Решение № 107909316, 15.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10991/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Рехліцький Р.Р.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність щодо недоплати та невиплаті грошової компенсації за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/7046/20;

визнати протиправною бездіяльність щодо стягнення податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 62 798 грн. 29 коп.;

зобов`язати та стягнути недоплачену грошову компенсацію за невикористані 690 дні чергової та додаткової відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/704/20;

зобов`язати та стягнути податок на доходи з фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 62 798,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення суду, наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 25.02.2021 №95о/с позивача поновлено на роботі з 04 серпня 2020 року та здійснено доплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з урахуванням встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021 року у справі №380/7046/20 грошового забезпечення станом на липень 2020 року у розмірі 33 338, 46 грн. Зазначає, що в подальшому наказом від 24.05.2021 року № 178о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби з поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) при цьому сума, яку відповідачем зобов`язано було б нарахувати до виплати із врахуванням рішень судів у справах №380/10796/21, №380/12368/20, №380/7046/20 мала б становити 742 046,7 грн. без врахуванням зборів та податків, однак 16.06.2022 року на його картковий рахунок надійшли грошові кошти в сумі 280 847,92 грн. Також, зазначає, що на його запит відповідачем надано відповідь від 24.07.2022 року з доданим до неї розрахунком грошового забезпечення на день його звільнення 24.05.2021 року з яким не погодився та звернувся із заявою до ГУНП у Львівській області щодо проведення доплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки у розмірі 409 396,93 грн. без врахуванням зборів та податків, однак йому було відмовлено в цьому. Вважає дану відмову незаконною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

13.09.2022 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву та 02.12.2022 року подано додаткові пояснення, просить відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у них та зазначає таке. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі №380/10796/21 позивачу нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані відпустки за 1993-2019 роки в кількості 648 днів та невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2021 роки в кількості 56 днів у сумі 348 879,40 (розрахунок: 704 дні відпусток х сума компенсації за 1 день 495,566 на день звільнення, тобто 704*495,566=348 879,40) та утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 62 798,29 грн. (18% ПДФО) та військовий збір в сумі 5 233,19 грн. (1,5 % військовий збір). Стверджує, що середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби в поліції та грошової компенсації за невикористані відпустки не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Оскільки у спірних правовідносинах на підставі зазначеного рішення суду виплачено компенсацію за невикористані відпустки за 1993-2019 роки в кількості 648 днів та невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019-2021 роки в кількості 56 днів, тому правові підстави для застосування при такій виплаті Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затверджений постановою КМ України №44 від 15.01.2004, є відсутніми. Крім того, клопотанням про долучення доказів, відповідачем надано до матеріалів справи інформацію про грошове забезпечення позивача за травень 2021 року (грошове забезпечення на день звільнення зі служби в поліції), з розміру якого проводився розрахунок грошової компенсації за невикористані дні відпустки на виконання рішення суду по справі №380/10796/21.

Ухвалою суду від 26.08.2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 25.10.2022 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.11.2022 року відкладено підготовче засідання.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 08.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 10 квітня 2018 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів, позивач у період з 13.07.1993 по 06.11.2015 проходив службу в органах УМВС України у Львівській області, з 07.11.2015 по 03.08.2020 та з 25.02.2021 по 24.05.2021 на різних посадах відповідача.

Згідно з Витягом із наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03 серпня 2020 року № 235о/с «По особовому складу» позивача з 03 серпня 2020 року звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 4 частини 1 статті 77 (із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), виплативши грошову компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2020 році кількістю 17 діб основної відпустки та 09 діб додаткової відпустки.

Згідно матеріалів справи, відповідно до Витягу із наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25 лютого 2021 року № 25о/с «По особовому складу» на виконання вступної та резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 380/7046/20, допущеній судом до негайного виконання, позивача поновлено на посаді старшого слідчого спеціальної поліції відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області з 04 серпня 2020 року.

Згідно з Витягом із наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 24 травня 2021 року № 178о/с «По особовому складу» позивача з 24 травня 2021 року звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу), виплативши компенсацію за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час у 2021 році тривалістю 10 діб основної відпустки та 05 діб додаткової відпустки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі №380/12368/20 позов ОСОБА_1 задовольнити частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 690 днів відпустки; в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі № 380/10796/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати позивачу на час звільнення зі служби в поліції 24 травня 2021 року грошової компенсації за невикористані 14 днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021 рік; зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 1993-2019 роки кількістю 648 днів, а також невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки кількістю 56 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції; в решті позовних вимог відмовлено.

Як вбачається із запиту на інформацію позивача від 16.06.2022 року в якому зазначено, що 16.06.2022 року на його картковий рахунок «Приватбанк» від відповідача надійшли грошові кошти у сумі 280 847,92 грн. та листом від 21.06.2022 року №М-121/зі/17/01-2022 відповідач на запит щодо виплачених грошових коштів за рішенням суду повідомлено позивача, що такий розглянуто та направлено розрахунок грошової компенсації 1993-2019 року, на виконання рішення суду по справі №380/10796/21 від 14.03.2022 року.

Позивач звернувся за заявою від 04.06.2022 року до відповідача з проханням здійснити йому доплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки у розмірі 409 396,93 грн. без врахуванням зборів та податків (758 276,33 грн. сума належна до виплати 348 879,40 грн. суму нарахованої грошової компенсації без врахування зборів та податків).

Листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.07.2022 року №М-46/Ок/17/01-2022 позивача повідомлено про розгляд його заяви та в тому числі зазначено, що у квітні 2021 року останньому нараховано грошове забезпечення за квітень в сумі 15010,63 грн., березень в сумі 15010,63 грн., за 4 дні лютого в сумі 2144,39 грн. та індексація з 25.02. по 30.04.2021 року в сумі 2612,12 грн. Разом нараховано 34 777,77 грн. доходу за період з 25.02.2021 року по 30.04.2021 року., підстав для перерахунку виплаченої грошової компенсації за невикористані дні не має.

Не погодившись із такою відповіддю позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Змістом спірних правовідносин є протиправна бездіяльність відповідача щодо недоплати та невиплаті грошової компенсації за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/7046/20 та щодо стягнення податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 62 798 грн. 29 коп.

Щодо визнання протиправною бездіяльність з приводу недоплати та невиплати грошової компенсації за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/7046/20 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вже зазначалося вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 380/12368/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 690 днів відпустки, відтак не підлягають доказуванню в цій частині.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Приписами частини 1 та 2 статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580) встановлено, що поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.94 Закону №580 поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок №260).

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом першим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 визначено, що поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

Питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, врегульовані нормами пункту 8 розділу III Порядку № 260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

На підставі пункту 8 розділу III Порядку № 260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення (абзац 8 пункту 8 розділу III Порядку № 260).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі №820/5122/17 та у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі №818/1276/17.

Як вбачається з позову, позивач розраховуючи суму компенсації в розмірі 742 046,7 грн. без врахуванням зборів та податків, вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати та невиплаті йому грошової компенсації за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року, оскільки виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року такий розмір в сумі 33 338 грн. 46 коп. встановлений рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/7046/20 (33 338,46 (грошове забезпечення за липень 2020 року) : 31 к.д. (кількість днів у липні 2020 року) = 1075,43 (за 1 день); 690 к.д. х 1075,43 = 742 046,7 грн.

Суд не приймає до уваги розраховану позивачем суму компенсації, оскільки під час її обчислення він застосовував розмір грошового забезпечення, який був врахований судом першої (п. 6 розділу III Порядку № 260) та апеляційної інстанцій (п. 3 розділу I Порядку №260) при визначені розміру середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивача, при цьому виплата грошової компенсації за невикористану відпустку щодо звільнення із служби регулюється спеціальною нормою передбаченою пунктом 8 розділу III Порядок № 260.

Відповідно до наданої відповідачем інформації про грошове забезпечення позивача за травень 2021 року (в матеріалах справи, а.с.101) таке становить 14867 грн. 02 коп. (14867,02/30) х 690 календарних днів = 341941 грн. 46 коп. (п. 8 розділу III Порядку № 260).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати та невиплаті грошової компенсації за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/7046/20 та зобов`язання стягнути з відповідача недоплачену грошову компенсацію за невикористані 690 дні чергової та додаткової відпусток при звільненні зі служби 03.08.2020 року виходячи з грошового забезпечення станом на липень 2020 року в розмірі 33 338 грн. 46 коп. встановленого рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/704/20 не підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача та стягнення податку на доходи з фізичних суд зазначає таке.

Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44).

Пунктами 2-5 Порядку №44 визначено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» (п. 3 Порядку №44).

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п. 7 Порядку №44).

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 8 Порядку №44).

Вказані положення відповідають приписам пункту 168.5 статті 168 ПК України, в якому зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Разом з тим, слід зауважити, що Порядок №44 розрахований на компенсацію грошового забезпечення, право на яке набуте у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Як вбачається з витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03 серпня 2020 року № 235о/с «По особовому складу» позивача з 03 серпня 2020 року звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 4 частини 1 статті 77 (із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) - стаж служби в поліції при звільненні та виплати одноразової грошової допомоги становить 32 роки 10 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні: 33 роки 04 місяці 15 днів).

Даний наказ визнано протиправним та скасовано в судовому порядку (рішення в матеріалах справи а.с. 29-37; 63-67).

Згідно з розрахунку відповідача грошової компенсації, на виконання рішення суду від 14.03.2022 року №380/10796/21 позивачу за невикористані дні відпустки за 1993-2019 роки (в матеріалах справи а.с. 18) така становить в сумі 348 879 грн. 40 коп. з урахуванням 62 798 грн. 29 коп. (18% ПДФО) та 5 233 грн. 19 коп. (1,5% військовий збір), відтак до виплати - 280 847 грн. 92 коп.

Позивачем не заперечується про отримання вищезазначеної суми на його картковий рахунок.

Судом встановлено, що відповідачем при виплаті грошової компенсації позивачу за невикористані дні відпустки одночасно утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 62 798 грн. 29 коп. (18% ПДФО), що підтверджено платіжним дорученням від 15.06.2022 року №3856 (в матеріалах справи а.с. 82).

Аналізуючи вищенаведені норми, суд вважає що оскільки позивач набув право на виплату грошового забезпечення у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби та до його звільнення, відтак під час виплати позивачу середнього грошового забезпечення за невикористані 690 дні відпусток при звільненні зі служби відповідач не правомірно не застосував Порядок №44 та не компенсував податок на доходи фізичних осіб.

З огляду на викладене адміністративний позов в частині стягнення податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 62 798 грн. 29 коп. підлягає задоволенню. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо стягнення з ОСОБА_1 податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 62 798 грн. 29 коп.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) податок на доходи з фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 62 798 (шістдесят дві тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн. 29 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мартинюк В.Я.