Решение № 107867989, 22.11.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/2590/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Пшевльоцька К.І.,

за участю:

позивача: Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області", представник - не з`явився,

відповідача: Північно-східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним висновку про результати моніторингу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 05 грудня 2022 року.

Державне підприємство Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного офісу Держаудитслужби, в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Луганській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби, в особі Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Луганській області про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-06-014919-b, оприлюднений 01.07.2022р.

Позивач вважає висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області, оприлюдненого 01.07.2022р. необґрунтованим і таким, що не підлягає виконанню, оскільки розірвання договору, укладеного в результаті проведення відкритих торгів не можливо виконати на підставі висновку Державної аудиторської служби України.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до висновку Управлінням було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель в частині порушення вимог ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця встановлено порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Управлінням в п.3 розділу II висновку зазначено зобов`язання щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Відповідач наголошував, що під час прийняття висновку про результати моніторингу публічної закупівлі він діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Додатково зазначив, що позивачем у позовній заяві не надано доказів порушення оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівель саме прав позивача, а тому вважає заявлені позивачем позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, відповідно до якого підтримав висунуті позовні вимоги, просив суд задовольнити такі у повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року позивач через систему електронних закупівель РroZorro було оголошено публічну закупівлю №UA-2021-10-06-014919-b (за процедурою відкритих торгів): Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000-16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», 240546352.8 UAH, 45230000-8, ДК021, 1, роб.

Так, вказана процедура закупівлі оприлюднена в інформаційно-телекомунікаційній системі РroZorro за номером №UA-2021-10-06-014919-b.

Згідно з наказом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області №132 13.06.2022 року та на підставі ст.8 Закону України Про публічні закупівлі (надалі - Закон) відповідачем було розпочато процес моніторингу публічної закупівлі, за результатами якого в електронній системі закупівель 01.07.2022р. було оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі.

Під час моніторингу Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області було проаналізовано: річний план закупівель Державного підприємства «Служби місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області» на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою, тендерну документацію із змінами, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника (протокол від 04.11.2021 №198), тендерні пропозиції: товариства з обмеженою відповідальністю «ШБУ-77», товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС», протокол засідання тендерного комітету щодо визначення переможця торгів від 23.11.2021 №214, договір підряду від 21.01.2022 №7, додаткову угоду від 21.01.2022 №1.

Відповідно до висновку про результати моніторингу закупівель складено висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2021-10-06-014919-b від 01 липня 2022 року, відповідно до якого Управлінням було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель в частині порушення вимог ч.3 ст.17 та п.2 ч.2 ст.22 Закону №922. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції та визначення переможця установлено порушення вимог абз.2 п.1 ч.1 ст.31 Закону №922.

Управлінням в п.3 розділу II висновку зазначено зобов`язання щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, а саме здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема розірвати договір з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким висновком позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Ч.2 ст. 19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993р. №2939-ХІІ (далі - Закон №2939) п.3, 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі - Положення №43).

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено з 1 листопада 2016 року, зокрема, юридичну особу публічного права - міжрегіональний територіальний орган Державної аудиторської служби України, а саме - Північно-східний офіс Держаудитслужби (м. Харків), шляхом реорганізації Державних фінансових інспекцій в Харківській, Луганській, Полтавській та Сумській областях.

Наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, де визначені повноваження органу державного фінансового контролю.

Згодом, наказом Державної аудиторської служби України від 27.08.2020 № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаудитслужи, зокрема, пункт 1 доповнено абзацом такого змісту:

«На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».

Наказом Північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2, затверджено Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області (далі - Положення) яким визначено, що Управління - є структурним підрозділом Північно-східного офісу Держаудитслужби.

Відповідно до пункту 3 Положення основним завданням Управління є реалізація повноважень Північно-східного офісу Держаудитслужби на території Луганської області.

Проте, відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.10.2020 №221 внесено зміни до наказу північно-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 №2, в частині доповнення п.3 абз. такого змісту:

«На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників».

Згідно наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 17.12.2018 №255 про внесення змін до положень про Управління Північно- східного офісу Держаудитслужби в Луганській, Полтавській, Сумській областях, начальник Управління приймає рішення про початок моніторингу закупівлі, про призначення перевірки закупівлі, про зупинення рішення органу державного фінансового контролю щодо початку моніторингу закупівлі, затверджує висновок моніторингу закупівлі.

Відповідно до ст.2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону №2939 державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Згідно із ст.5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Законом №922 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, в Управлінні наявні повноваження на здійснення моніторингів закупівель за межами Луганської області, що підтверджується дорученням Державної аудиторської служби України з додатком від 11.04.2022 № 003100-18/2714 2022.

Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215 ЦК України).

Враховуючи, що за змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог Закону в момент його укладення в частині недотримання порядку здійснення закупівель, то єдиним шляхом усунення порушень є припинення зобов`язань за договором про закупівлю.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач у висновку про результати моніторингу публічної закупівлі застосував неправильний спосіб реагування на ситуацію, оскільки постановив вимогу про розірвання господарського договору, замість того щоб вимагати усунення порушень на майбутнє, суд констатує наступне.

Відповідно до п.2.9 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 29.05.2013р. №11, на підставі ст.215 ЦК України, недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Так, за змістом ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину в момент його укладення є недодержання вимог Закону № 922-VIII.

Таким чином, у разі зазначення відповідачем у висновку про результати моніторингу публічної закупівлі - усунення порушення на майбутнє такий висновок не буде містити конкретні шляхи, заходи та механізми усунення виявленого порушення та, як наслідок, не відповідатиме вимогам, що встановлені до актів індивідуальної дії.

З огляду на викладене, належним заходом усунення виявлено порушення - є саме встановлення у висновку про результати моніторингу закупівлі конкретної, чіткої та зрозумілої вимоги щодо припинення зобов`язання за договором з дотриманням положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.16 ст.29 Закону №922, якщо Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922.

Позивач у позовній заяві вказує, що ним у тендерній документації не вимагається, що назва посади вказана в стовбці 2 Довідки про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт має співпадати з даними, що містяться в документі, яка вказана в стовбці 6 Довідки про кваліфікацію і досвід працівників, або будь що подібне.

На підтвердження кваліфікаційних критеріїв визначених статтею 16 Закону №922 Замовником згідно із вимогами Таблиці №3 Додатку №2 до тендерної документації для підтвердження кваліфікаційних критеріїв учасник повинен надати інформаційну довідку про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт. Додатково надати копії наказів про прийняття на роботу/призначення на посаду, наказів про суміщення (за наявності) або копії цивільно-правових угод з особами, що будуть задіяні Учасником під час виконання договору, або інших документів, які підтверджують наявність правовідносин Учасника з відповідними працівниками, зазначеними у Довідці.

Так, учасником надано Довідку про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт від 02.11.2021 вих. №Т-3297.

Окрім цього наказ від 13.03.2020 № 4-п про переведення ОСОБА_1 на посаду майстра будівельних та монтажних робіт та наказ від 23.11.2020 № 12-п про переведення ОСОБА_1 на посаду інженера з якості.

Таким чином, надана учасником Довідка про кваліфікацію і досвід працівників, які будуть залучені до виконання робіт в пункті № 6 «Інженер з якості», стовбець 6 «№ та дата наказу» містить невідповідну інформацію.

Однак Замовник цим правом не скористався, хоча при проведенні інших закупівель сам вимагав усунення таких самих порушень від Учасників.

Позивач посилається на пункт 4.14 ДСТУ-Н Б. В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) будівель і споруд» при виконанні поточного ремонту, переплануванні та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування існуючого об`єкта, клас наслідків (відповідальності) не визначають.

Проте, предметом закупівлі в даному випадку є капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О 071305 Драгово-Сокирниця км 0+000 - 16+500 в Закарпатській області. Коригування. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва». ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» (ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), що немає відносин до вищезгаданого нормативу.

Суд зазначає, що для визначення класу наслідків потрібно користуватися галузевими будівельними нормами ГБН В.2.3-37641918-552:2015 Автомобільні дороги. Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів дорожнього будівництва. Поправка та ДСТУ 8855:2019 Будівлі та споруди. Визначення класу наслідків (відповідальності).

Замовником згідно Таблиці № 4 Додатку № 2 до тендерної документації вимагає надання учасником довідку про виконання аналогічного договору.

Так, учасником ТОВ "ШБУ-77" надано Довідку від 02.11.2021 вих. № Т-3298, де в пунктах 1, 2 стовбці 3 « 1. № договору, 2. Дата укладання договору, 3. Предмет договору, 4. Найменування та місцезнаходження об`єкта, 5. Клас наслідків» відсутня інформація про клас наслідків до виконаних договорів.

При цьому Замовник при проведенні інших закупівель сам вимагав усунення таких самих порушень від Учасників.

На порушення вимог абзацу 2 п.1 ч.1 ст. 31 Закону №922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ШБУ-77», як таку, що не відповідає кваліфікаційним критеріям установленим Замовником відповідно до ст.16 цього Закону, визнав його переможцем та уклав з ним договір.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону №922 учасник процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частини другої цієї статті. Спосіб документального підтвердження, передбачених підстав, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.

Моніторингом відповідності тендерної документації вимогам Закону №922 встановлено, що Замовник у тендерній документації п.2 Додатку №9 до тендерної документації встановив до переможця торгів вимогу щодо надання документального підтвердження інформації про відсутність підстави для відхилення тендерної пропозиції, визначеної у пункті 12 частини першої статті 17 Закону №922 у вигляді довідки, складеної учасником у довільній формі.

Так за роз`ясненням Міністерства внутрішніх справ України відповідна інформація отримується у вигляді довідки виданої Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України.

Відтак, суд відхиляє твердження позивач, щодо відсутності вимоги подачі документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 Закону №922, у разі якщо така інформація є публічною, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільний.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст.31 Закону №922-VIII, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим ч.3 ст.22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії та повинен відповідати критеріям, встановленим п.1, п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а саме містити конкретний перелік заходів, які має вжити замовник для усунення виявлених порушень.

Відповідно до рішення Конституційного суду від 14.12.2011 року №19-рп/2011 права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 826/11649/17.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

З урахуванням зазначеного в задоволенні позову слід підмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Служба місцевих автомобільних доріг у Закарпатській області" до Північно-східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області про визнання протиправним висновку про результати моніторингу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк