушень земельного і природоохоронного законодавства контролюючими органами та спрямованих на поновлення інтересів держави у тому числі в судовому порядку. У випадку невжиття таких заходів повідомити причини. Також зважаючи на виявлені порушення при використання лісової ділянки (площею 3,4750 га на території Розсошанської сільської ради), повідомити чи вирішувалося Хмельницькою ОДА (як власником) питання щодо припинення права довгострокового тимчасового користування ТОВ „Саман-Глей".

За результатами розгляду вказаного листа прокуратури, Хмельницька обласна державна адміністрація повідомила, що до Агрофірми „Проскурів" спрямовано лист стосовно вжиття заходів щодо припинення договору на використання лісової ділянки укладеного з ТОВ „Саман-Глей". Також Хмельницька обласна державна адміністрація просила розглянути можливість вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави.

У листі від 22.07.2021 за №68/31-27-4580/2021 Хмельницька обласна державна адміністрація просила Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області повідомити про хід виконання Агрофірмою „Проскурів" припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 03.03.2021 №184/02, строк виконання якого був продовжений.

17.09.2021 Хмельницька обласна прокуратура звернулася з листом до Хмельницької обласної державної адміністрації, Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 17.09.2021 за №15/1-557 вих-21), в якому зазначила, що опрацюванням інформації щодо вжитих даними державними органами заходів з метою перевірки додержання вимог закону при використанні земельної ділянки площею 3,4750 га з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043 встановлено, що ділянка огороджена парканом, перебуває під охороною невстановлених осіб із обмеженням доступу до неї, на ділянці споруджено штучний водний об`єкт (став), вимощений бруківкою майданчик, схожий на вертолітний, розміщено металеві і дерев`яні споруди, виявлено факт відсутності на частині лісової ділянки лісових насаджень тощо. При цьому зазначено, що Хмельницька ОДА обмежилась спрямуванням листів до Агрофірми „Проскурів" щодо припинення договору використання лісової ділянки та до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо стану виконання внесеного припису про усунення окремих порушень (листи від 18.05.2021 та 22.07.2021). В даному листі Хмельницька обласна прокуратура просила до 16.10.2021 повідомити про проведення Хмельницькою обласною державною адміністрацією самостійно або спільно з іншими спеціально уповноваженими державними органами контролю заходів державного контролю з метою встановлення вказаних обставин та застосування відповідних заходів реагування відповідно до закону.

Листом від 24.09.2021 за №5083/0.5 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила Хмельницьку обласну прокуратуру, що за результатами перевірки вбачається, що земельна ділянка, яка передана в користування ТОВ „Саман-Глей" використовується не за цільовим призначенням. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила, що надіслала Хмельницькій обласній державній адміністрації, яка є розпорядником відповідної земельної ділянки, пропозицію щодо розгляду питання про припинення права користування земельною ділянкою ТОВ „Саман-Глей". Також зазначила, що підстави на проведення інших заходів реагування у Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на даний час відсутні.

Хмельницька обласна державна адміністрація в листі від 06.10.2021 за №6/34-12-6267/2021 зважаючи на виявлені порушення земельного законодавства і природоохоронного законодавства контролюючим органами та, оскільки, Агрофірмою „Проскурів" не вживаються заходи щодо припинення договору тимчасового користування лісами укладеного з ТОВ „Саман-Глей", просила розглянути можливість вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держави, в тому числі подачі позовної заяви до суду для вилучення з постійного користування Агрофірми „Проскурів" земельної ділянки площею 66,9 га з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043, що розташована на території Розсошанської сільської ради за межами с. Розсоша Хмельницького району .

Хмельницькою обласною прокуратурою направлялися листи (зокрема 07.07.2021 №15/1-433вих-21, від 31.01.2022 №12-46вих-22, від 13.06.2022 №12-154вих-22) до Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) щодо вжиття заходів за фактом порушень вимог екологічного та земельного законодавства при використанні ТОВ „Саман-Глей" для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісової ділянки площею 3,475 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району, відповідно до договору тимчасового користування лісами, укладеного із Агрофірмою «Проскурів» на підставі розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р.

Як слідує із відповідей Хмельницької обласної військової адміністрації (04.08.2021 №99/34-12-4892/2021, від 15.02.2022 №68/34-12-986/2022, від 24.06.2022 №68/34-12-3754/2022) остання не вживала заходів до судового захисту порушених інтересів держави та усунення виявлених порушень законодавства та не заперечує щодо вжиття таких заходів безпосередньо обласною прокуратурою.

Листом від 13.07.2022 №12-182 вих-22 Хмельницька обласна прокуратура на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" попередньо повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позову про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина перша статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з положеннями частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21, від 14.12.2021р. у справі №916/1978/21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/282/19, від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19, від 22.11.2021р. у справі № 917/564/21.

Згідно з ст. 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається зі змісту позову, реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання дотримання вимог екологічного та земельного законодавства при використанні лісової ділянки та земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності, на якій вона розташована.

Відповідно до ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

В силу ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядником земель лісогосподарського призначення є обласні державні адміністрації.

Згідно з п.п.п. 3, 4, 6 ст. 31 Лісового кодексу України рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин; передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Земельна ділянка площею 3,475 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та є предметом оспорюваного договору знаходиться в межах земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 66,9 га (кадастровий номер 6825087200:06:013:0043), яка відноситься до державної форми власності, власник: Хмельницька обласна державна адміністрація та перебуває на праві постійного користування в Агрофірми „Проскурів", що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №304634071 від 11.07.2022 та Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 19.04.2021.

З огляду на викладене, органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах є Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація), яка від імені держави здійснює повноваження власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка знаходиться в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" та передана в користування ТОВ „Саман-Глей" на підставі договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018.

Хмельницькою обласною прокуратурою неодноразово направлялися листи (зокрема 07.07.2021 №15/1-433вих-21, від 17.09.2021 за №15/1-557 вих-21, від 31.01.2022 №12-46вих-22, від 13.06.2022 №12-154вих-22) до Хмельницької обласної військової адміністрації (Хмельницької обласної державної адміністрації) щодо вжиття заходів за фактом порушень вимог екологічного та земельного законодавства при використанні ТОВ „Саман-Глей" для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісової ділянки площею 3,475 га, яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району, відповідно до договору тимчасового користування лісами, укладеного із Агрофірмою «Проскурів» на підставі розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р.

Як слідує із відповідей Хмельницької обласної військової адміністрації (від 04.08.2021 №99/34-12-4892/2021, від 06.10.2021 за №6/34-12-6267/2021, від 15.02.2022 №68/34-12-986/2022, від 24.06.2022 №68/34-12-3754/2022) остання не вживала заходів до судового захисту порушених інтересів держави та усунення виявлених порушень законодавства та просила розглянути можливість вжиття органами прокуратури заходів представницького характеру з метою захисту інтересів держави.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (правова позиція, викладена у постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

Наявні матеріали справи свідчать, що у даному випадку має місце бездіяльність компетентного органу - Хмельницької обласної військової адміністрації, оскільки остання знала про порушення інтересів держави, але достатніх ефективних заходів для захисту та відновлення порушеного права не вчиняла, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Хмельницька обласна військова адміністрація була обізнана із намірами прокурора щодо звернення до суду з даним позовом, адже зверненню прокурора з позовом до суду передувало листування щодо виявленого порушення, а листом від 13.07.2022 №12-182 вих-22 Хмельницька обласна прокуратура на підставі ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" попередньо повідомила Хмельницьку обласну військову адміністрацію про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації шляхом пред`явлення до господарського суду Хмельницької області позову про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який неналежно здійснює повноваження щодо захисту інтересів держави, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної військової адміністрації.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з врахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори щодо інших вимог до боржника.

Предметом спору у даній справі є розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 №323/2016-р. Підставою для звернення з даним позовом до суду стали встановлені в ході перевірки уповноваженим органом державного контролю порушення, які на думку прокурора підтверджують фактичне їх допущення відповідачами. Зокрема, прокурор вказує, що лісова ділянка використовується відповідачами в порушення умов договору, не за цільовим призначенням та з порушенням вимог екологічного і земельного законодавства.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Згідно зі статтею 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до частини другої статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 Лісового кодексу України).

Лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб (ст. 6 ЛК України).

Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з ст. 18 Лісового кодексу України об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р виділено ТОВ „Саман-Глей" у довгострокове тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей лісову ділянку площею 3,475 га (квартал 1 виділ 3 - 0,23 га, виділ 4 - 0,4 га, виділ 5 - 0,66 га, виділ 14 - 0,76 га, виділ 15 - 0,17 га, виділ 16 - 0,225 га, виділ 17 - 0,89 га, виділ 18 - 0,14 га), яка розташована на території Розсошанської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області терміном на 10 років без вилучення земельної ділянки у постійного лісокористувача Агрофірми „Проскурів" та рекомендовано Агрофірмі „Проскурів" укласти із ТОВ „Саман-Глей" договір на використання лісової ділянки, передбачивши плату за її використання.

17.09.2018 між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2016 №323/2016-р укладено договір тимчасового користування лісами (далі - договір), відповідно до умов якого Агрофірма „Проскурів" виділяє, а ТОВ „Саман-Глей" приймає у строкове платне довгострокове тимчасове користування відповідну лісову ділянку загальною площею 3,475 га з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей. Договір укладено строком до 31.12.2023 включно.

Частиною 2 ст. 20 Лісового кодексу України передбачено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані, зокрема: дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі.

Відповідно до п. 23 договору ТОВ „Саман-Глей", зокрема, зобов`язане: проводити використання лісової ділянки у порядку, визначеному цим договором та законодавством; при використанні лісової ділянки додержуватись зобов`язань та виконувати заходи щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, що передбачені бізнес-планом; виконувати встановлені обмеження (обтяження) на земельну ділянку, на якій розташована лісова ділянка, в обсязі, передбаченому законодавством та цим договором; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель, на яких розташована лісова ділянка; вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі; користуватися лісовою ділянкою з дотриманням правил протипожежної та екологічної безпеки та здійснювати заходи щодо збереження об`єкта користування від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки; не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, аварій та інших подій, що погіршують стан лісової ділянки.

Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до пункту 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Під час проведення Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області позапланової перевірки дотримання Агрофірмою „Проскурів" Окремим структурним відділом „Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в Акті перевірки №323/05 від 30.04.2021 було встановлено, що відповідно до наданих матеріалів лісовпорядкування та картографічних планів в кварталі №1 виділі 4 площа 0,4 га зростають лісові насадження різних порід склад дерево стану 6Бп3Врб1Яз, вік насадження 21 рік, середній діаметр 14 см., повнота 0,50, запас деревини на 1 га складає 45 куб.м. При огляді даної території в натурі Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області встановлено відсутність лісових насаджень і пнів. Також на вище вказаній орендованій лісовій ділянці було виявлено штучно створену водойму, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах Агрофірми „Проскурів" Окремого структурного відділу „Лісомисливський відділ" Агрофірми „Проскурів".

Як слідує з матеріалів справи, в листі від 07.05.2021 № 2329/0.5 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області повідомила Хмельницьку обласну державну адміністрацію про обставини (факти), встановлені в Акті перевірки від 30.04.2021 №323/05 та посилаючись на те, що земельна ділянка, яка передана у користування ТОВ „Саман-Глей" використовується не за цільовим призначенням, запропонувала Хмельницькій обласній державній адміністрації, як розпоряднику відповідної земельної ділянки, розглянути питання про припинення права користування нею ТОВ „Саман-Глей".

У листі від 18.05.2021 за №99/34-25-3091/2021 Хмельницька обласна державна адміністрація просила Агрофірму „Проскурів" в найкоротший термін вжити заходів щодо припинення договору на використання лісової ділянки, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей".

Однак будь-яких дій з боку Агрофірми „Проскурів", як постійного користувача, який зобов`язаний забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на підвідомчій йому території, не вчинялися.

Також за результатами проведеної Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки з кадастровим номером 6825087200:06:013:0043, в Акті перевірки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21 було встановлено, що частина земельної ділянки площею 3,475 га (яка знаходиться у користуванні ТОВ „Саман-Глей") огороджена парканом та перебуває під охороною. На даній земельній ділянці облаштовано штучний водний об`єкт (став) орієнтовною площею 0,23 га. Крім того на вказаній земельній ділянці знаходиться вимощений бруківкою майданчик, який схожий на вертолітній, металеві і дерев`яні споруди. Доступ до земельної ділянки відсутній, що унеможливило здійснення землевпорядних та геодезичних робіт по визначенню точної площі земельної ділянки, що використовується із порушеннями вимог земельного законодавства. В Акті перевірки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області зроблено висновок, що вище вказане свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 20, п. а ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 53 КУпАП та порушення ст. 168 Земельного кодексу України, за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 53-3 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, згідно з планом використання лісової ділянки на ній планувалося встановлення 3-х альтанок, 5-ти лавочок, 9-ти урн для сміття, а також облаштування пішохідних доріжок (ґрунтових).

Таким чином, встановлені під час перевірок контролюючими органами обставини (факти) свідчать про використання Агрофірмою „Проскурів" (постійним користувачем) та ТОВ „Саман-Глей" (тимчасовим користувачем) лісової ділянки не за цільовим призначенням, з порушенням умов договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018 та вимог чинного законодавства.

Представник ТОВ „Саман-Глей" в судовому засіданні звертав увагу, що будь-яка перевірка дотримання вимог екологічного та земельного законодавства ТОВ „Саман-Глей" не здійснювалася, а щодо Агрофірми „Проскурів" а Акті перевірки від 30.04.2021 №323/05 не виявлені порушення.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, перевірка здійснювалася щодо Агрофірми „Проскурів", однак посилання ТОВ „Саман-Глей" на відсутність виявлених Державною екологічною інспекцією порушень вимог законодавства в розділі Акту перевірки „Опис виявлених порушень" не спростовує обставин (фактів), які були встановлені в описовій частині Акту перевірки від 30.04.2021 №323/05, зокрема, відсутність на лісовій ділянці, яка перебуває в постійному та тимчасовому користуванні відповідачів, лісових насаджень і пнів та виявлення штучно створеної водойми, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах Агрофірми „Проскурів".

З приводу твердження ТОВ „Саман-Глей" про те, що Акт перевірки №323/05 від 30.04.2021 не може бути доказом порушень зі сторони ТОВ „Саман-Глей" чи будь-якого іншого суб`єкта господарювання, оскільки не встановлено винних осіб, то суд звертає увагу, що договором тимчасового користування лісами (п. п. 21, 23) та положеннями ст. ст. 19, 20 Лісового кодексу України передбачено обов`язок постійного користувача (Агрофірми „Проскурів") забезпечувати охорону та захист лісових насаджень та обов`язок тимчасового користувача (ТОВ „Саман-Глей") виконувати заходи щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, інших подій, що погіршують стан лісової ділянки.

Тобто, відповідачі, як користувачі лісової ділянки зобов`язані забезпечувати охорону та захист лісових насаджень, які знаходяться на відповідній лісовій ділянці, тому в даному випадку, не має значення те, хто вчинив вирубку лісових насаджень на лісовій ділянці, користувачами якої є Агрофірма „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей".

Також необґрунтованим є твердження ТОВ „Саман-Глей" про те, що наявність порушення земельного законодавства під час перевірки, що здійснювалася Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області є лише припущенням державного інспектора у зв`язку з відсутністю можливості доступу до земельної ділянки. Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 13.04.2021 №207-ДК/188/АП/09/01/-21 відсутність доступу до земельної ділянки унеможливило здійснення землевпорядних та геодезичних робіт по визначенню точної площі відповідної земельної ділянки. Однак, зазначене не позбавило можливості державного інспектора зафіксувати факти порушення вимог земельного законодавства.

Судом враховується, що Акти, складені за результатами перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області не оскаржувалися Агрофірмою „Проскурів". Також будь-яких доказів на спростування обставин (фактів), встановлених в Актах перевірки, ні Агрофірмою „Проскурів", ні ТОВ „Саман-Глей" не надано під час розгляду справи в суді.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання ТОВ „Саман-Глей" на те, що паркан та наявні будівлі зведені на лісовій ділянці за погодженням із постійним користувачем, оскільки в листі-погодженні від 22.11.2016 за №25, на який посилається відповідач, Агрофірма „Проскурів" погодила зведення, відповідно до вимог чинного законодавства, на лісовій ділянці площею 3,4750 га тимчасових будівель, споруд, парканів та інших споруд лінійного типу (без фундаменту), необхідних для ведення господарської діяльності ТОВ „Саман-Глей" на строк дії договору тимчасового користування лісами від 17.11.2016. Будь-які погодження Агрофірми „Проскурів" на зведення паркану та будівель відповідно до умов договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, як це визначено в п. 22 договору, в матеріалах справи відсутні.

ТОВ „Саман-Глей" звертає увагу, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області під час проведення перевірок були використані матеріали лісовпорядкування, які оформлені 2013 роком та таксаційний опис земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2014, які на думку відповідача не можуть слугувати доказом того, що саме ТОВ „Саман-Глей" чи інші невстановлені особи здійснили вирубку, оскільки договір тимчасового користування лісами укладений у 2018 році.

Однак така позиція відповідача судом оцінюється критично, як намагання уникнути відповідальності за невиконання обов`язків за договором тимчасового користування лісами. Будь-які докази того, що лісові насадження були відсутні на лісовій ділянці, переданій в користування, на момент укладення договору від 17.09.2018 в матеріалах справи відсутні. Такими доказами могли бути звернення Агрофірми „Проскурів" з 2014 по 2018 роки з цих питань до правоохоронних органів, матеріали попередніх перевірок органів державного контролю, обумовлення таких обставин сторонами при укладенні договору тимчасового користування лісами, тощо.

Як вбачається із п. п. 4, 5, 11 договору, на момент укладення між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" договору тимчасового користування лісами, передана в користування лісова ділянка, не мала будь-яких недоліків, особливостей чи обмежень, що могли вплинути чи перешкоджати її ефективному використанню для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей. Також не передбачено будь-яких недоліків чи особливостей в Акті приймання-передачі лісової ділянки.

Відповідно до ч. 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі. Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Враховуючи, що будь-яких особливостей чи недоліків лісової ділянки під час її передачі в користування не було обумовлено, така лісова ділянка передана в користування з лісовими насадженнями, які відображені в матеріалах лісовпорядкування 2013 року та таксаційному описі земельних ділянок лісового фонду станом на 01.01.2014.

Із письмових пояснень ТОВ „Саман-Глей" та пояснень представника в судовому засіданні слідує, що відповідач визнає факт відсутності лісових насаджень на лісовій ділянці, яка передана йому в користування, однак зазначає, що в період з 2014 по серпень 2018 року дії щодо вирубки могли вчинятися будь-якими особами, оскільки ТОВ „Саман-Глей" користується лісовою ділянкою з моменту укладення договору від 17.09.2018.

Проте, такі твердження відповідача спростовуються листом Агрофірми „Проскурів" від 22.11.2016 за №25, в якому надавалася згода ТОВ „Саман-Глей" на зведення на лісовій ділянці тимчасових будівель та споруд на строк дії договору тимчасового користування лісами від 17.11.2016.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019р. по справі №910/20370/17.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018р. у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Також ТОВ „Саман-Глей" не заперечує наявність на лісовій ділянці водойми. При цьому, повідомляє, що дана водойма являється джерелом зовнішнього протипожежного водопостачання.

Однак, наявність на лісовій ділянці водойми не узгоджується з умовами договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018 та вимогами чинного законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 ГПК).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування „вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Отже, зміст цієї норми процесуального права свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 902/1038/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Згідно зі статтею 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що встановлені в ході перевірки уповноваженими органами обставини (факти) свідчать про нецільове використання лісової ділянки, порушення умов договору та вимог законодавства, як з боку ТОВ „Саман-Глей", який є тимчасовим користувачем та зобов`язаний використовувати лісову ділянку у порядку, визначеному договором та законодавством, виконувати заходи щодо забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, зокрема, не допускати на лісовій ділянці незаконних рубок та інших порушень лісового законодавства, інших подій, що погіршують стан лісової ділянки (п. 23 договору, ч. 2 ст. 20 Лісового кодексу України), так і боку Агрофірми „Проскурів", яка є постійним лісокористувачем та зобов`язана здійснювати контроль за належним станом лісової ділянки, що передана в користування, забезпечувати охорону та захист лісових насаджень, не допускати використання лісової ділянки в цілях, не пов`язаних з умовами договору та законодавства (п. 21 договору, 2 ст. 19 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища є безумовною підставою для припинення права використання лісових ресурсів.

Пунктом 29 договору передбачено, що його дія, зокрема, припиняється у випадках: використання лісової ділянки способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів або призводять до погіршення навколишнього природного середовища; використання стороною 2 - ТОВ „Саман-Глей" лісової ділянки у цілях, не передбачених цим договором; використання стороною 2 - ТОВ „Саман-Глей" відповідної земельної лісової ділянки не за цільовим призначенням; з інших підстав, визначених законодавством.

Відповідачами не спростовано використання лісової ділянки не за цільовим призначенням з порушенням умов договору та вимог законодавства, якими покладено обов`язок на постійного та тимчасового лісокористувачів забезпечувати охорону та захист лісових насаджень на відповідній лісовій ділянці, а також фактичних обставин, встановлених в Актах перевірки контролюючих органів, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької військової державної адміністрації, як розпорядника (власника) відповідної земельної ділянки з позовом до Агрофірми „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 міститься правовий висновок про те, що у статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 Цивільного кодексу України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 25 Закону України „Про оренду землі" передбачено, зокрема, обов`язок орендаря дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду.

Частинами першою та другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як було встановлено судом, Хмельницька обласна військова адміністрація (Хмельницька обласна державна адміністрація) від імені держави здійснює повноваження власника земельної ділянки лісогосподарського призначення державної форми власності, яка знаходиться в постійному користуванні Агрофірми „Проскурів" та передана в користування ТОВ „Саман-Глей" на підставі договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018.

З урахуванням зазначених повноважень Хмельницька обласна державна адміністрація прийняла розпорядження від 05.08.2016 №323/2016-р „Про надання у користування ТОВ „Саман-Глей" лісової ділянки", на підставі якого 17.09.2018 між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" було укладено договір тимчасового користування лісами.

Таким чином, в силу вимог закону (ст. ст. 7, 31 ЛК України, ч. 5 ст. 122 ЗК України) від імені держави повноваження власника переданої в користування земельної лісової ділянки, а також відповідної земельної ділянки лісогосподарського призначення разом із розташованим на ній лісом належить Хмельницькій обласній військовій адміністрації, яка у випадку використання відповідної земельної ділянки із порушеннями, наділена повноваженнями захищати інтереси держави у тому числі, шляхом звернення до суду із позовом про розірвання договору тимчасового користування лісами.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. (Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 914/2476/20, від 30.08.2022 у справі №914/1658/15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №914/1658/15.

Як вбачається з матеріалів справи Хмельницька обласна державна адміністрація зверталася до Агрофірми „Проскурів" з листом від 18.05.2021 за №99/34-25-3091/2021, в якому просила у найкоротший термін вжити заходів щодо припинення договору на використання лісової ділянки, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей". Однак такі заходи були неефективними та не призвели до відновлення порушених прав держави внаслідок використання відповідачами лісової ділянки з порушенням умов договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018 та вимог чинного законодавства.

Обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрація є ефективним, оскільки внаслідок розірвання договору відбудеться припинення відповідачами порушень умов договору тимчасового користування лісами та вимог чинного законодавства та матиме наслідком відновлення порушених прав держави.

У постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі правові висновки.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 Цивільного кодексу України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 Цивільного кодексу України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

З огляду на зміст припису абзацу першого частини другої статті 651 Цивільного кодексу України інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - „значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Як слідує з матеріалів справи, предметом укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та ТОВ „Саман-Глей" договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018 є надання в строкове платне довгострокове користування ТОВ „Саман-Глей" лісової ділянки з метою використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.

Згідно з планом використання лісової ділянки на ній планувалося встановлення 3-х альтанок, 5-ти лавочок, 9-ти урн для сміття, а також облаштування пішохідних доріжок (ґрунтових).

Однак, встановлені в ході перевірки уповноваженими органами (Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області та Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області) обставини (факти), зокрема, відсутність лісових насаджень і пнів на лісовій ділянці, виявлення штучно створеної водойми, яка відсутня у матеріалах лісовпорядкування та картографічних планах Агрофірми „Проскурів", наявність паркану, вимощеного бруківкою майданчика, металевих і дерев`яних споруд свідчать про використання лісової ділянки не за цільовим призначенням, що в подальшому може унеможливити використання корисних властивостей лісу, що оцінюється судом, як істотнє порушенням договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, та є підставою для його припинення шляхом розірвання.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладеного між Агрофірмою „Проскурів" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 №323/2016-р. підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір тимчасового користування лісами від 17.09.2018, укладений між Агрофірмою „Проскурів" (код ЄДРПОУ 03788891) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" (код ЄДРПОУ 37016681) на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 05.08.2018 №323/2016-р.

Стягнути з Агрофірми „Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 257, код ЄДРПОУ 03788891) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провул. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Саман-Глей" (31222, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Попівці, вул. Шкільна, 34а, код ЄДРПОУ 37016681) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провул. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1240,50 грн. (одну тисячу двісті сорок гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2022р.

Суддя О.Є. Танасюк

Примірник ухвали направити:

1 - до справи;

2 - Хмельницька обласна прокуратура - sekretariat@khmel.gp.gov.ua ; sekretariat.khmel.gp@gmail.com

3 - Хмельницька обласна військова адміністрація - regadm@adm-km.gov.ua

4 - Агрофірма „Проскурів" - proskuriv.office@gmail.com

5 - ТОВ „Саман-Глей" (вул. Шкільна, 34а, с. Попівці, Хмельницький район, Хмельницька область); адвокат Омелянчук О.В. - omelianchyk_ov@epsilongroup.com.ua

6 - Полторацькому А.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_1

7 - арбітражному керуючому Рудому А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2

8 - Хмельницький обласний центр зайнятості - khm-ocz@kmocz.gov.ua

9 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - post@km.pfu.gov.ua

10 - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua

11 - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа - office@sfii.gov.ua